Рішення № 91439066, 10.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 р. справа № 520/9980/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколаєвої О.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 25.09.2020 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної ради (далі по тексту – відповідач, вул. Сумська, 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ: 24283333), в якому просить:

- визнати протиправним та нечинним рішення Харківської обласної ради від 15.08.2019 №1096-VII «Про внесення змін до рішення обласної ради від 30.08.2018 №793-VII (зі змінами) до Положення про порядок призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників комунальних підприємств, установ, закладів, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого цим рішенням та додатків до нього (зі змінами)».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з перевищенням повноважень, порушує права позивача як громадянина України, члена та Голови Громадської ради при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я, оскільки після обрання її на посаду Голови зазначеної Громадської ради у неї виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією її прав та законних інтересів. Зазначає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням Регламенту Харківської обласної ради.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу №520/9980/19 до судового розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 закрито провадження у адміністративній справі №520/9980/19.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 про закриття провадження у адміністративній справі №520/9980/19 скасовано та адміністративну справу №520/9980/19 направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.04.2020 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 адміністративну справу №520/9980/19 прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву – протягом 15 днів з дня закінчення дії карантину.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким Харківська обласна рада просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час прийняття оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування».

У судовому засіданні, призначеному на 14.08.2020, суд, заслухавши пояснення учасників справи, протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» затверджено Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів АРК, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації від 03.11.2010 №996 (далі по тексту – Постанова Кабінету Міністрів України №996).

Приписами пункту 5 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України №996 рекомендовано органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням.

Як встановлено судом, на виконання вказаної постанови 01.03.2018 відповідачем прийнято рішення №706-VII, яким затверджено Положення про Громадську раду при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я.

На пленарному засіданні ХV сесії VІІ скликання Харківської обласної ради 01.03.2018 рішенням №706-VII затверджено Положення про Громадську раду при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я (далі по тексту – Положення про громадську раду №706-VII).

Розпорядженням Голови Харківської обласної ради 16.05.2018 №69 затверджено склад Громадської ради при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я.

До складу вказаної Громадської ради обрано позивача, як Голову Громадської ради та 10 осіб.

На пленарному засіданні ХVІІ сесії VІІ скликання Харківської обласної ради 30.08.2018 рішенням №793-VІІ (далі по тексту – рішення Харківської обласної ради №793-VІІ) затверджено Положення про порядок призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників комунальних підприємств, установ, закладів, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та визнання деяких рішень обласної ради такими, що втратили чинність.

У подальшому, на пленарному засіданні XXI сесії VІІ скликання Харківської обласної ради 15.08.2019 рішенням №1096-VІІ внесено зміни до рішення Харківської обласної ради №793-VІІ (зі змінами) до Положення про порядок призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників комунальних підприємств, установ, закладів, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та визнання деяких рішень обласної ради такими, що втратили чинність, зокрема:

- пункт 4 (що передбачає втрату чинності) доповнити абзацом наступного змісту – «рішення Харківської обласної ради від 01.03.2018 №793-VІІ «Про затвердження Положення про Громадську раду при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я». Відповідно до вказаних змін Положення про громадську раду №706-VII визнано таким, що втратило чинність.

- розділ V Положення про порядок призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників комунальних підприємств, установ, закладів, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та визнання деяких рішень обласної ради такими, що втратили чинність та додатків до нього, затверджене рішенням Харківської обласної ради від 30.08.2018 №793-VІІ, зі змінами затвердженими рішенням Харківської області ради від 28.02.2019 №966-VІІ викладено у новій редакції (наявний в матеріалах справи);

- розділ VІ підпункт 6.1.1 пункт 6.1 Положення про порядок призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників комунальних підприємств, установ, закладів, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та визнання деяких рішень обласної ради такими, що втратили чинність та додатків до нього, затверджене рішенням Харківської обласної ради від 30.08.2018 №793-VІІ, зі змінами затвердженими рішенням Харківської області ради від 28.02.2019 №966- VІІ доповнено абзацом наступного змісту: «кандидати, які претендують на посаду керівника спеціальної школи, мають бути громадянами України, вільно володіти українською мовою, мати вищу освіту не нижче ступеня магістра (спеціаліста) за спеціальністю «Спеціальна освіта» («Корекційна освіта», «Дефектологія») або «Психологія» («Практична психологія») та/або стаж педагогічної роботи в спеціальному закладі освіти не менше п`яти років».

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення, за поясненнями відповідача, стала неефективність роботи громадської ради та обмеження прав інших громадських організацій з питань захисту інтересів громадян у сфері охорони здоров`я та/або у сфері запобігання корупції антикорупційної діяльності.

Позивач вважає, що вказані зміни прийняті відповідачем оскаржуваним рішенням є протиправними, а тому рішення підлягає скасуванню, оскільки порушує безпосередньо її права та права жителів області, які на думку позивача, мають право на очікування від органу місцевого самоврядування дотримання принципу незалежного урядування, що стало підставою для звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основний Закон визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави, а також закріпляє припис, згідно із яким органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, межі якої встановлені, зокрема, приписами статтей19,140, 143, 144, 146 Конституції України.

Органи місцевого самоврядування наділені низкою повноважень у різних галузях та сферах суспільного життя, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі будівництва, житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Для реалізації цих повноважень органи місцевого самоврядування мають право ухвалювати необхідні рішення.

Рішення органів місцевого самоврядування можуть порушувати права та законні інтереси як громадян, так і юридичних осіб (підприємств, установ і організацій), або ж з часом втрачати свою актуальність, у зв`язку з цим чинне законодавство передбачає юридичні інструменти впливу на такі рішення шляхом їх зупинення, зміни та скасування.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі по тексту – Закон України №280/97-ВР) рада у межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною десятою статті 59 Закон України №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З зазначеної процесуальної норми вбачається, що усі акти, які рада приймає як орган місцевого самоврядування, поділяються на два види: акти нормативно-правового характеру та ненормативні акти.

Враховуючи право органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення прийнятті останнім рішення мають право приймати, змінювати та скасовувати власні рішення.

Водночас, Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 стосовно права органів місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни зробив висновок, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З тексту вказаного рішення Конституційного Суду України, вбачається, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 03.10.1997 №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України №280/97-ВР вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, це не позбавляє органи місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

У Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органі місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, з рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, вбачається, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп.

Посилання позивача на висновки рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, є безпідставними, оскільки у даному випадку прийняття відповідачем оскаржуваного рішення ніяким чином не зачіпає суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з вимогами пункту 1 Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 Громадська рада при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі - громадська рада) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики.

Відповідно до вимог пункту 2 вказаного положення у своїй діяльності громадська рада керується Конституцією та законами України, указами Президента України постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про громадську раду, розробленим на основі цього Типового положення.

Як вбачається з пункту 18 Типового положення, дострокове припинення діяльності громадської ради здійснюється у разі: коли засідання громадської ради не проводилися протягом шести місяців; відсутності затвердженого річного плану роботи громадської ради; відсутності звіту громадської ради щодо виконання річного плану роботи, передбаченого пунктом 24 цього Типового положення; прийняття відповідного рішення на її засіданні; реорганізації або ліквідації органу виконавчої влади.

Рішення про припинення діяльності громадської ради оформляється відповідним актом органу.

У разі припинення діяльності громадської ради з підстав, передбачених абзацами другим - п`ятим цього пункту, орган виконавчої влади утворює протягом 15 календарних днів відповідно до вимог пункту 8 цього Типового положення ініціативну групу з підготовки установчих зборів або рейтингового електронного голосування з метою формування нового складу громадської ради.

Як встановлено судом, 01.03.2018 відповідачем прийнято рішення №706-VII, яким затверджено Положення про Громадську раду при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 1 вказаного положення Громадська рада при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я (далі громадська рада) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у роботі конкурсних комісій з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (далі – медичні заклади).

Приписами пункту 22 Положення передбачено, що основною формою роботи громадської ради є засідання, що проводяться за потреби.

Відповідно до пункту 24 Положення річний план роботи громадської ради та звіт про його виконання оприлюднюються на офіційному веб-сайті обласної ради та в інший прийнятний спосіб.

Таким чином, зазначеним Положенням було одразу передбачено, що Громадська рада при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я є тимчасовим консультативно-дорадчим органом.

Крім того, суд не погоджується з твердженнями представника позивача стосовно порушення під час прийняття оскаржуваного рішення Регламенту Харківської обласної ради у зв`язку з наступним.

Розділом 5 Регламенту Харківської обласної ради, затвердженого рішенням ІІ сесії VII скликання Харківської обласної ради від 17.12.2015 №30-VII (далі по тексту – Регламент №30-VII) передбачено порядок денний сесії ради.

Положеннями частини першої статті 14 Регламенту №30-VII передбачено, що пропозиції до проекту порядку денного сесії ради вносяться головою ради, депутатами ради, постійними комісіями, фракціями та головою обласної державної адміністрації, як правило, до підписання головою обласної ради розпорядження про скликання сесії, але не пізніше як за 20 робочих днів до пленарного засідання сесії обласної ради.

Пропозиції до проекту порядку денного сесії ради щодо розгляду регуляторних актів вносяться з урахуванням часу на оприлюднення (не менше ніж один місяць), підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу та погодження уповноваженим органом.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується позивачем у справі, що проект рішення Харківської обласної ради «Про внесення змін до рішення обласної ради від 30.08.2018 №793-VII» (зі змінами) до Положення про порядок призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників комунальних підприємств, установ, закладів, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого цим рішенням та додатків до нього (зі змінами) оприлюднено відповідачем на вебсайті Харківської обласної ради 15.07.2019 з дотриманням принципів гласності, відкритості та законності у межах 20 робочих днів.

Відповідно до частини другої статті 14 Регламенту №30-VII пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії ради або до затвердженого порядку денного сесії ради, подається відповідно до Інструкції з діловодства обласної ради та чинного законодавства у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом-погодженням (якщо ініціатором проекту рішення є обласна державна адміністрація).

Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та вимог статті 16 Регламенту.

У разі надання висновку юридичного підрозділу виконавчого апарату обласної ради щодо невідповідності запропонованого проекту рішення вимогам чинного законодавства, а також за наявності рекомендацій профільної та суміжних комісій щодо направлення проекту рішення на доопрацювання, проект рішення повертається розробнику на доопрацювання із зазначенням причин повернення.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем до проекту рішення, як цього і вимагає положення частини другої статті 14 Регламенту №30-VII надані пояснювальна записка, де детально зазначено перелік змін, які пропонується внести до рішення та Положення, та зазначені причини , які зумовили такі зміни.

Представник позивача стверджує, що проект рішення про внесення змін було надано відповідачем без погодження профільної постійної комісії, а саме Постійної комісії з питань соціальної політики, охорони здоров`я, реабілітації учасників бойових дій та АТО.

З матеріалів справи судом встановлено, що проект рішення розглядався на засіданнях 5 постійних комісій обласної ради, а саме:

- профільної комісії з питань спільної власності територіальних громад 31.07.2019, якою було погоджено проект даного рішення, що підтверджується витягом з протоколу №50 засідання постійної комісії;

- постійної комісії з питань забезпечення прав людини, свободи слова та інформації, якою було погоджено проект даного рішення, що підтверджується витягом з протоколу №17 засідання постійної комісії;

- постійної комісії з правових питань, регулярної політики, законності громадського порядку, боротьби з корупцією та злочинністю 12.08.2019, якою погоджено з урахуванням пропозиції профільної комісії, що підтверджується витягом з протоколу №40 засідання постійної комісії;

- постійної комісії з питань науки, освіти та духовності 06.08.2019, якою погоджено з урахуванням пропозицій профільної комісії, що підтверджується витягом з протоколу №26 засідання постійної комісії.

У судовому засіданні представник відповідача вказав, що при розгляді проекту рішення постійною комісією з питань соціальної політики, охорони здоров`я, реабілітації учасників бойових дій та АТО, яка є суміжною комісією, рішення щодо вказаного питання не приймалося, оскільки не набрало необхідної кількості голосів, що підтверджується витягом з протоколу №43 засідання постійної комісії.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновків, що процедура щодо включення до порядку денного пленарного засідання сесії обласної ради передбачена частиною п`ятою пункту 3 статті 14 глави 5 Регламенту дотримана відповідачем.

Щодо законних підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення Громадська рада при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для участі громадськості у роботі конкурсних комісій з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я, що позивачем не заперечується.

Основними завданнями Громадської ради було визначено:

- сприяння реалізації прав представників громадської ради у роботі конкурсних комісій з обрання керівників медичних закладів;

- сприяння врахуванню обласною радою громадської думки під час формування конкурсних комісій з обрання керівників медичних закладів.

Представник позивача стверджує, що завданням Громадської ради є здійснення громадського контролю за діяльністю конкурсних комісій, які проводять відбір керівників закладів охорони здоров`я, а скасування Положення фактично позбавляє членів територіальної громади механізму реалізації права на участь в управлінні державними справами, передбаченого статтею 38 Конституції України та деталізованого у постанові Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 03.11.2010 №996.

Водночас, відповідно до статті 38 Конституції України передбачено, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 10 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років.

Згідно пункту 11 Порядку проведення конкурсу на заняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1094 до складу конкурсної комісії входять у рівній кількості: представники органу управління; представники трудового колективу відповідного закладу, обрані на загальних зборах трудового колективу; представники громадської ради органу управління або особи (за згодою), делеговані громадськими об`єднаннями з питань захисту інтересів громадян у сфері охорони здоров`я та/або у сфері запобігання корупції і антикорупційної діяльності (за умови реєстрації таких громадських об`єднань не менш як за два роки до дати рішення про проведення конкурсу) та погоджені громадською радою при органі управління - по одній особі від кожного громадського об`єднання.

З системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що участь громадськості у відборі керівників закладів охорони здоров`я здійснюється на конкурсній основі.

Таким чином, громадська рада має повноваження щодо надання представників громадськості, які входять до складу громадської ради для участі у роботі конкурсної комісії для представлення інтересів громадських організацій під час функціонування даної комісії.

Суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що визнаючи рішення обласної ради «Про затвердження Положення Громадську раду при Харківській обласній раді з обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я» від 01.03.2018 №706-VII таким, що втратило чинність обласна рада не позбавила громадські об`єднання права делегувати своїх представників для включення їх до складу конкурсних комісій із обрання керівників комунальних закладів охорони здоров`я, а навпаки розширила коло громадських об`єднань щодо участі у такому процесі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Харківської обласної ради (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61200, код. ЄДРПОУ: 24283333) про визнання протиправним та нечинним рішення – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 10.09.2020.

Суддя О.В. Ніколаєва