Ухвала суду № 91446474, 10.09.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

10.09.2020

Провадження №2/389/297/20

ЄУН 389/1340/20

У Х В А Л А

10 вересня 2020 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Берднікової Г.В.

при секретарі - Чукановій О.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини вартості автомобіля в порядку поділу спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь в порядку поділу спільного майна подружжя 90000 грн. як Ѕ частину вартості автомобіля PEUGEOT 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідачем подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якому він просить визнати житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 883 м.кв. (кадастровий номер 3510600000:50:175:0009) та вказану земельну ділянку - об`єктом спільної сумісної власності їх подружжя. Визнати за ним, в рахунок проділу спільного майна подружжя право власності на Ѕ частину вказаних будинку та земельної ділянки, зизишивши іншу Ѕ частину будинку та земельної ділянки позивачу. Зустрічний позов відповідач просить прийняти до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки вважає, що обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним (провадження №2/389/408/20, ЄУН 389/1862/20).

Позивач у підготовчому судовому засіданні просила повернути зустрічну позовну заяву відповідачу, оскільки вважає, що вна не відповідає вимогам Цивліьного процесуального кодексу України, її вимоги не є взаємопов`язаними з первісною позовною заявою, задоволення зустрічного позову, не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, спільний їх розгляд не є доцільним.

Відповідач наполягав на спільному розгляді первісного і зустрічного позову.

Згідно з положенням п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов.

Відповідно до ст.193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно зі ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

З матеріалів первісного та зустрічного позовів вбачається, що вони є взаємопов`язними і їх спільний розгляд є доцільним, оскільки спір за цими позовами виник з сімейних правовідносин між чоловіком та дружиною, предметом як первісного так і зустрічного позову є поділ спільного майна подружжя, з одних і тих же підстав.

Разом з цим судом з`ясовано, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, а саме до неї не додано докумети, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст.3 та ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Таким чином, на день подання до суду даної позовної заяви, розмір судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою немайнового характеру складає 840 грн. 80 коп., а майнового характеру - 1% від ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 грн.

За подання даної позовної заяви до суду судовий збір не сплачено, при цьому в заяві зазначено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, тож звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Проте суд, приймаючи до уваги статус відповідача - учасник бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, та зміст позовних вимог, переконаний, що за подання даної позовної заяви до суду позивачем все ж повинен бути сплачений судовий збір, виходячи з наступного.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто пунктом 13 частини першоїстатті 5 Закону№ 3674-VIзвільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальногозахисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг особам з інвалідністю внаслідок війни, визначено у статті 13 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону № 3551-XII.

Вказані висновки про застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17.

Чинний на сьогодні ЦПК України передбачає, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Приймаючи до уваги те, що предметом позову у даній справі є поділ спільного майна подружжя, суд приходить до висновку, що дана справ не пов`язана з порушенням прав позивача, як учасники бойових дій, а тому позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та, у відповідності до пп 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду даної позовної заяви має сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Інших підстав звільнення позивача від сплати судового збору у позовні заяві не наведено.

Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;.

Таким чином, позивачу з урахуванням заявлених вимог та ціни позову – 296239 грн. 90 коп. необхідно сплатити 2962 грн. 90 коп. судового збору.

За вказаних обставин, відповідно до ст.185 ЦПК України зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд акцентує увагу заявника на тому, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Креуз проти Польщі») вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя в країні.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити наступне.

Частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З положень статті 12 ЦПК України випливає, що заявник повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, за наявності підстав передбачених законом, заявник не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням про відстрочення/ розстрочення або звільнення від сплати сплату судового збору із наведеними доводами та подати докази на їх підтвердження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177,185,193,194,197,260,261,263 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, залишити без руху, для усунення недоліків строком десять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Запропонувати позивачу сплатити судовий збір, сума якого має складати 2962 грн. 90 коп та надати суду докази, що підтверджують оплату судового збору у вказаному розмірі.

Банківські реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету за звернення до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.

ОТРИМУВАЧ КОШТІВ:

Знам`янське УК/м. Знам`янка/22030101

КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 38011312

БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП)

КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 899998

РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA348999980313141206000011010

КОД класифікації доходів бюджету: 22030101

У разі невиконання вимог суду заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Суддя Г.В. Берднікова