Ухвала суду № 91438667, 07.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2020 року м. Рівне№ 460/6486/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації (далі - відповідач) про зобов`язання вчинення певних дій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 160 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строків звернення до суду. На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.10.2013р. № 8-рп/2013, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 року № 6-р/2018, Постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року, за результатами розгляду зразкової справи № 240/4946/18, карантинні обмеження в країні.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

За правилами частини першої статті 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд зауважує, що Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", строки звернення до суду не встановлені, отже на даний спір поширюються положення ст. 122 КАС України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Отже, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Оцінивши наведені позивачем у заяві обґрунтування, суд приходить до висновку про їх безпідставність, з огляду на те, що, по перше: Конституційний Суд України у рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 надав висновок щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР в частині "належної працівнику заробітної плати" і висновок даного рішення не стосується строків звернення до суду із позовом щодо щомісячної допомоги відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка не є заробітною платою та не визначається Кодексом законів про працю України та Законом України "Про оплату праці".

По друге: Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 та Рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 прийняті 22.05.2008 року та 17.07.2018 року, відповідно, отже позивач мав би дізнатися про відновлення своїх порушених прав із наведених дат.

Суд роз`яснює, що правова основа презумпції знання законодавства - обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Цей обов`язок закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Разом з тим, обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.

По третє: за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року, за результатами розгляду зразкової справи № 240/4946/18 вбачається, що особа звернулася за захистом своїх прав в межах шестимісячного строку звернення до суду і питання строків звернення до суду цією постановою не вирішувалося, в той час як у даній справі позивач просить зобов`язати нарахувати та виплатити щомісячну допомогу з 17.07.2018 року.

По четверте: Законом України № 731-ІХ від 18.06.2020, який вступив у законну силу 17.07.2020 року внесено зміни до розділу VI Прикінцеві Положення КАС України, а саме, даний розділ доповнено пунктом 3, за змістом якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд звертає увагу, що позивач у заяві про поновлення пропущеного строку звернення не навів жодних підстав неможливість вчинення відповідної дії у визначений строк, що зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Окрім цього, слід також зазначити, що позивач просить зобов`язати нарахувати та виплатити допомогу за період з 17.07.2018, а не за останні шість місяців, які передують зверненню з даним позовом до суду, при тому, що у періоді з 17.07.2018 до 12.03.2020 карантинних обмежень в державі не існувало.

Враховуючи викладене, зазначені позивачем у заяві підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, не можуть вважатися поважними.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк