Ухвала суду № 91438067, 09.09.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2020 року м. Київ № 369/2257/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панченко Н.Д., розглянувши в м. Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

до Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із позовом, з урахуванням заяви від 10.06.2019, до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішень.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2019 адміністративну справу № 369/2257/19 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 адміністративну справу №369/2257/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2019, а адміністративну справу №369/2257/19 направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою суду від 28.01.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №369/2257/19.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 суддею Щавінським В.Р. було задоволено заяву про самовідвід в адміністративній справі № 369/2257/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області.

Адміністративну справу було передано до ВДВЗ (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду згідно із частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана адміністративна справу була передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 адміністративну справу № 369/2257/19 прийнято до провадження суддею Панченко Н.Д.

Разом з цим після відкриття провадження по справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, відповідно до частини 8 статті 50 та частини 7 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", які є спеціальними нормами, рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 № 7 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.06.2013 № V-007/2013 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Як стверджує позивач у позовній заяві, він особисто оскаржив рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 01.03.2013 № 7 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та був присутній на засіданні останньої 21.06.2013.

Однак до суду позивач звернувся лише у лютому 2019 року, тобто більш ніж через 5 років після прийняття оскаржуваних рішень.

За змістом частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Положеннями частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що заява про поновлення строку на звернення до суду повинна бути подана окремо від позовної заяви з обов`язковим дотриманням письмової форми.

Проте, матеріали справи не містять заяви позивача про поновлення строку на звернення до суду, а констатація позивачем у прохальній частині позовної заяви, заяві про зміну підстав позову про поновлення строку на звернення до суду, що пропущений з поважних, незалежних від позивача причин, не може вважатись такою заявою.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду здійснюється судом виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Таким чином, позивачеві слід надати заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин, що спричинили пропуск строку на звернення до суду.

Крім цього, з метою з`ясування питання щодо дотримання судом правил територіальної підсудності при розгляді даного спору позивачеві слід надати суду докази його реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) станом на дату звернення до суду, оскільки в матеріалах справи лише наявна інформація про реєстрацію позивача у м. Чигирин Черкаської області та про реєстрацію позивача за робочою адресою як адвоката у м. Вишгород, але лише станом на 2013 рік.

Частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- доказів реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача як станом на дату звернення до суду (лютий 2019 року) так і станом на 09.09.2020;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин такого пропуску та доказів на їх підтвердження.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, Кодекс адміністративного судочинства України при цьому покладає на суд обов`язок перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви, оскільки законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишання позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 122, 123, 171, 257, 259, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений в ній.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві для виконання, відповідачеві для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.