Ухвала суду № 91440775, 09.09.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 183/6793/16

Провадження № 1-кп/202/426/2020

УХВАЛА

09 вересня 2020 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Волошина Є.В.,

суддів Мачуського О.М., Ісаєвої Д.А.,

за участю секретаря Репіної А.С.,

прокурора Мельника О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Волок Ю.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016040350004430 від 29 жовтня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України–

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2020 року з Дніпровського апеляційного суду до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016040350004430 від 29 жовтня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Ухвалою суду від 01 липня 2020 року призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор в порядку ст.315 КПК України, заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1,5 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували щодо продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначили, що прокурором не було доведено ризиків, передбачених п.п.1,5 ст.177 КПК України. Також зазначили, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою.

Крім того, захисник обвинуваченого заявила клопотання про направлення подання до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання щодо зміни підсудності кримінального провадження відносно ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтовує тим, що всі свідки та потерпілі знаходяться у м.Новомосковську, що, враховуючи карантинні обмеження, утруднить явку останніх до суду, що у свою чергу потягне тривалий розгляд справи, який і так вже триває з 2016 року.

Прокурор підтримав клопотання ОСОБА_2 про направлення подання до Дніпровського апеляційного суду та просив його задовольнити.

Колегія суддів, вислухавши думки учасників судового засідання приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20 липня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 вересня 2020 року.

Мотивуючи клопотання про продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор зазначає, що існують ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На виконання вимог ст.178 КПК України судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочині, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений не має сталого заробітку, міцних соціальних зв`язків, офіційного джерела доходів.

Разом із цим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 знаходиться під вартою з 30 жовтня 2016 року.

При цьому, тривале тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Також згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Зважаючи на вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію ЄСПЛ, викладену у рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції», «Тодоров проти України» для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини.

При цьому, як вже зазначалось судом вище, тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

Враховуючи обставини, якими обґрунтовано клопотання про продовження запобіжного заходу, тривалість перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою (майже 4 роки), положення ч.5 ст.72 КК України, згідно якої зарахування строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з урахуванням обставин, які викладені у клопотанні захисника і у відповідності до вимог ст.178 КПК України, прокурором не доведено та судом не встановлено достатніх підстав, що виправдовували б подальше тримання ОСОБА_1 під вартою. У зв`язку із цим, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволені клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язку цілодобово не залишати житло, утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню, носити електронний засіб контролю.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого про направлення подання до Дніпровського апеляційного суду про зміну підсудності, суд виходить з наступного.

Згідно ст.34 КПК України до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків.

Згідно ч. 2 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

На підставі викладеного та з урахуванням думки сторін кримінального провадження, які вважають за необхідне направити кримінальне провадження до Дніпровського апеляційного суду для вирішенні питання про визначення підсудності, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.178,197,331,372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Направити клопотання захисника Волок Ю.І. про зміну підсудності кримінального провадження №12016040350004430 від 29 жовтня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України до Дніпровського апеляційного суду.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – відмовити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_1 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов`язати обвинуваченого: не залишати житло у встановлений період часу, за винятком випадків прибуття до суду за викликом; за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у справі; носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії ухвали в частині обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту тривалістю в два місяці - до 08 листопада 2020 року включно.

Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_1 покласти на органи поліції за місцем проживання обвинуваченого (АДРЕСА_1 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти та доставляння його до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Волошин Є.В.

Судді Мачуський О.М.

Ісаєва Д.А.