Вирок № 91440118, 09.09.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2527/20

Провадження № 1-кп/210/651/20

"09" вересня 2020 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Сільченко В. Є.

секретаря судового засідання Семко Н. А., Доценко В. В.

за участю:

прокурора Грищенко М. К.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 12020040710000590 за яким обвинувачується:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кривий Ріг, громадянка України, яка має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштована, заміжня, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . проживає за адресою: АДРЕСА_2 . раніше судиму :

-01.04.2019 Дзержинським районним судом м. КривогоРогу за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік;

- 11.10.2019 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185. ч. 3 ст. 357. ч, 1.4 ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі па строк 2 роки, на основі ст. 75 КК України звільнити віл відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки;

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , діючи повторно, 19.04.2020 о 16:00 годині, знаходячись неподалік зупинки громадського транспорту «Схід» по вул. Соборності, в Металургійному районі м. Кривого Рогу, зустрілась з раніше знайомим їй ОСОБА_2 у якого при собі був мобільний телефон, ОСОБА_1 діючи повторно з корисливих мотивів, з раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство) та реалізуючи його, під приводом того, що їй необхідно здійснити телефонний дзвінок, попросила у ОСОБА_2 належний йому мобільний телефон марки «FLY» моделі «FS408Stratus 8» ОСОБА_2 , нічого не підозрюючи про злочинний намір, довіряючи ОСОБА_1 , оскільки вони були раніше знайомі та між ними склалися довірливі відносини, добровільно передав їй вказаний мобільний телефон, після чого ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на заволодіння мобільним телефоном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_2 , імітуючи телефонну розмову за допомогою вказаного мобільного телефону, відійшла від нього та переконавшись, що останній за нею не спостерігає, зайшла за кут будинку та усвідомлюючи, що злочинний умисел нею доведений до кінця, з місця вчинення злочину зникла та у подальшому розпорядилась мобільним телефоном марки «FLY» моделі «FS408Stratus 8» ІМЕІ № 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ № 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину визнала у повному обсязі та показала, що вона дійсно скоїла дані злочини при вказаних обставинах.

Весною, точну дату не пам`ятає, у вечірній час, розпивала спиртні напої разом з раніше знайомим потерпілим. Попросила у нього телефон подзвонити, відійшла нібито для розмови, і з телефоном пішла.

Телефон здала в ломбард, у подальшому викупила його та повернула потерпілому.

Вину визнає у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що весною випивав з обвинуваченою на трамвайній зупинці. Вона попросила телефон подзвонити, взяла його телефон і пішла з ним.

У подальшому вона йому телефон повернула.

Претензій до неї не має.

Суд, враховуючи, що обвинувачена визнала себе винною у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а її свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності її позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються (зокрема-щодо факту скоєння обвинуваченою даного злочину та їх обставин), та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченої, потерпілого та дослідженням документів, що характеризують її особу та мають значення для вирішення питань щодо речових доказів та судових витрат.

При цьому судом, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу (зокрема-обвинувачена) правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд також вважає, що вина обвинуваченої у скоєні даного злочину доведена у повному обсязі, а її дії вірно кваліфікованіза ч.2 ст.190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченій, згідно ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, суд враховує, що скоєний злочин є нетяжким злочином,обвинувачена у скоєнні злочину розкаялася, добросовісно поводила себе під час досудового розслідування та в судовому засіданні, надаючи повні та всебічні свідчення у справі, чим сприяла розкриттю злочину, повністю визнала свою вину.

Вказані обставини враховуються судом як такі, що пом`якшують покарання.

Суд враховує також той факт, що ОСОБА_1 скоїла новий злочин під час звільнення від відбування покарання з випробуванням (т.1, а.с.71-72).

Будь-яких відомостей про наявність у підсудної на час винесення даного вироку інших вироків, що вступили в законну силу, у суду немає.

Обставин, що обтяжують покарання, не виявлено.

ОСОБА_1 раніше судима, не знаходиться на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м.Кривий Ріг», за місцем проживання характеризується нейтрально( т.2, а.с.48-69).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченої призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що тільки таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Питання про призначення остаточного покарання за скоєння нового злочину під час звільнення від відбування покарання з випробуванням вирішується судом з урахуванням вимог ст.ст.70 КК України, ч.3 ст.78 КК України та ст.71 КК України.

Речові докази у справі відсутні, оскільки слідчим, як такі, відповідною постановою не визнавалися.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ч.3 ст.78 КК України, ст.71 КК України призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11.10.2019 року за ч. 2 ст. 185. ч. 3 ст. 357. ч, 1.4 ст. 70 КК Українита встановити остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту взяття під варту для відбування покарання після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: В. Є. Сільченко