Рішення № 91446166, 09.09.2020, Миронівський районний суд Київської області

09.09.2020 Єдиний унікальний № 371/555/20

Провадження №2/371/541/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2020 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Гаврищука А.В.,

за участі секретаря судового засідання Семерей Л.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14 серпня 2013 року між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується його підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно зазначеної норми ЦК договором приєднання є договір, умови якою встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Уклавши з Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_1 порушив свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 3 травня 2020 року становить 89938 гривень 90 копійок

Не виконуючи належним чином зобов`язання відповідач порушив законні права позивача, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

Також до позовної заяви позивач подав клопотання, в якому просить відповідно до вимог п. 5 ч. 4 ст. 274, 276 ЦПК України призначити до розгляду дану цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 24 липня 2020 року дану цивільну справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 14 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір шляхом підписання позичальником анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

14 червня 2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПриватБанк» ) на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва -АТ КБ «ПриватБанк»), що підтверджується копією Статуту АТ КБ «ПриватБанк», що додана позивачем до позовної заяви.

Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З поданого суду розрахунку, встановлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог кредитного договору не вносив, передбачених договором платежі.

Станом на 3 травня 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 89938 гривень 90 копійок, з яких: 2318 гривень 93 копійки - заборгованість за тілом кредиту; 827 гривень 80 копійок - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 82033 гривні 17 копійок - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 гривень - штраф (фіксована частина), 4258 гривень 99 копійок - штраф (процентна складова).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Свої зобов`язання за договором банк виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит. Відповідач свої кредитні зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас за положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до вимог ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Слід зазначити, що у заяві, підписаній відповідачем від 14 серпня 2013 року, процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 крім тіла кредиту, також заборгованість по пені та штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідача, який при цьому погодився з ними, підписуючи Заяву.

Крім того, роздруківка із сайту АТ КБ «ПриватБанк» не може бути належним і допустимим доказом у справі, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні будь-які правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми пені, відсотків та штрафів, які нараховані позивачем за кредитним договором № б/н від 14 серпня 2013 року.

Враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 не повернуті, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту у загальному розмірі 2318 гривень 93 копійки.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід також стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 54 гривні 20 копійок.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 14, ст. ст. 509, 526, 549, 599, 610, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.12, 81, 141, 259, 268, 280, 282, 284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 14 серпня 2013 року в розмірі 2318 (дві тисячі триста вісімнадцять) гривень 93 (дев`яносто три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 54 (п`ятдесят чотири) гривні 20 копійок.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 28 грудня 2009 року, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя підпис А.В. Гаврищук

Згідно з оригіналом

Суддя А.В.Гаврищук