Ухвала суду № 91442013, 25.08.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №2-2857/2010

Категорія 26

6/295/164/20

УХВАЛА

25.08.2020 року м.Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

Головуючого судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Фінрайт" (м.Харків)

про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником,

у справі за позовом ПАТ "Імексбанк" в особі філії АТ "Імексбанк"

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, у справі №2-2857/2010 за позовом ПАТ "Імексбанк" в особі філії АТ "Імексбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій просить замінити стягувача публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (код ЄДРПОУ 20971504) на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (код ЄДРПОУ: 40997279).

В обґрунтування заяви зазначено, що заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 11.06.2010 у цивільній справі №2-2857/10 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №186 від 23.10.2007 в розмірі 190553,58 грн, витрат на ІТЗ в сумі 120,00 грн, а також судового збору в розмірі 1700,00грн задоволено.

Заявник посилається на те, що 31.03.2020 між публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «фінансовою компанією «Фінрайт» було укладено договір про відступлення прав вимоги №126, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №186 від 23.10.2007 перейшло до ТОВ «ФК «Фінрайт». Зазначає також, що як правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, враховуючи, що заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження (ч.5 ст.442 ЦПК України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Богунського районного суду м.Житомира справу передано судді Т.А.Воробйовій для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира від 04.08.2020 прийнято до провадження вказану заяву та призначено судове засідання для її розгляду (а.с.92).

Відповідачі (боржники) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судові засідання 10.08.2020 та 25.08.2020 не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином. Ухвала від 04.08.2020 та судові повістки про виклик сторін в судове засідання, призначене на 25.08.2020, повернулися до суду з відмітками про те що адресати відсутні за вказаною адресою.

В свою чергу, представник заявника просив провести розгляд заяви без його участі, заявлені вимоги підтримав, про що на електронну адресу суду директором ТОВ «ФК «Фінрайт» Ю.А.Погорєловим 18.08.2020 направлено заяву.

25.08.2020 до суду від ТОВ "ФК "Фінрайт" поштою надійшла заява про усунення недоліків, до якої заявником додано засвідчені належним чином копії: протоколу електронного аукціону №UA-EA-2020-02-11-000002-b від 03.03.2020, платіжного доручення №301 від 27.03.2020, договору №126 про відступлення прав вимоги від 31.03.2020 та додатку №1 до договору №126 про відступлення прав вимоги від 31.03.2020. Заяву з додатками долучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи положення ст.442 ЦПК України, за якими неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутність осіб, які не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши матеріали поданої заяви у справі, суд дійшов висновку про обгрунтованість поданої заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 11.06.2010 у цивільній справі №2-2857/10 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №186 від 23.10.2007 в розмірі 190553,58 грн, витрат на ІТЗ в сумі 120, 00 грн, а також судового збору в розмірі 1700,00 грн, задоволено (а.с.50).

31.03.2020 між публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» було укладено договір про відступлення прав вимоги №126 (а.с.119-120), відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №186 від 23.10.2007 перейшло до ТОВ «ФК «Фінрайт», що підтверджується наявними у справі доказами отримання банком у повному обсязі коштів відповідно до, зокрема, п.2, п.4 договору про відступлення права вимоги, а саме: протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-02-11-000002-b (а.с.117) з визначеною ціною продажу лоту та платіжним дорученням №301 від 27.03.2020 про сплату заявником банку 6210950,00 грн.

З додатку №1 до договору №126 про відступлення прав вимоги від 31.03.2020 (витяг з реєстру договорів та боржників, а.с.79, 121) судом встановлено, що від ПАТ "Імексбанк" до нового кредитора - ТОВ "ФК "Фінрайт" перейшло право вимоги за договором кредиту №186 від 23.10.2007 заборгованості в загальній сумі у валюті кредиту 94 717,53 грн., на день укладення договору про відступлення прав вимоги.

Таким чином, до заявника перейшло право кредитора за договором кредиту №186 від 23.10.2007 щодо вимоги заборгованості за цим договором в загальній сумі 94 717,53 грн.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі №643/4902/14-ц, тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору:

а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК);

б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК).

Згідно частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, відступлення права вимоги, правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.55 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні є підставою процесуального правонаступництва.

За змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пункту 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки у зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Як встановлено судом, заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 11 червня 2010 року у цивільній справі №2-2857/10 публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з боржників заборгованості за кредитним договором №186 від 23.10.2007 до цього часу не виконано.

При цьому відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а тому суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, а саме, стягувача, на ТОВ «ФК «Фінрайт», яке стало правонаступником первісного кредитора ПАТ "Імексбанк" в особі філії АТ "Імексбанк" - є обґрунтованою та підлягає задоволенню щодо стягнення з боржників за кредитним договором №186 від 23.10.2007 заборгованості в сумі 94 717,53 грн.

Керуючись ст.55, 353, 354, 442 ЦПК України, ст.512, 514 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву товариство з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Фінрайт» про заміну стягувача його правонаступником у справі №2-2857/2010 - задовольнити.

Замінити стягувача публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (код ЄДРПОУ 20971504) на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (код ЄДРПОУ: 40997279, місцезнаходження: 61183, м.Харків, вул.Дружби Народів, буд.228 Б) при виконанні рішення суду у цивільній справі №2-2857/2010 за позовом ПАТ "Імексбанк" в особі філії АТ "Імексбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №186 від 23.10.2007, щодо стягнення з боржників за вказаним кредитним договором заборгованості в сумі 94 717,53 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.А.Воробйова

Повний текст ухвали виготовлено 01.09.2020.