Ухвала суду № 91441578, 09.09.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 932/17609/19

Провадження № 1-в/191/520/20

У Х В А Л А

іменем України

09 вересня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове подання заступника начальника Синельниківського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Шалда Ю. стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2020 року у відповідність із вимогами закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року щодо зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання,

за участю прокурора : Панкеєва А.Ю., -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Заступник начальника Синельниківського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Шалда Ю. звернулася до суду з поданням про приведення вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2020 року у відповідність до діючого законодавства, посилаючись на те, що 01.07.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року за № 2617-VIII, яким змінено санкцію статті за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України з позбавлення волі на обмеження волі, у зв`язку з чим просить привести вирок у відношенні ОСОБА_1 у відповідність до даного Закону.

Представник Синельниківського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, при зверненні до суду з поданням подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, подання підтримав у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні подання не підтримав, вважав, що воно не обґрунтовано і у разі його задоволення буде погіршено становище засудженого.

Засуджений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду клопотання (подання) повідомлений належним чином.

Згідно частини 5 ст.539КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання) в порядку виконання вироку суду, не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд, заслухавши думку прокурора, дійшов наступного висновку.

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік. На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набрав законної сили 19 травня 2020 року.

Як слідує з подання органу пробації його подано до суду на підставі п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України за якою під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

У поданні орган пробації просить вирішити питання щодо зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання засудженому. При цьому, орган пробації не навів конкретних вимог щодо виду та міри покарання, на яке він просить замінити засудженому ОСОБА_1 призначене покарання. Відтак, подання не містить і мотивів, з яких виходив орган пробації, звертаючись до суду з вказаним поданням.

В свою чергу, за правилами ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII (далі - Закон № 2617-VIII) з 01 липня 2020 року до абзацу другого частини першої ст. 309 КК України внесено зміни згідно яких, вказано, «караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років».

Отже, згідно Закону № 2617-VIII за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з 01.07.2020 встановлений більш м`який вид покарання ніж був застосований до засудженого ОСОБА_1 , а саме обмеження волі. При цьому максимальна межа обмеження волі за ч. 1 ст. 309 КК України встановлена на строк до 5 років, в той час як ОСОБА_1 засуджено до позбавлення волі на строк 1 рік.

Засуджений ОСОБА_1 покарання не відбував, оскільки він на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк один рік.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тобто, необхідно застосовувати найбільш сприятливий для винуватого закон із усіх, що були чинними у цей період.

За положеннями ч. 3 ст. 74 КК України суд замінює призначене покарання на максимальний строк (розмір) передбаченого в санкції більш м`якого виду покарання.

Якщо засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням, а новий закон, що має зворотну дію, передбачає як найбільш суворий вид покарання такий, від відбування якого особа теж може бути звільнена з випробуванням (наприклад, обмеження волі чи виправні роботи), призначена їй міра покарання теж підлягає заміні на максимальний розмір покарання, передбаченого новою санкцією. При цьому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не скасовується і засуджений продовжує далі відбувати визначений судом іспитовий строк.

З урахуванням правил ч. 3 ст. 74 КК України та положень Закону № 2617-VIII покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік ОСОБА_1 , може бути замінено на обмеження волі строком на 5 років (максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону) із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Міра покарання - це якісна і кількісна характеристика визначеного судом згідно з законом покарання за злочин. Отже, міра покарання охоплює не лише строк та розмір покарань, але і їхній вид та кількість, визначену судом.

З урахуванням змін внесених Законом № 2617-VIII до санкції ч. 1 ст. 309 КК України пом`якшується вид покарання, проте з у рахуванням правил ч. 3 ст. 74 КК України посилює строк покарання.

Враховуючи, що максимальна межа покарання у виді обмеження волі, що може бути призначене за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згідно Закону № 2617-VIII значно перевищує (у п`ять разів) строк призначеного засудженому вироком суду покарання у виді позбавлення волі, суд дійшов висновку, що у даному випадку приведення вироку суду від 15.04.2020 у відповідність до вимог Закону № 2617-VIII погіршує становище засудженого.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування правил, встановлених ч. 1 ст. 72 КК України. Так, згідно ч. 6 ст. 72 КК України встановлені в частині першій цієї статті правила співвідношення видів покарань можуть застосовуватись і в інших випадках, передбачених Загальною частиною цього Кодексу. В свою чергу можливість перерахування покарання за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 цього Кодексу, можливе лише у разі відбуття засудженим частини покарання (друге речення ч. 3 ст. 74 КК України).

У даному випадку засуджений покарання не відбував, оскільки був звільнений від відбування покарання вироком суду, а тому відсутня можливість перерахувати відбуте ним покарання, а отже й застосовувати правила ч. 1 ст. 72 КК України.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення подання органу пробації.

Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання заступника начальника Синельниківського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Шалда Ю. стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2020 року у відповідність із вимогами закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року щодо зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи днів з моменту її оголошення.

Головуючий суддя: Г. В. Бондаренко