Ухвала суду № 91442664, 09.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2020 року м. Київ № 640/20831/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:

«Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 03.02.2020 № 13-о про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві з 04.02.2020.

Витребувати від ГУ ДФС у м. Києві інформацію про середньомісячну та середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 .

Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмір`і.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, частиною п`ятою статті 122 встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 03.02.2020 №13-о. Проте, з даним позовом позивач звернувся 02 вересня 2020 року, після спливу встановленого законодавством строку на звернення до адміністративного суду.

При цьому, як зазначає позивач в тексті позовної заяви, останнім 02.07.2020 отримано трудову книжку, а 24.07.2020 надано копію спірного наказу.

Суд наголошує, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Суд звертає увагу, що Законом не передбачено переривання строку звернення до суду.

Існування процесуальних строків звернення до суду зумовлене необхідністю дисциплінувати учасників правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігти зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяти стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та посиленню громадського контролю за владою зі сторони громадян.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах "Grafescolo S.R.L. проти Молдови", "Руїз Торія проти Іспанії", роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов`язковим для країн, котрі підписали конвенцію. Стаття 6 документа зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, суди не повинні ігнорувати наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду і належним чином обґрунтовувати причини її незастосування.

При цьому, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" ЄСПЛ погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Суд вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

За таких обставин, обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про поновлення строку звернення до суду, не вбачаються судом поважними причинами пропуску строку.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

- заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску (вказати інші підстави для поновлення строку);

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Каракашьян