Рішення № 91440207, 04.09.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1231/20

Провадження № 2/209/684/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"04" вересня 2020 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Шаповал А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» до звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» з мето отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 26.06.2006 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Позичальник був ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети - заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. Зазначає, що підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився. ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого ліміту. Відповідно до п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку зобов`язаний виконати зобов`язання по поверненню кредиту. В порушення умов кредитного договору та законодавства України, ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань, ОСОБА_2 станом на 11.11.2019 року, має заборгованість 8574,29 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 8574,29 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.09.2017 року. Спадкоємці ОСОБА_2 мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 16.09.2017 року по 16.03.2018 року. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . 28.12.2018 року, позивачем було отримано відповідь Другої кам`янської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що претензія АТ КБ “Приватбанк” долучена до спадкової справи с/с 571/2017. Посилаючись на положення ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270, ч.1 ст. 1273 ЦК України, зазначає, що відповідач ОСОБА_1 прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого Позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовилася від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини, а відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 30.09.2019 року до спадкоємця, ОСОБА_1 , було направлено лист-претензію, згідно яких Позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив: стягнути з відповідача на користь АТ КБ “ПриватБанк” заборгованість у розмірі 8574,29 грн. за кредитним договором № б/н від 26.06.2006 року, а також судовий збір у справі в розмірі 2102,00 грн.

Одночасно із поданням позову, представник позивача звернувся із клопотанням про витребування доказів, відповідно до якого просить витребувати довідку про склад сім`ї померлої ОСОБА_2 та довідку про реєстрацію осіб, що мешкали з нею на момент смерті, а також копію спадкової справи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.06.2020 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні; витребувано від Другої кам`янської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної з приводу відкриття спадщини після померлого ОСОБА_2 (актовий запис про смерть № 375 від 18.09.2017 року) включаючи відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину; спадкоємців; майно, яке отримане в спадщину (найменування, опис, вартість, частка тощо); дата видачі свідоцтва про право на спадщину; витребувано від Центру надання адміністративних послуг м. Кам`янське інформацію щодо місця проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті померлого – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.07.2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.09.2020 року постановлено провести заочний розгляд справи та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення. З заявами, клопотаннями щодо уточнення позовних вимог не звертався.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася без поважних причин, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України, про поважність причин неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю не надавала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася, а також не скористалася правом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» з мето отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 26.06.2006 року , згідно якої отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.22).

В порушення умов кредитного договору та законодавства України, ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань, ОСОБА_2 станом на 11.11.2019 року, має заборгованість 8574,29 грн.(10-21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.09.2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.09.2017 року (а.с. 44).

25.11.2018 року позивачем було направлено до Другої кам`янської державної нотаріальної контори претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України, на що було отримано відповідь від 28.12.2018 року, з якої вбачається, що претензія банку до спадкоємців померлої ОСОБА_1 отримана Другою кам`янською нотаріальною конторою та долучена до спадкової справи № 571/2017 р., та направлена спадкоємцю померлого ОСОБА_2 (а.с.51 оберт).

Згідно копії спадкової справи, отриманої на запит суду від Другої кам`янської державної нотаріальної контори, до нотаріальної контори звернулася жінка померлого - ОСОБА_3 , 1954 р.н., з заявою про відмову від обов`язкової частки у спадку (а.с.131), також до нотаріальної контори з заявою звернулася донька померлого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь якої ОСОБА_3 було укладено заповіт, зареєстрований в спадковому реєстрі за № 1-951(а.с.130, 132).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.08.2018 року, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , 1954 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщина складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 (а.с.135).

З відповіді, наданої суду 04.08.2020 року ТОВ «ЄРЦ КП», вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 26.12.2003 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на момент смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 за зазначеною адресою були зареєстровані онук – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочка померлого – відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 171-173).

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216, 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша-друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини перша, третя статті 1268 ЦК України).

Також статтею 1241 ЦК України встановлено право осіб на обов`язкову частку у спадщині.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦПК України).

Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентовані приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За змістом статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.

Згідно наданих суду Другою кам`янською державною нотаріальною конторою матеріалів, відповідач ОСОБА_1 із заявами про прийняття спадщини не зверталася.

Разом з тим, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.08.2018 року, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , 1954 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не є учасником справи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, спадкової маси, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором встановленого законом строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що предметом позову є стягнення заборгованості боржника ОСОБА_3 за Договором б/н від 26.06.2006 р. з відповідача ОСОБА_1 з підстав зазначених в позові, позивачем не надано належних доказів того, що відповідач є спадкоємцем, після смерті боржника ОСОБА_3 , що вона прийняла після нього спадщину, позивачем після отримання ухвали про відкриття провадження позовні вимоги не змінювалися, станом на день винесення рішення відсутні будь-які заяви клопотання позивача, тому суд приходить до висновку про відмову АТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, у зв`язку з недоведеністю позивачем позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-89, 223, 258-265, 272, 280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 . РНОКПП НОМЕР_2 ), про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити учасникам справи, що згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 р. в редакції Закону № 731-ІХ від 18.06.2020 р. під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дата складення повного судового рішення – 04.09.2020 року.

Суддя Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Т.О. Решетник