Рішення № 91439017, 10.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 вересня 2020 р. Справа № 520/10251/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020110252 від 28.07.2020 про відмову у перерахунку пенсії у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 1 січня 2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із зміною мінімальної заробітної плати яка становить 4723 грн., з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік, яка склала 4482,35 грн., згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 у справі №520/5228/19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2020 року у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати в розмірі 4723 грн. з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік в розмірі 4482,35 грн., згідно із рішенням харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року у справі №520/5228/19, є протиправними, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заяви по суті справи є позов та відзив.

Так, суд зазначає, що уповноважена особа відповідача отримала ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі 13.08.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У вказаній ухвалі суду було встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали. Станом на 10.09.2020 відзив на адміністративний позов до суду відповідачем надано не було.

Відповідно до положень ч.ч. 5,6 ст.162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, враховуючи пропущення відповідачем строку на подання відзиву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 по справі № 520/5228/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Скасовано Протокол Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 11.05.2019 року №110252.

Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області перевести ОСОБА_1 з 25.04.2019 року на підставі заяви від 27.04.2019 року на пенсію по інвалідності на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії, та ст. 3 п. г) Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Вищевказане рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 по справі № 520/5228/19 набрало законної сили 23.07.2019.

Так, Харківським окружним адміністративним судом 05.08.2019 видано виконавчий лист № 520/5228/19, який було надіслано на поштову адресу позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 по справі №520/5228/19 заяву позивача ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено.

Замінено боржника по справі №520/5228/19, а саме: Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області - на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

На виконання вищевказаного судового рішення ОСОБА_1 , з 25.04.2019 здійснено перерахунок відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсія обчислена з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року, тобто на 1 січня 2019 у розмірі 4173 грн. Застосована середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за рік, що передує відповідному року, тобто за 2018 у розмірі 7810,88 грн. (відповідно до п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210).

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, 24.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив у зв`язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати провести, починаючи з 01.01.2020 перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, тобто 4723 грн..

Відповідачем за наслідками розгляду заяви прийнято рішення №963020110252 від 28.07.2020, в якому вказано, що після проведеного перерахунку, відповідно до поданої заяви 24.07.2020 середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 12541,80 грн., розмір пенсії з надбавками 11147,84 грн. Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховувався під час обчислення пенсії визначений за формулою, відповідно до п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, із застосуванням заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (на 1 січня 2020 року - 4723 грн.) та застосуванням середньої заробітної плати (доходу) всередньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року (за 2019 рік - 9205,19 грн.). Даним порядком та іншими нормативно-правовими актами не передбачено перерахунку пенсії в 2020 році із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) із застосуванням заробітної плати за 2016 рік, тобто 4482,35 грн., а лише за рік, що передує відповідному року. При перерахунку пенсії за рішенням суду з 25.04.2019 застосована середня заробітна плата за 2018 рік в розмірі 7810,88 грн..

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до суду з означеним позовом за для захисту своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 59 Закону №796-ХІІ урегульовано порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

11.10.2017 набув чинності Закон України від 3.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону №796-ХІІ з 1.10.2017 викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (надалі - Порядок №1210), згідно з якими згаданий Порядок доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х (Кв : 100%), де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс = (Зп (мін) х 5) : Зс1,

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".

Суд зауважує, що спір у даній справі стосується правомірності обчислення відповідачем основного розміру пенсії позивача по інвалідності з 01.01.2020 у частині застосування пенсійним органом розрахункової величини - середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року та зводиться до різного тлумачення учасниками спору словосполучення "за рік, що передує відповідному року".

Так, відповідач при обчисленні пенсії виходив з того, що для розрахунку середнього коефіцієнта заробітної плати враховується п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) за попередній рік.

Основний розмір пенсії позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 по справі №520/5228/2020 обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, тобто, на 01 січня 2019 року, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку №1210.

При цьому, позивач переконаний, що при обчисленні основного розміру його пенсії пенсійним органом безпідставно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік, оскільки мав врахувати такий показник за 2016 рік.

Між тим, позивач виходив з того, що Законом №796-ХІІ та Порядком №1210 не передбачено норму, яка б вказувала на необхідність змінювати показник середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески, щоразу при проведенні перерахунку пенсії.

Однак, суд не погоджується з цими доводами позивача з огляду на наступні обставини.

Так, частиною третьою статті 59 Закону №796-ХІІ передбачено право пенсіонерів з числа військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та набули інвалідність на цій підставі, на обчислення пенсії по інвалідності з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку №1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто, попередній рік.

Згідно спірного рішення №963020110252 від 28.07.2020 при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду застосована середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, тобто, за 2018 рік в розмірі 7810,88 грн. (відповідно до 9-1 Порядку №1210). Розмір пенсії з надбавками з 01.07.2020 склав 11561,90 грн..

Разом з тим, відповідач у спірному рішенні зазначає, що після проведеного перерахунку відповідно до поданої заяви від 24.07.2020 середньомісячний заробіток для обчислення пенсії зменшився та склав 12541,80 грн..

Водночас, у відповідача відсутні підстави для застосування при перерахунку пенсії з 01.01.2020 середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік, оскільки у разі перерахунку з 01.01.2020 відповідач відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 повинен врахувати середню заробітну плату (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2019 рік, тобто за попередній рік.

З огляду на вище викладене, суд відхиляє як необґрунтовані твердження позивача про необхідність перерахування його пенсії у 2020 році у зв`язку зі збільшенням розміру заробітної плати з 01.01.2020 з урахуванням розміру середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік.

До того ж, з огляду на чинність постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підстави для незастосування визначеного у ній механізму та формул обчислення пенсій відсутні.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи позивача висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не вирішуються у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задовольнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено та підписано 10 вересня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун