Ухвала суду № 91442741, 10.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 вересня 2020 року справа №640/18944/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК» про поновлення строку звернення до адміністративного суду та клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про повернення позову без розгляду у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НІК» (далі по тексту - позивач, ТОВ «НІК»)доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)провизнання дій протиправнимиВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК» (далі по тексту - позивач, ТОВ «НІК») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просило: 1) визнати протиправним та скасувати наказ від 13 лютого 2017 року №1008; 2) визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 14 березня 2017 року №82/26-15-14-02-02/31305795; 3) визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 квітня 2017 року №0001971402 та №0001981402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача по проведенню перевірки, результати якої оформлені актом від 14 березня 2017 року №82/26-15-14-02-02/31305795; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 квітня 2017 року №0001981402 та №0001971402.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 квітня 2017 року №0001981402 та №0001971402 скасовано, провадження в цій частині закрито.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року в частині позовних вимог про визнання протиправними дій по проведенню перевірки залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21 липня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року скасовано, а справу в частині позовних вимог про визнання протиправними дій по проведенню перевірки направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року зазначив наступне: «Як убачається з матеріалів справи, від представника відповідача 3 січня 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у якій, серед іншого, зазначено, що позов Товариства про визнання протиправним наказу від 13 лютого 2017 року, дій по проведенню перевірки очевидно поданий з пропущенням строку звернення до суду в порушення частин першої, другої статті 122 КАС України. Суд дослідив протокол судового засідання від 4 лютого 2019 року, прослухав звукозапис попереднього судового засідання (з 13:32:28 до13:38.51, том 1, а. с. 172 - 173) та установив, що суд першої інстанції відхилив протокольною ухвалою заяву податкового органу про залишення позовної заяви без розгляду з посиланням на позицію Верховного Суду, а саме, що позов про визнання протиправним наказу про призначення перевірки та дій по її проведенню може бути поданий в межах 1095 днів. В рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року відсутні обґрунтовані мотиви суду щодо відхилення заявленого відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду, окремого судового рішення суд першої інстанції не ухвалював, що свідчить про необґрунтоване відхилення клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції аналогічним доводам відповідача, викладеним в апеляційній скарзі, правової оцінки не надав. Таке порушення судами норм процесуального права є підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року адміністративну справу №640/18944/18 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав пояснення у справі, у якому вказав на пропущення позивачем строку звернення до суду та просив повернути позов без розгляду.

Позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка мотивована тим, що шестимісячний строк звернення до суду пропущений з поважних причин, оскільки ТОВ «НІК» оскаржувало наказ про призначення перевірки від 13 лютого 2017 року №1008; у зв`язку із тим, що вимоги про визнання протиправними дій по проведенню перевірки, є нерозривно пов`язаними з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу про призначення такої перевірки, позивач не звертався до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки до моменту постановлення судом ухвали в межах адміністративної справи про визнання протиправним та скасування наказу про призначення перевірки.

На виконання вказівок Верховного Суду, розглянувши заяву позивача та клопотання відповідача, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на такі обставини.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Матеріали справи підтверджують, що ТОВ «НІК» зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва із вимогами про скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві від 13 лютого 2017 року №1008 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НІК» (313005795)» ще у лютому 2017 року.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2585/17 за позовом ТОВ «НІК» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 13 лютого 2017 року №1008.

Наведене свідчить, що позивач звернувся до суду з позовом про оскарження наказу від 13 лютого 2017 року №1008 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НІК» (313005795)» у межах встановленого шестимісячного строку.

Разом із тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року позовну заяву ТОВ «НІК» до Головного управління ДФС у м. Києві залишено без розгляду у зв`язку із заявою позивача про залишення позову без розгляду.

У межах даної адміністративної справи ТОВ «НІК» звернулося до суду 14 листопада 2018 року і провадження у справі відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року.

Як зазначає позивач, звертаючись до суду у межах даної справи, ТОВ «НІК» керувалося тим, що вимога про визнання протиправними дій по проведенню перевірки є нерозривною пов`язаною з вимогою про скасування наказу про проведення перевірки, через що позивач не вважав, що звернення до суду з окремим позовом про визнання протиправними дій по проведенню перевірки буде ефективним способом захисту його прав.

Згідно з частиною третьою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач, вважаючи, що звернення до суду з окремим позовом щодо визнання протиправними дій по проведенню перевірки, призначеної наказом від 13 лютого 2017 року №1008 не буде ефективним способом відновлення його порушених прав, у межах адміністративної справи №826/2585/17 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У подальшому позивач звернувся до суду повторно, об`єднавши позовні про визнання протиправним та скасування наказу від 13 лютого 2017 року №1008, визнання протиправними дій по проведенню перевірки, призначеної даним наказом та визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Як встановлено у пункті 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, наявність у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для відмови у відкритті провадження.

Оскільки до моменту постановлення судом ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року у справі №826/2585/17 позивач не мав можливості звернутися до суду із вимогою про скасування наказу, як основної вимоги, з якою нерозривно пов`язана вимога про визнання протиправними дій, наявність справи №826/2585/17 можна вважати обставиною, яка об`єктивно перешкоджала ТОВ «НІК» звернутися до суду із вимогою про визнання протиправними дій по проведенню перевірки у строк, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Частиною першою статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» Європейський Суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, виходячи із завдань та основоположних принципів адміністративного судочинства, з метою забезпечення права на судовий захист суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із вимогами про протиправними дій щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 14 березня 2017 року №82/26-15-14-02-02/31305795, поважними та поновлює його.

У свою чергу клопотання відповідача про повернення позову без розгляду задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не наведено підстав для повернення позовної заяви відповідно до частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, а причини пропуску позивачем строку звернення до суду є поважними.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 121, 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК» про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «НІК» строк звернення до адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 14 березня 2017 року №82/26-15-14-02-02/31305795.

3. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про повернення позову без розгляду відмовити.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до частини другої статі 294 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.А. Кузьменко