Ухвала суду № 91442205, 10.09.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №1-кп/279/598/20

Справа № 279/4201/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.П.,

за участю секретаря судових засідань Петрук О.І.,

прокурора Клименка В.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників Сингаївського В.М. , Крейдіна С.О.

розглянувши клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12020060060000346 , по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч.4ст.187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3ст.187 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2020 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшли матеріали кримінального провадження внесеного в ЄРДР за№12020060060000346, від 14 квітня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115, ч.4ст.187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3ст.187 КК України .

Прокурор Клименко В.М. звернувся з клопотанням про обрання у кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 . Так, на думку прокурора, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб вчинення тиску на свідків, які недопитані у судовому засіданні. Крім того, за переконанням прокурора запобіжний захід у виді тримання під вартою попереджає можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Сингаївський В.І.заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснили, що прокурором не наведено достатніх підстав про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник Крейдін С.О. та обвинувачений ОСОБА_2 щодо вирішення клопотання покладаються на розсуд суду.

Суд приходить до наступного.

З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України. З дотриманням ч. 2 ст. 184 КПК України клопотання вручене обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику Сингаївському В.І..

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 115 , ч.4ст.187 КК України, - враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих злочинів правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбаченого п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на сторони, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження, матиме можливість вчиняти нові злочини.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 наразі ще не призначений до розгляду, вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для них аспекті є реальним.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, судом враховано, що:

1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачений до затримання не працював, не мав постійного джерела доходу, суспільно-корисною працею не займався;

2) за віком: обвинувачений є повнолітньою особою,а тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність;

3) за станом здоров`я: відсутні відомості про наявність захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють застосування до нього попереднього ув`язнення, відсутні скарги про неналежні умови його перебування або лікування.

Вказані обставини, за переконанням суду, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченим перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 194 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.115 ;ч.4ст.187 КК України , запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО №8 «м. Житомир Проспект Незалежності,172) строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 листопада 2020 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, надіслати на адресу СІЗО №8.

Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення (отримання обвинуваченим копії ухвали).

Суддя В.П.Коваленко