Ухвала суду № 91441023, 13.07.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

13.07.2020 Єдиний унікальний номер 205/8679/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Скрипник К.О.,

за участю секретаря судового засідання Водоп`янової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, без застосування технічного запису відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву Броварського міськрайонного відділу Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення. В обґрунтування заяви зазначили, що на виконанні у Броварському міськрайонному відділі Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження відкрите на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 17.09.2019 року, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 18 липня 2016 року на 04 липня 2016 року, на виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2017 року. Водночас, вказаним рішенням суду, а саме, абзацом другим резолютивної частини визнано формулювання причини звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України не вірною та змінити формулювання звільнення ОСОБА_1 , вказавши формулювання звільнення – за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України. 01.11.2019 року у межах виконавчого провадження, згідно вимог виконавчого документа боржником було видано наказ № 1-ср про внесення змін до наказу № 46-к від 18.07.2016 року «про звільнення». Таким чином, забезпечити виконання судового рішення шляхом виправлення боржником тільки дати звільнення стягувача без порушення норм матеріального права неможливо через невідповідність підстави звільнення у наказі та трудовій книжці стягувача резолютивній частині рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ. Просили змінити спосіб і порядок виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2017 року у справі № 205/8679/16, яке Дніпровським апеляційним судом залишено без змін та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 18 липня 2016 року на 04 липня 2016 року з формулюванням причини звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України шляхом внесення відповідного запису до трудової книжки.

В судове засідання особи, які брали участь у справі, про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, тому їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви. Від представника заявника надійшла письмова заява з проханням слухати справу у її відсутність, заяву підтримала та просила задовольнити.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вивчивши матеріали справи доходить наступного висновку.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2017 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» про зміну формулювання причини звільнення, дати звільнення, витребування трудової книжки та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано формулювання причини звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України не вірною та змінити формулювання звільнення ОСОБА_1 , вказавши формулювання звільнення – за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України; зобов`язано Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 18 липня 2016 року на 04 липня 2016 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2017 року залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні "Іванов проти України" право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності до частини 3 даної статті, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження.

Зміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст. 16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

Після набрання (за результатом апеляційного оскарження) рішенням суду законної сили, відкрито виконавче провадження № 60648788, яке перебуває на виконанні у Броварському міськрайонному відділі Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ).

Згідно заяви Броварського міськрайонного відділу Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) роз`яснено про неможливість виконання рішення в частині змінити формулювання звільнення ОСОБА_1 , вказавши формулювання звільнення – за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Так, питання щодо ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і облік регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», пунктом 3 якої передбачено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Пунктом 2.4 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше

тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження), з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці згідно пункту 2.5 глави 2 Інструкції.

Таким чином, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заявником суду надано беззаперечні докази на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для заміни способу виконання рішення відповідно до ст. 435 ЦПК України, у звязку з чим заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. 435 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Броварського міськрайонного відділу Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення – задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2017 року, встановивши наступний порядок: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 18 липня 2016 року на 04 липня 2016 року з формулюванням причини звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України шляхом внесення відповідного запису до трудової книжки.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.О. Скрипник

.