Ухвала суду № 91438464, 10.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6574/14

УХВАЛА

10 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Завальнюка І.В., суддів – Аракелян М.М., Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження питання про поновлення провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування наказів, поновлення в органах внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування наказів, поновлення в органах внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 05.02.2015 року провадження по справі зупинено до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) частини третьої статті 4 Закону України «Про очищення влади» положенням статті 38, частини другої статті 61, частини першої статті 62 Конституції України.

02.09.2020 до суду від ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Вирішуючи питання про поновлення провадження у справі, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ухвалами колегії суддів Конституційного суду України відкриті конституційні провадження у справах щодо конституційності Закону України «Про очищення влади», а в подальшому ухвалами колегії суддів об`єднано в одне конституційне провадження та справа розглядається судом з 2014 року.

Наразі, станом на час вирішення питання про поновлення провадження у справі, судом конституційної юрисдикції остаточного рішення не прийнято.

Водночас, згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender vs. France)).

Пункт 11 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України надає визначення терміну розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Слід звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 17 жовтня 2019 року «Справа «Полях та інші проти України» (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18) встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв`язку з занадто тривалим розглядом справ трьох перших заявників на національному рівні, та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції щодо усіх п`яти заявників у справі, що стосувалася звільнення п`ятьох державних службовців відповідно до Закону України «Про очищення влади» (люстрацію) 2014 року».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 826/25204/15 (ЄДРСР 86333355).

Рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року у справі №826/17801/14, від 12 листопада 2019 року у справі №826/17601/14, від 05 грудня 2019 року у справі №826/18037/14, від 19 грудня 2019 року від №826/17788/14, від 19 грудня 2019 року у справі №826/6916/15, від 15 січня 2020 року у справі №826/1799/17, вирішено питання у подібних правовідносинах, що стосуються застосування Закону України «Про очищення влади».

За правилами частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Відтак, суд вважає, що для повного та своєчасного судового захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача у публічно-правових відносинах, слід поновити провадження у справі.

В той же час, суд вважає за необхідне передати справу на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю, з огляду на наступне.

Так, звертаючись із даним позовом в 19.11.2014 до Одеського окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 зазначив свою адресу: АДРЕСА_1 , а також адресу для листування: АДРЕСА_2 .

В ході розгляду справи судом направлялися повістки позивачу за адресою його реєстрації в місті Одесі, які поверталися до суду з відміткою «адресат відсутній». Натомість, повістки, які були направлені за адресою проживання позивача в місті Житомирі, були вручені.

Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення провадження по справі, яке надіслано за допомогою служби доставки «Нова пошта» (надіслано з відділення «Нова пошта» № 24 у місті Житомир), ОСОБА_1 вказав виключно зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Крім того, 08.09.2020 до суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання від представника позивача – адвоката Янчевської Ольги Вацлавівни про ознайомлення із матеріалами справи. На підтвердження представництва адвокатом надано ордер на надання правничої допомоги на підставі договору про надання правової допомоги № 19 від 31.07.2020, в якому зазначено адресу робочого місця адвоката: АДРЕСА_4 . При цьому, у вказаному клопотанні також зазначено зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_3 .

Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи те, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, тобто за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Частиною третьою статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, судом встановлено, що місцем реєстрації та перебування позивача є місто Житомир, а відповідачів – місто Київ, що виключає підсудність даної справи Одеському окружному адміністративному суду, у зв`язку із чим справу належить передати за підсудністю до належного суду, яким є Житомирський окружним адміністративний суд.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 29, ст. 237 КАС України,

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про поновлення провадження по справі задовольнити.

Поновити провадження по справі № 815/6574/14.

Передати справу № 815/6574/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування наказів, поновлення в органах внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу на розгляд Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині передачі справи за підсудністю шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя І.В. Завальнюк

Суддя М.М. Аракелян

Суддя О.А. Левчук