Ухвала суду № 91445738, 07.09.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/2602/2020

Справа № 359/6845/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І. В., вивчивши заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про забезпечення позову,-

встановив:

03.09.2020 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Лідія Євгенівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів – Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області, про визнання недійсними: Протоколу №468863 проведення електронних торгів від 06.03.2020, складеного Відповідачем 1 та Відповідачем 2, згідно якого проведено торги з продажу будинку і землі по АДРЕСА_1 , переможець торгів Відповдач-3, ціна продажу 548240,00 грн. продавець Відповідач-1; Акту Відповідача-1 про реалізацію предмета іпотеки від 24.03.2020 у виконавчому провадженні №59237634, яким встановлено, що відповідно Закону України «Про виконавче провадження» передано на реалізацію іпотека будинок АДРЕСА_1 , що належить Позивачу-1 та відповідно до Протоколу від 06.03.2020 №468863 сформованим Відповідачем-2 за номером лота 406592 відбулися електронні торги переможцем торгів визнано Відповідача-3, майно придбано за ціною 548240,00 грн.; Свідоцтво №251 від 19.05.2020, видане Третьою особою-1 згідно якого право власності на будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_1 зареєстровано на Відповідача-3. А також з вимогою щодо визнання за Позивачем-1 і Позивачем-2 право спільної власності на будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_1 , в рівних частках.

Одночасно з позовною заявою до суду позивачами подана заява про забезпечення позову в порядку ст..ст.149-153 ЦПК України.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.09.2020 визначено суддю Муранову-Лесів І.В. для розгляду вказаної цивільної справи.

Вивченням заяви про забезпечення позову встановлено, що позивачі просять суд вжити заходів забезпечення позову, а саме: накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 ; заборонити Відповідачу-3 та іншим особам виселяти Позивачів і речі Позивачів та членів сімей Позивачів і речі членів сімей Позивачів з будинку АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована наступним. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі набули у власність житловий будинок і земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , де постійно проживають. З 30.12.2018 в частині будинку проживає сім`я позивача ОСОБА_6 , яка проживає разом з чоловіком ОСОБА_7 та малолітнім сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначають, що у серпні 2020 року Відповідач-3 ( ОСОБА_5 ) з невідомими особами, без згоди Позивачів, увійшли на територію будинку АДРЕСА_1 та шляхом фізичної розправи, бійки, та самовільного винесення з будинку речей позивачів та їх членів сімей, з погрозами вимагає негайного виселення позивачів з їх сім`ями, мотивуючи таку вимогу тим, що Відповідач-3 придбав цей будинок і земельну ділянку з торгів та з метою їх перепродажу та хоче якнайшвидше звільнити будинок і земельну ділянку.

Позивачі зазначають, що звернулись 03.09.2020 до суду за захистом порушеного права, оскільки вважають оспорювані правочини недійсними, зокрема вказують, що проведення торгів та реалізація будинку відбулась без дозволу органу опіки та піклування, а також з порушенням Закону України Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки цим Законом заборонено відчуження (примусове стягнення), а саме: без згоди співвласників подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які у шлюбі набули власність на будинок і земельну ділянку в АДРЕСА_1 , їх іпотечного майна за споживчим кредитом в іноземній валюті, немає іншого житлового майна.

Також, вказують, що згідно Довідки про внесення звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку житлової АДРЕСА_1 , оціночна вартість становить 1928284,39 грн., однак, приватний виконавець в порушення ч.2 ст.43 ЗУ «Про іпотеку» передав для проведення торгів будинок в АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , за заниженою початковою ціною 710000 грн., нижчою за 90 % від 1928284,39 грн. його дійсної ринкової оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Згідно Довідки про внесення звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку шодо земельної ділянки АДРЕСА_1 оціночна вартість 465760,30 грн., а приватний виконавець в порушення ч.2 ст.43 ЗУ «Про іпотеку» передав для проведення торгів земельну ділянку в АДРЕСА_1 , за початковою ціною 73200 грн. нижчою за 90 % від 465760,30 грн. його дійсної ринкової оцінки.

Враховуючи зазначене, з метою недопущення перепродажу будинку і землі та недопущення самовільних дій Відповідача-3 щодо виселення позивачів та їх майна, просили забезпечити позов до вирішення справи по суті, шляхом накладення арешту на будинок і земельну ділянку та заборонити Відповідачу-3 виселяти Позивачів та членів сім`ї Позивачів та майно Позивачів з будинку і земельної ділянки в АДРЕСА_1 .

Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, до заяви додано докази сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, розгляд заяви відбувається без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується : 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 2 ст. 150 ЦПК України визначено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як роз`яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З доданих до заяви документів встановлено, що на підставі Акту приватного виконавця Трофименко М.М. від 24.03.2020 ВП №59237634 про реалізацію предмета іпотеки, виданого на підставі проведених електронних торгів арештованого майна від 06.03.2020, 19.05.2020 приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко О.Є. було оформлено свідоцтво № НОМЕР_1 , згідно якого власником будинку і земельної ділянки став Відповідач-3 ( ОСОБА_8 ). Позивачі вказують, та надають докази, що фактично проживають у спірному будинку. Крім того, зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, вбачається, що між сторонами виник спір щодо переданого в іпотеку та відчуженого в ході виконання судового рішення про стягнення боргу за кредитним договором, нерухомого майна.

Враховуючи вище наведені вимоги чинного процесуального законодавства, приймаючи до уваги, що пред`явлено позов про визнання прилюдних торгів недійсними з наведених в позовній заяві підстав, а також у зв`язку з цим – похідну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування реєстрації права власності за покупцем-учасником прилюдних торгів ( ОСОБА_5 ), а отже виник спір щодо зазначеного в заяві нерухомого майна, що належало позивачам ОСОБА_9 , а також ту обставину, що позивачі на даний час проживають у спірному будинку, який розташований на спірній земельній ділянці, і відомості про наявність судового рішення про їх виселення відсутні, суд вважає, можливим і доцільним вжити заходи забезпечення позову до ухвалення судового рішення у справі.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Так, згідно ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При цьому відповідно до ч. 5 даної статті розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Позивачі в заяві не надали своїх пропозицій щодо зустрічного забезпечення, а також доказів щодо наявного у них майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Водночас, з долученої до заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №221082989 від 20.08.2020, вбачається, що на майно позивача ОСОБА_2 накладено арешт. Також з долучених позивачами документів вбачається, що у приватного виконавця Трофименко М.М. на виконанні знаходиться виконавчий лист Бориспільського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_10 та ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» коштів в сумі 1827610,76 грн., та що приватним виконавцем був накладений також арешт на майно ОСОБА_1 . Позивачі в заяві вказують, що іншого житлового приміщення не мають.

Наведені обставини, дають підстави застосувати зустрічне забезпечення, поклавши на позивачів обов`язок внести на депозитний рахунок суду суму в розмірі по 3000 грн., на загальну суму 9000 грн., що є співмірною з понесеними позивачами судовими витратами по сплаті судового збору, та на переконання суду, розумним, достатнім розміром забезпечення можливих судових витрат відповідачів.

Згідно ч. 1 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України, примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, який стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчим документом про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог та що підлягають негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 353 -355 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 .

Заборонити відповідачу ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ) та іншим особам виселяти позивачів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) та членів їх сімей і речі членів сімей позивачів з будинку АДРЕСА_1 .

Вжити заходи зустрічного забезпечення – зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) в особі його законного представника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) протягом десяти днів з моменту постановлення даної ухвали внести на депозитний рахунок Бориспільського міськрайонного суду Київської області (код отримувача – 26268119, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) -82172 , рахунок отримувача UA768201720355259001000018661) в якості зустрічного забезпечення кошти в сумі по 3000 гривень, а всього на загальну суму 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.10 ст.154 ЦПК України, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі : неподання заявником відповідної позовної заяви.

В межах виконання даної ухвали визначити, що стягувачем є :

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ),

- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ),

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) в особі його законного представника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 );

боржником : ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ).

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її винесення – 07 вересня 2020 року і підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали до виконання – в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Копію даної ухвали відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України направити, для відома заявнику та боржнику.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Муранова-Лесів