Рішення № 91438511, 10.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7451/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій, рішення та зобов`язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управлінні Пенсійного фонду України в Одеської області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року по даний час;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум та в подальшому проводити виплати без обмеження її максимальним розміром.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/7451/20 року о 15:58:48 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 зазначає, що з 14.08.1999 року він отримує пенсію за вислугу років як пілот цивільної авіації. З довідки Головного управління ПФУ в Одеській області від 05.02.2020 року позивачем встановлено, що пенсію він отримує не в повному обсязі, а саме суми пенсії, нараховані позивачу, є значно більшими, ніж фактично отримані. Після звернення до пенсійного органу позивачем встановлено, що заниження суми фактично отриманої пенсії здійснено на підставі ч.3 ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач із таким заниженням не погоджується та зазначає, що положення даної статті внесені згідно ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», п. 2 Прикінцевих положень якого визначає, що обмеження розміру пенсії не розповсюджується на осіб, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. За вказаних обставин позивач просив позов задовольнити.

26.08.2020 року за вх.№33436/20 від представника Головного управління надійшов відзив на позовну заяву. Пенсійний орган, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав, що норма Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» стосується виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011 року, та розмір якої перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Вказана норма, на переконання пенсійного органу, не встановлює скасування обмеження максимального розміру пенсії, призначених до набрання нею чинності, у тому числі і не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 14.08.1999 року він отримує пенсію за вислугу років як пілот цивільної авіації (а.с.25).

Згідно Розпорядження 174054 від 15.03.2017 року позивачу розраховано пенсію у сумі 18106 грн., однак з урахуванням обмеження розміру пенсії визначено її розмір 12956,53 грн.

31.01.2020 року за №786/Р-1500-20 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про роз`яснення підстав невиплати призначеної йому пенсії у повному обсязі та надання довідки про нараховану та фактично отриману пенсію за період з 01.03.2017 року по даний час (а.с.8).

Листом від 05.02.2020 року №346/02-10 (а.с.9) відповідач надав позивачу Довідку про нараховані та фактично виплачені суми пенсії (а.с.10).

Зі змісту довідки встановлено, що:

у період березень 2017 – грудень 2017 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 18106 грн., однак фактично виплачувалась 10740 грн.;

у період січень 2018 – лютий 2018 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 18106 грн., однак фактично виплачувалась 13327,88 грн.;

у період березень 2018 – червень 2018 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 24817,89 грн., однак фактично виплачувалась 13730 грн.;

у період липень 2018 – листопад 2018 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 24817,89 грн., однак фактично виплачувалась 14350 грн.;

у період грудень 2018 – лютий 2019 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 24817,89 грн., однак фактично виплачувалась 14970 грн.;

у період березень 2019 – червень 2019 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 30969,50 грн., однак фактично виплачувалась 14970 грн.;

у період липень 2019 – листопад 2019 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 30969,50 грн., однак фактично виплачувалась 15640 грн.;

у період грудень 2019 – лютий 2020 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 30969,50 грн., однак фактично виплачувалась 16380 грн.

Не погоджуючись із обмеженням розміру пенсії позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно п.1, 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень цього Закону цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.

Обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Відповідно до підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713) заробіток для обчислення пенсій працівникам льотно-випробного складу визначається в такому порядку: у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Виплата пенсії здійснюється з урахуванням абзаців четвертого та п`ятого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що до осіб, яким призначена пенсія до 01.10.2011 року, обмеження щодо її виплати не застосовуються. Положення вказаних норм є однозначними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Як встановлено матеріалами справи, позивач з 14.08.1999 року отримує пенсію за вислугу років як пілот цивільної авіації (а.с.25).

Таким чином, обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, до позивача не застосовується.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 12.11.2019 року у справі №360/1428/17, який суд застосовує у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідач вказав, що такого обмеження застосовано не було, а розмір пенсії виплачувався в порядку абз.2 п.2 Розділу ІІ Прикінцевих положень, тобто без підвищень, доплат та інших перерахунків.

Суд із вказаними доводами не погоджується із огляду на документальні підтвердження виплачених сум позивачу.

У період березень 2017 – грудень 2017 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 18106 грн., однак фактично виплачувалась 10740 грн., тобто відповідачем застосовано до позивача виключно ст.2 Закону без врахування Прикінцевих положень.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

У період січень 2018 – лютий 2018 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 18106 грн., однак фактично виплачувалась 13327,88 грн.; у період березень 2018 – червень 2018 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 24817,89 грн., однак фактично виплачувалась 13730 грн.; у період липень 2018 – листопад 2018 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 24817,89 грн., однак фактично виплачувалась 14350 грн.; у грудні 2018 позивачу нараховувалась пенсія у розмірі 24817,89 грн., однак фактично виплачувалась 14970 грн., тобто відповідачем застосовано до позивача виключно ст.2 Закону без врахування Прикінцевих положень.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

У період січень 2019 – лютий 2019 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 24817,89 грн., однак фактично виплачувалась 14970 грн.; у період березень 2019 – червень 2019 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 30969,50 грн., однак фактично виплачувалась 14970 грн.; у період липень 2019 – листопад 2019 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 30969,50 грн., однак фактично виплачувалась 15640 грн.; у грудні 2019 позивачу нараховувалась пенсія у розмірі 30969,50 грн., однак фактично виплачувалась 16380 грн., тобто відповідачем застосовано до позивача виключно ст.2 Закону без врахування Прикінцевих положень.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

У період січень 2020 – лютий 2020 позивачу щомісячно нараховувалась пенсія у розмірі 30969,50 грн., однак фактично виплачувалась 16380 грн., тобто відповідачем застосовано до позивача виключно ст.2 Закону без врахування Прикінцевих положень.

Дослідженням позицій сторін та наявних доказів встановлено, що з одного боку відповідач не обмежив пенсію позивача до 10740грн. (встановленого максимального розміру), проте одночасно застосовує обмеження у виплаті за власним уявленням, протиправно не здійснюючи перерахунок пенсії у відповідності до п.7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №418 від 21.07.1992р. (в редакції постанови №713 від 09.08.2005р.).

Такі дії суперечать вимогам ст.19, ч.3 ст.22, ст.64 Конституції України, та правовій позиції Конституційного суду України у рішенні від 20.03.2020р. №5-рп/2002.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання протиправними дій Головного управлінні Пенсійного фонду України в Одеської області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року по лютий 2020 року включно та про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині вимог позивача щодо зобов`язання відповідача в подальшому проводити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки такі вимоги спрямовані на захист права на пенсійне забезпечення, щодо якого наразі немає підстав вважати його порушеним.

Захист права позивача на майбутнє в даному випадку не відповідає завданням адміністративного судочинства, окресленим у ч.1 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не обґрунтована правомірність оскаржуваних дій.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у сумі 878,80 грн. (а.с.4).

Суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми сплаченого судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 263, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій, рішення та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управлінні Пенсійного фонду України в Одеської області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року по лютий 2020 року включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян