Ухвала суду № 91445658, 09.09.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7756/20

2/357/3172/20

У Х В А Л А

09.09.2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 21.11.2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міськрайонного управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 612, псля розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_3 », відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що тимчасово не працює, підшукує роботу, не є фізичною особою-підприємцем та має на утриманні малолітнього сина. На підтвердження відсутності працевлаштовування не має можливості надати свою трудову книжку, оскільки вона залишилась у квартирі АДРЕСА_1 , яка була придбана під час шлюбу, але в якій відповідач не дозволяє проживати їй з сином. Її речі та речі сина, в тому числі документи, не віддає.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102 гривень.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру поданої фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Порядок відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати встановлюється ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, суд може відстрочити сплату судового збору при наявності беззаперечних доказів, які б підтверджували матеріальний стан платника.

Однак, враховуючи наявне у сторони право на звернення з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, позивач, звернувшись до суду, не надала беззаперечних доказів на підтвердження її незадовільного майнового стану, в тому числі і про відсутність у власності рухомого чи нерухомого майна, коштів на рахунках у банківських установах, документів про склад сім`ї, тощо, а також доказів на підтвердження перешкод з боку відповідача в отриманні вказаних у клопотанні документів.

Отже, позивач має надати докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру в розмірі 840,80 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: БЦ УК/м. Бiла Церква/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009832, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA338999980313151206000010043, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Слід зазначити, що позивач не позбавлена права повторно звертатися до суду з клопотанням про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати при наявності беззаперечних доказів, які б підтверджували незадовільний матеріальний стан платника.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Цуранов