Ухвала суду № 91441079, 10.09.2020, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 181/771/20

Провадження №1-кс/181/136/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року смт. Межова

Слідчий суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф.,

з участю секретаря судового засідання Макогон І.С.,

начальника Межівського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Скочко В.А.,

захисника підозрюваного Безрук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника-начальника СВ Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Мироненка Вадима Олександровича, погоджене начальником Межівського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Скочко Віталієм Анатолійовичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мироноград (історична назва місто Димитров) Донецької області,українця, громадянина України,одруженого, має дітей : сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12020040480000202 від 01.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2020 року до Межівського районного суду надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника-начальника СВ Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Мироненка В.О., погоджене начальником Межівського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Скочко В.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020040480000202 від 01.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 01 червня 2020 року до чергової частини Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт капітана поліції Степаненка М.В. про те, що ним в ході проведення оперативно – розшукових заходів на території с. Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області було встановлено факт незаконного зберігання вибухових предметів та боєприпасів громадянином ОСОБА_5 на території його домоволодіння.

01.06.2020 року слідчим відділом Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відомості за даним фактом було внесено до ЄРДР №12020040480000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України – носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

08.09.2020 року під час санкціонованого обшуку домоволодіння АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено картонний ящик, всередині якого знаходилася речовина рослинного походження «каннабіс» в подрібненому стані загальною масою (в перерахунку на висушену речовину) 188,677 г., паперовий згорток з речовиною рослинного походження «каннабіс» в подрібненому стані загальною масою (в перерахунку на висушену речовину) 1,370 г. (згідно висновку експерта № 19/104-8/4530 від 09.09.2020), в сумці чорного кольору вилучено 13 сліп-пакетів порошкоподібної речовини білого кольору за зовнішнім виглядом схожої на «метамфетамін» та 8 сліп - пакетів з речовиною «марихуана» в подрібненому стані. Також під час обшуку на території домоволодіння ОСОБА_1 виявлений предмет, схожий на запал гранати УЗРГМ НОМЕР_1 та предмет, схожий на гранату типу Ф-1, з маркуванням НОМЕР_2 та в кармані куртки виявлені набої до вогнепальної нарізної зброї в кількості 35 штук калібру 7,62 мм, та в приміщені коридору вказаного житлового будинку набої в кількості 6 штук калібру 7,62.

За результатами проведеного обшуку з огляду на факт виявлення та вилучення наркотичних засобів та психотропних речовин, враховуючи характер упаковки та їх зберігання, а також розфасовку, відповідно до п.4 Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те,що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру, 08.09.2020 року СВ Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

08 вересня 2020 року начальником Межівського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області об`єднано матеріали кримінальних проваджень № 12020040480000202 від 01.06.2020 року та № 12020040480000256 від 08.09.2020 року.

08 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307 та ч.1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин з метою подальшого збуту, при невстановлених слідством обставинах та часі, незаконно придбав порошкоподібну речовину білого кольору «метамфетамін» та речовину рослинного походження «марихуану».

Усвідомлюючи, що подрібнена речовина рослинного походження «марихуана» та психотропна речовина «метамфетамін» у своєму складі містять наркотичні засоби та психотропні речовини, які відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року (із змінами та доповненнями) є особливо небезпечними наркотичними засобами та психотропними речовинами, обіг яких заборонено, діючи в порушення вимог Закону України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (Вводиться в дію Постановою ВР N 61/95-ВР від 15.02.95), в подальшому переніс вказані наркотичні засоби та психотропні речовини за місцем свого фактичного мешкання в домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Далі, реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1 в невстановлений в ході досудового розслідування місті та час, розфасував психотропну речовину білого кольору - «метамфетамін» в 13 сліп-пакетів та особливо небезпечний наркотичний засіб «марихуану» у 8 сліп - пакетів та почав незаконно зберігати їх за вище вказаною адресою: АДРЕСА_2 , з метою сховати та маючи злочинний умисел на подальший збут вказаних наркотичних засобів.

08.09.2020 року під час санкціонованого обшуку домоволодіння АДРЕСА_2 в насосній кімнаті будинку було виявлено та вилучено картонний ящик, всередині якого знаходилася речовина рослинного походження «марихуана» в подрібненому стані, паперовий згорток з речовиною рослинного походження «марихуана», в сумці чорного кольору вилучено 13 сліп-пакетів порошкоподібної речовини білого кольору за зовнішнім виглядом схожої на «метамфетамін» та 8 сліп - пакетів з речовиною «марихуана» в подрібненому стані.

Таким чином ОСОБА_1 з метою отримання наживи від незаконного продажу наркотичних засобів та психотропних речовин, незаконно придбав, перевіз та зберігав наркотичний засіб «канабіс» та психотропну речовину «метамфітамін» з метою подальшого незаконного збуту.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, тобто у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому місці, при не встановлених обставинах та у невстановлений спосіб придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи, предмети схожі на гранату типу ф 1 із запалом до неї та бойові припаси, а саме: набої в кількості 41 штук калібру 7,62 мм.

Далі, подовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння та зберігання, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу перемістив вище вказані предмети, схожі на грану типу Ф-1, зеленого кольору з маркуванням НОМЕР_2 т, предмет схожий на запал гранати УЗРГМ-2116583-61-89, набої до вогнепальної нарізної зброї в кількості 41 штука калібру 7,62 мм, за місцям свого мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , де почав зберігати вказані предмети за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.

08.09.2020 року у період часу з 07 години 15 хвилин до 10 години 15 хвилин слідчим СВ Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області при проведенні санкціонованого Межівським районним судом Дніпропетровської області обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в присутності двох понятих в ході даного обшуку в кухонній кімнаті на підлозі в одязі виявлений предмет, схожий на запал гранати УЗРГМ НОМЕР_1 та предмет, схожий на гранату типу Ф-1, з маркуванням НОМЕР_2 та в кармані куртки виявлені набої до вогнепальної нарізної зброї в кількості 35 штук калібру 7,62 мм, та в приміщені коридору вказаного житлового будинку набої в кількості 6 штук калібру 7,62.

Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у придбанні, носінні та зберіганні вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 повністю підтверджують зібрані у кримінальному провадженні докази, зокрема:

-Протоколи допиту свідків;

-Протокол обшуку території домоволодіння АДРЕСА_2 , проведеного 08.09.2020 року;

-Протокол огляду місця події (огляд транспортного засобу автомобіля «Ягуар», державний номер НОМЕР_3 );

-Речові докази;

-Висновок експерта № 19/104-8/4530 від 09.09.2020 року.

Інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності. З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу та кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.

Проаналізувавши матеріали даного кримінально провадження, слідство приходить до висновку, що у даному випадку виникає необхідність в обранні ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такий запобіжний захід у даному випадку є необхідним та достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, так як жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з викладеним виникає необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Так, наявність ризику спробі переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 мається обґрунтована підозра у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі без інших альтернативним видів покарання, крім того ОСОБА_1 офіційно ніде не працевлаштований. Згідно характеристики, виданої головою Слов`янської сільської ради, ОСОБА_1 характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, систематично порушує громадський порядок, проживає один, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, крім того на території Межівського району проживає без реєстрації, що унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, тобто встановлена наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Під час проведення досудового розслідування, а саме: під час допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було встановлено, що 08.09.2020 року вони були запрошені працівниками поліції прийняти участь в якості понятих під час проведення обшуку території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_9 (власник домоволодіння, у якому було проведено обшук) поводив себе агресивно та зухвало, погрожував свідкам фізичною розправою, випитував у останніх, хто вони та де саме проживають. Враховуючи, що у ОСОБА_1 було вилучено значну кількість наркотичних речовин, зброї та боєприпасів, то свідки вважають, що його погрози можуть бути реальними і він зможе спричинити їм шкоду.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розцінюють вказані дії підозрюваного ОСОБА_1 як погрози та намагання підозрюваного вплинути на правдивість та об`єктивність їхнім свідченням.

Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено допитано свідка, який з міркувань особистої безпеки та побоювань помсти з боку ОСОБА_1 скористався своїм правом передбаченим ст. 66 КПК України та Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» подав до органу досудового розслідування заяву про застосування відносно нього заходів безпеки під час допиту. Останнього було допитано під зміненими анкетними даними – ОСОБА_10 .

В ході допиту свідка ОСОБА_10 було встановлено, що на початку серпня 2020 року у вечірній час він знаходився біля кафе-бару, розташованого в с. Слов`янка, Межівського району, Дніпропетровської області. В цей час біля кафе-бару відпочивали також місцеві жителі, серед яких був місцевий хлопець, якого свідок ОСОБА_10 знав як ОСОБА_11 , прізвище вказаного хлопця свідкові не відоме, але свідок вказав, що вказаний хлопець проживає на окраїні села Слов`янка, оселився тут приблизно у 2015-2016 роках та переїхав до села з м. Мирноград, Донецької області. В цей час свідок побачив, що між ОСОБА_11 та невідомим йому хлопцем, який також знаходився на вулиці біля магазину виникла сварка. В ході вказаної сварки ОСОБА_11 витягнув з салону свого автомобіля, марки, моделі та державного номеру свідок не пам`ятає, а лише вказав, що це був позашляховик темного кольору, предмет схожий на автомат «Калашникова» з дерев`яним прикладом та наніс вказаним предметом один удар в область обличчя хлопцю, з яким у нього виник конфлікт. Після цього ОСОБА_11 здійснив декілька пострілів угору, сів до свого автомобіля та поїхав у сторону свого місця проживання.

Також свідок ОСОБА_10 пояснив, що раніше він ніс службу в зоні АТО та він володіє навиками користування вогнепальною зброєю, тож відповідно знає як виглядає автоматична вогнепальна зброя. Окрім того, свідок вказав, що місцеві жителі бояться ОСОБА_1 , оскільки останній поводить себе агресивно та незаконно користується вогнепальною зброєю.

В ході досудового розслідування під час допиту в якості свідка ОСОБА_12 , яка на даний час працює на посаді голови Слов`янської сільської ради, підтверджено свідчення свідка ОСОБА_10 в частині того, що до сільської ради надходили скарги на дії ОСОБА_1 , а саме неадекватної, агресивної поведінки, інколи з використанням предметів, схожих на вогнепальну зброю та здійснення пострілів на території с. Слов`янка.

Також в ході проведення допиту ОСОБА_12 було встановлено, що жителі с. Слов`янка, Межівського району, Дніпропетровської області залякані діями ОСОБА_1 та відповідно відмовляються свідчити проти останнього.

Вказаний факт свідчить про факти незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, тобто встановлена наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ..

Підозрюваний ОСОБА_6 згідно матеріалів кримінального провадження, речових доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме: вилучені під час санкціонованого обшук наркотичні засоби та психотропні речовини були розфасовані у раніше підготовані підозрюваним ОСОБА_6 поліетиленові сліп-пакети, що свідчить про наміри підозрюваного ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, продовжити свої протиправні дії у вигляді незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, тобто встановлена наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підозрюваний ОСОБА_9 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

ОСОБА_9 хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, не має (обставина, передбачена п.3 ч.1 ст. 178 КПК України), постійного місця роботи не має (обставина, передбачена п.5 ч.1 ст. 178 КПК України).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, також слід обов`язково враховувати вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Разом з тим Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 скоїв тяжкі кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, а також зважаючи на те, що не може бути застосовано до останнього інші менш суворі запобіжні заходи згідно п. 1-4 ч.1 ст. 176 КПК України, так як вони не зможуть забезпечити виконання процесуальних обов`язків, передбачених чинним законодавством та забезпечення можливості виконання процесуальних рішень.

Слідчий просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вважає, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання у повному обсязі та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 ..

Підозрюваний та його захисник Безрук С.В. вважають, що до нього доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Розглянувши матеріали клопотання, вислухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного клопотання за наступних підстав:

У відповідності до ст. 176 КПК України, запобіжним заходом є тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 307 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: протоколами допиту свідків; протоколом обшуку території домоволодіння АДРЕСА_2 , проведеного 08.09.2020 року; протоколом огляду місця події (огляд транспортного засобу автомобіля «Ягуар», державний номер НОМЕР_3 ); речовими доказами; висновком експерта № 19/104-8/4530 від 09.09.2020 року; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень є доведеною. Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 року у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється об`єктивно існують.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахує існування ризиків, що перебуваючи на свободі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а також враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, та те, що підозрюваний за місцем проживання характеризується негативно, ніде не працює, обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, зважаючи на тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень - може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у разі обрання йому запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за ознаками ч.1 ст. 307 та ч.1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно абз. 1 п. 1 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний зокрема - враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"). Вказані вимоги судом були дотримані, інші види запобіжних заходів не знайшли обґрунтованого підтвердження для їх застосування.

Врахувавши дійсні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за дійсні доводи про те, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного інших альтернативних запобіжних заходів.

Враховуючи дані обставини, вважаю, що слід застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з с. Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання, тобто з 08.09.2020 року 10 год 53 хв.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника-начальника СВ Межівського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Мироненка Вадима Олександровича, погоджене начальником Межівського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Скочко Віталієм Анатолійовичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020040480000202 від 01.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мироноград (історична назва місто Димитров) Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого та підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 годин 53 хвилини 06.11.2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп..

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26239738; МФО: 820172; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; р/р № UA 158201720355229002000017442.

Призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали…(назва суду)…від…(дата ухвали)…по справі №…, кримінальне провадження №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від…(дата та № квитанції).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

не відлучатися з с. Слов`янка, вул. Дорошенко,1 Межівського району, Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Визначити строк дії ухвали до 10 години 53 хвилини 06.11.2020 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Межівського районного суду Дніпропетровської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_9 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині застосування міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Л. Ф. Літвінова

Копію цієї ухвали мені вручено «_____»___2020 року о «_____» год. «____» хв. Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний ОСОБА_1 .

Захисник Безрук С.В.