Ухвала суду № 91439895, 08.09.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/6284/12

(6/199/225/20)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суду м. Дніпропетровська

у складі:

судді: Скрипник О.Г.

секретарі: Остапенко А.В.

представник позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

Як передбачено частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно пункту першого частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, серед іншого, виконавчі листи, що видаються судами.

Судом встановлено, що 10 квітня 2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16.05.2008 року № DNU0G40000007154 укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 в сумі 1 041 218.62 гривень, яка складається: з заборгованості за кредитом – 403860,65 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом – 437357,97 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором – 200 000.00 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 16.05.2008 року № DNU0G40000007154 квартири АДРЕСА_1 , укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , (майно належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування) - шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», із встановленням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій». Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 3219,00 гривень.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2013 року заочне рішення Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська від 10 квітня 2013 року було змінено в частині способу звернення стягнення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами відповідно до ч. 1 ст.18 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Як встановлено ч. 1 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, представник позивача у строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не звертався до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про видачу виконавчого листа по справі № 401/6284/12 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

Згідно з ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент отримання виконавчого листа) виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

З матеріалів справи убачається, що рішення суду позивачем було отримано, оскільки 23 квітня 2013 року Публічним акціонерним товариством Комерційним Банком «ПРИВАТБАНК» було подано апеляційну скаргу на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська.

Отже, протягом семи років, з часу ухвалення судом рішення, стягувач мав змогу у визначений законом строк звернутись до суду із заявою про видачу виконавчого листа та звернутись до відповідного відділу ДВС з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа, в той же час, отримання та пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання є правом а не обов`язком стягувача.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Як передбачено частини першої статті 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Оскільки представник позивача не надав суду доказів про поважність причини пропуску для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд приходить до висновку, що заява Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 261, 353, 354, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення.

суддя О.Г. Скрипник