Рішення № 91445383, 09.09.2020, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1940/20

Провадження № 2/345/754/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2020 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Мостової Ю.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Кульчицького Олександра Сергійовича до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2020 представник позивача звернувся до суду із вищенаведеним позовом до відповідача. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 мало місце ДТП, де водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки BMW 320, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Шевченка у с. Боднарів Калуського району Івано-Франківської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув.

16.08.2019 ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» в інтересах брата загиблого ОСОБА_1 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування (відшкодування витрат понесених на поховання) у розмірі 25 920,00 грн.

24.04.2020 ТОВ «ЮК «Відшкодування» отримала лист від МТСБУ, в якому зазначено, що МТСБУ немає правових підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки товарний чек не підтверджує понесення позивачем витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, так як товарний чек не належить до розрахункових документів.

Посилаючись на Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та практику Верховного Суду, представник позивача вважає, що товарний чек є розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товару (надання послуг), а вимога МТСБУ надати фіскальний чек, квитанцію чи будь-який інший документ, є незаконною.

На підставі наведеного, Кульчицький О.С. просить суд стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 25 920,00 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.06.2020 відкрито провадження у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Кульчицького Олександра Сергійовича до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування, вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (а.с. 29-30).

13.07.2020 на адресу суду від представника відповідача - Моторного (транспортного) страхового бюро України, надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 46-48), в якому він зазначає, що в дорожньо-транспортній пригоді за участю транспортного засобу «БМВ», н.з. НОМЕР_1 , має нести відповідальність винна особа.

На підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно витягу з Централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як володільця транспортного засобу, на момент вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Галицька» за полісом АО775676.

Водночас, законодавець поклав обов`язок з відшкодування шкоди за страховика, який не може виконати свої зобов`язання на відповідача тільки у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований.

Тобто, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована на момент дорожньо-транспортної пригоди, то, на думку представника відповідача, саме ПАТ «Страхове товариство «Галицька» взяло на себе відповідальність по відшкодуванню шкоди, завданої позивачу в ДТП винною особою. Отже, позивачем було передчасно подано позов до МТСБУ, так як воно зобов`язане буде відшкодувати шкоду тільки після припинення (ліквідації або визнання банкрутом) ПАТ «Страхова компанія «Галицька»).

Крім того, представник відповідача вважає, що оскільки ФОП ОСОБА_5 надавала послуги з поховання потерпілого та не використовувала реєстратор розрахункових операцій, то в даному випадку на виконання вимог положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про форму та зміст розрахункових документів, повинна була надати розрахунковий документ встановленого зразка. Таким чином, товарний чек без номеру від 20.05.2019 на суму 25 920 грн. не відповідає положенням наведеного законодавства, а тому не може братися судом до уваги.

На підставі наведеного, представник Моторного (транспортного) страхового бюро України просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ознайомившись із відзивом відповідача, представник позивача подав суду письмову відповідь на відзив (а.с. 64-66), в якому зазначає, що ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» 16.08.2019 звернулась із заявою про виплату страхового відшкодування для ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що ПрАТ «СК «Галицька» втратила статус асоційованого члена МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ, створених відповідно до Закону, та, відповідно, припинило членство в МТСБУ.

09.01.2020 відповідачем на адресу представника позивача було надіслано лист, яким повідомлено, що у зв`язку з масовими зверненнями потерпілих щодо невиконання ПрАТ «СК «Галицька» своїх зобов`язань за внутрішніми договорами страхування, а ткож враховуючи наявність у фонді захисту потерпілих МТСБУ залишку базового гарантійного внеску ПрАТ «СК «Галицька» і обов`язок МТСБУ повернути такі кошти ПрАТ «СК «Галицька», президією МТСБУ прийнято рішення розпочати повернення коштів ПрАТ «СК «Галицька» шляхом врегулювання страхових випадків за такими договорами страхування від його імені та за рахунок наявного залишку його базового гарантійного внеску.

Отже, обов`язок відшкодування витрат, понесених позивачем на поховання, покладений на МТСБУ, а тому підстав для звернення із позовною заявою до ПрАТ «СК «Галицька» у позивача не було.

Крім того, представник позивача звертає увагу суду на те, що ФОП ОСОБА_5 є фізичною особою-підприємцем, який є платником єдиного податку другої групи, а серед видів діяльності, які закріплені за цим ФОП, відсутні види діяльності щодо реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення. Отже, станом на 20.05.2019 для ФОП ОСОБА_5 застосування реєстраторів розрахункових операцій не є обов`язковим, а тому товарний чек від 20.05.2019 є розрахунковим документом.

23.06.2020 на адресу суду від представника позивача - адвоката Кульчицького О.С. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його довірителя (а.с. 33-34).

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України у судове засідання також не з`явився, однак у своєму відзиві зазначив, що просить провести розгляд справи за відсутності представника бюро.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 55 Основного Закону, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положеннями ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного Кодексу України).

За правилом ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 12 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 38).

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 29.08.2019, ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 23.50 год., у темну пору доби, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки BMW 320, р.н. НОМЕР_1 та рухаючись ділянкою автодороги Н-10 Стрий-Чернівці, що проходить по вул. Шевченка у с. Боднарів Калуського району Івано-Франківської області, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час ДТП, пішохід ОСОБА_3 помер по дорозі до лікувального закладу (а.с. 39-44).

Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Згідно ст. 27.4 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині -до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту, - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Відповідно до товарного чеку, виданого замовнику - ОСОБА_1 , від 20.05.2019 ПП ОСОБА_5 витрати на похоронні товари становили 25 920,00 грн. (а.с. 12).

24.04.2020 Юридична компанія «Відшкодування» отримала лист від МТСБУ про відмову у виплаті страхового відшкодування (а.с.10-11). Відмова мотивована тим, що позивачем не підтверджено належними платіжними документами зазначених витрат, а товарні чеки у розумінні ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є належним розрахунковим документом, який може підтверджувати понесені витрати.

Однак, твердження відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України, що позивачем не підтверджено документально витрати на поховання та придбання пам`ятника не заслуговує на увагу суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 15 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України.

П. 61 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що до 01.01.2021 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000гривень, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку вбачається, що ФОП ОСОБА_5 є платником податку 2 групи, однак до видів її господарської діяльності не входять реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення (а.с. 14-15).

Суд зазначає, що оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, у випадках, передбачених Законом є правомірним. Водночас, якщо форму і зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов`язковим, визначено Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), то форму і зміст товарного чека на сьогодні законодавчо не визначено. Таким чином, суб`єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

На підставі наведеного, суд вважає, що Моторно (транспортне) страхове бюро України незаконно відмовило ТзОВ «ЮК «Відшкодування» у компенсації витрат на поховання.

Щодо твердження відповідача про передчасність звернення до бюро з вимогою про відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно п. 39.1 ст. 39 цього ж закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 41 вказаного закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Із листа МТСБУ №3.1-02/482 від 09.01.2020 вбачається, що ПрАТ «СК «Галицька» втратило статус асоційованого члена МТСБУ у зв`язку із заборгованістю до фондів МТСБУ. Водночас, Президією МТСБУ прийнято рішення розпочати повернення коштів ПрАТ «СК «Галицька» шляхом врегулювання страхових випадків за такими договорами страхування від його імені та за рахунок наявного залишку його базового гарантійного внеску (а.с. 68).

Аналізуючи наведене, суд вважає, що позивачем вірно вибрано відповідача у даних спірних правовідносинах.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими, а також такими, що узгоджуються із наявними у справі доказами.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 43, 55 Конституції України; ст.1166 ЦК України, ст.ст. 12-13, 15-16, 76-82, 89, 126, 141, 263- 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Кульчицького Олександра Сергійовича до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування - задоволити.

Стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, 02154; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 25 920,00 грн. витрат на виплату страхового відшкодування.

Стягнути Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь держави 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстаенції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя