Рішення № 91438006, 02.09.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2020 р. справа № 300/232/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

при секретарі Подольській Т.М.,

представника позивача: Аннишина С.І.,

представника відповідача: Серединського В.І.,

представника третьої особи: Яцущак К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови № 2832 від 13.12.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

03.02.2020 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (надалі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 2832 від 13.12.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.12.2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 2832 "Про накладення штрафу на АТ "Тисменицягаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу" за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі- Ліцензійні умови), щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Позивач не погоджується із прийнятою відповідачем постановою, вважає її протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси АТ "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз". Вказує на те, що товариство правомірно відмовило Комісії з перевірки у проведенні перевірки, оскільки відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована Форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Станом на 02.12.2019 НКРЕКП не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. При цьому, переліки питань залежно від ступеня ризику містяться виключно в уніфікованих Формах актів, затверджених органами державного нагляду (контролю) відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ від 10.05.2018 № 342. Таким чином, з початком застосування нових Методик всі критерії та уніфіковані Форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі Методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342, є нечинними, оскільки вони не відповідають новим Методикам. Представник позивача вважає, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" законно відмовило представникам НКРЕКП у проведенні планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності з розподілу природного газу. Крім того вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови НКРЕКП було порушено також порядок проведення засідання, визначений Законом та власним Регламентом.

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року позовну заяву залишено без руху (т.1, а.с.46-47).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (т.1, а.с.55-56).

Ухвалою суду від 02.06.2020 року залучено Державну регуляторну службу України до участі в справі № 300/232/20 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (т.1, а.с. 247-248).

Ухвалою суду від 02.09.2020 року в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 300/232/20 – відмовлено.

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 21.04.2020 року по 14.05.2020 року та в період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року перебував у відпустці, з 03.08.2020 року по 06.08.2020 року суддя перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.03.2020 року (т.1, а.с.62-78), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що постанова НКРЕКП від 13.12.2019 року № 2832 прийнята в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора – законності, справедливості та недопущення дискримінації. Відповідач вказав, що проведення позапланових перевірок дотримання ліцензіатом ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Зазначені позивачем підстави недопуску до позапланової перевірки АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» щодо дотримання Ліцензійних умов, на думку представника відповідача, є незаконними та такими, що порушують основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Так, форма акту, що є додатком до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою відповідача від 14.06.2018 за № 428, відповідає положенням та формі уніфікованого акту перевірки. При цьому, форма акту перевірки відповідає Методиці № 342, а вищевказаний Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами та разом з додатком - актом перевірки опубліковані на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Окрім цього, представник відповідача зазначив, що дії позивача щодо не допуску працівників Регулятора до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є незаконними та не можуть бути використані Товариством у якості аргументу на користь власних позовних вимог. Щодо правомірності накладення на позивача штрафу, то представник відповідача зазначив, що постанова від 13.12.2019 за № 2832 прийнята за порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

01.04.2020 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" подало на адресу суду відповідь на відзив, де представник позивача, не погодившись зі змістом відзиву на позовну заяву, вказав на безпідставне та як на таке, що не відповідає дійсності твердження відповідача, який є державним колегіальним органом, про непоширення на нього вимог ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, в тому числі щодо приведення форм актів у відповідність з цим Законом. В той же час, у відзиві відповідач висловлює протилежну позицію – форма акту перевірки є уніфікованою та відповідає вимогам Методики, затвердженої постановою КМУ від 10.05.2018 року № 342. Представник позивача зазначив, що станом на час проведення НКРЕКП планового заходу 02.12.2019 року остання не затвердила та не оприлюднила на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою. Тобто, якщо органом державного нагляду (контролю) не затверджена та не оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).Представник позивача вказав на те, що недопуск позивачем посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду у відповідності з пунктом 2.1 Ліцензійних умов відповідно до статті 11 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не може вважатись порушенням інших нормативно-правових актів та відповідно –порушенням Ліцензійних умов (т.1, а.с.165-174).

17.04.2020 року на адресу суду надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив (т.1, а.с. 185-191).

17.06.2020 року 2020 року Державна регуляторна служба України подала на адресу суду письмові пояснення по справі № 300/232/20. Представник третьої особи зазначив, що відповідач є органом ліцензування у розумінні Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та органом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до частини 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. На час проведення позапланової перевірки позивача, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не затвердила та не оприлюднила у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку уніфіковану форму акта, що відповідає новій Методиці розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного (контролю), затвердженій постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018. За вказаних обставин, на думку третьої особи, позивач мав право не допустити до перевірки посадових осіб органу державного нагляду (контролю) - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Окрім цього, представник третьої особи звернув увагу на те, що частина 2 статті 59 Закону України «Про природні монополії» містить перелік правопорушень на ринку природного газу, серед яких відсутнє таке порушення як відмова в допуску службової особи до проведення перевірки (Т.2, а.с.3-10).

06.07.2020 року відповідачем подано суду заперечення на пояснення Державної регуляторної служби України у справі № 300/232/20 в яких представник відповідача наголошує на тому, що пояснення Державної регуляторної служби України є необґрунтованими та неузгодженим із законодавчими актами. Представник відповідача зазначив, що необхідність приведення форм актів у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюються на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а тому на веб-сайті Державної регуляторної служби України відсутня інформація щодо уніфікованих форм актів, які затверджені відповідачем. Також представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зазначив, що при здійсненні заходів державного контролю відповідач застосовує виключно форму акту перевірки, яка є додатком до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.06.2018 за №428, яка є уніфікованою формою та яка відповідає Методиці №342. При цьому, Порядок контролю набрав законної сили 12.08.2018, не оскаржувався Державною регуляторною службою України, а перелік питань, затверджених згідно з додатками 4-17 Порядку контролю є вичерпним для всіх суб`єктів відповідних сфер регулювання, незалежно від ступеня ризику, оскільки вищезазначені сфери регулювання є як ризико-орієнтовними, так і соціально значущими, незалежно від обсягів. Таким чином, на думку представника відповідача, пояснення Державної регуляторної служби України від 13.03.2020 за №1716/0/20-20 є необґрунтованими та неузгодженими з законодавчими актами, які регламентують діяльність Державної регуляторної служби України, та не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні цієї адміністративної справи (т.2, а.с.49-52).

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав наведених ним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь позивача на відзив.

Представник третьої особи щодо можливості задоволення адміністративного позову не заперечив.

Суд, розглянувши справу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, встановив наступне.

24.10.2019 року, посилаючись на Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відповідач прийняв постанову № 2246 «Про проведення позапланової виїзної перевірки АТ “Тисменицягаз”. згідно якої визначив здійснити позапланову виїзну перевірку АТ “Тисменицягаз” Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 року № 201, у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу (т.1, а.с.87).

20.11.2019 відповідач видав посвідчення № 442 на проведення позапланової виїзної перевірки ліцензіата - АТ “Тисменицягаз” щодо дотримання вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16.02.2017 року № 201 (т.1, а.с.88-89).

02.12.2019 об 10:30 год. комісія з проведення перевірки прибула за місцезнаходженням позивача та повідомила голову правління АТ “Тисменицягаз” про намір розпочати проведення позапланової перевірки, а також пред`явила оригінал посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2019 за № 442 та службові посвідчення голови та членів комісії з проведення перевірки.

В свою чергу, голова правління позивача в усній формі повідомив комісію з проведення перевірки про відмову у проведенні позапланової перевірки АТ “Тисменицягаз” на підставі норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» про право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного контролю, якщо цим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Голова правління позивача відмовився від отримання письмового запиту комісії від 02.12.2019 за № 292/41-47/19 щодо надання інформації та документів, необхідних для проведення позапланової перевірки.

Представниками відповідача складено акт про відмову Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 02.12.2019, від підпису та отримання якого представник позивача відмовився (т.1, а.с. 90-91).

03.12.2019 об 10:00 год. комісія з проведення перевірки прибула за місцезнаходженням позивача та повідомила голову правління АТ “Тисменицягаз” про намір розпочати проведення позапланової перевірки та пред`явлено оригінал посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2019 за № 442 та службові посвідчення голови та членів комісії з проведення перевірки.

Голова правління позивача в усній формі повідомив комісію з проведення перевірки про відмову у проведенні позапланової перевірки АТ “Тисменицягаз” на підставі норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» про право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного контролю, якщо цим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Представниками відповідача складено акт про відмову Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 03.12.2019, від підпису та отримання якого представник позивача відмовився (т.1, а.с. 92-93).

04.12.2019 представники НКРЕКП склали акт № 431 за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, в якому зафіксовано виявлені порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Від підпису та отримання акту № 431 від 04.12.2019 представник позивача відмовився (т.1, а.с. 39-44).

03.12.2019 позивач листом № 77101-Сл-674-1219 надав пояснення відповідачу щодо підстав не допуску до позапланової перевірки (т.1, а.с.28-30).

Окрім того, позивач надав відповідачу заперечення (зауваження) щодо результатів перевірки, викладених в акті від 04.12.2019 року № 431, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (т.1, а.с.33-38).

13.12.2019 НКРЕКП прийняла постанову № 2832 «Про накладення штрафу на АТ “Тисменицягаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу». Згідно вказаної постанови від 13.12.2019 за № 2832 відповідно до пунктів 11, 12 частини 1 статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» накладено на позивача штраф в розмірі 850 000 грн. за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом (т.1, а.с. 26-27).

Вважаючи дану постанову відповідача від 13.12.2019 за № 2832 «Про накладення штрафу на АТ “Тисменицягаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» протиправною, позивач через свого представника звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 за №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 3 статті 2 Закону №877-V, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Так, суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 за №222-VIII, який визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», орган ліцензування - це державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності.

Пунктом 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов.

До внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» від 19.12.2019 за №394-ІХ, яким частину 2 статті 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» доповнено пунктом 4, дія Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» на час виникнення спірних правовідносин поширювалась на діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах.

В свою чергу, правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення, визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 за №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1540-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Мета, форми діяльності Регулятора та його основні завдання визначені статтею 3 Закону №1540-VIII.

Так, згідно з частиною 1 статті 3 Закону №1540-VIII, регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Частиною 3 статті 3 Закону №1540-VIII встановлено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

В свою чергу, особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг визначені статтею 19 Закону №1540-VIII.

Так, відповідно до частини 1 статті 19 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора (частини 2-3 статті 19 Закону №1540-VIII).

Згідно з частиною 7 статті 19 Закону №1540-VIII підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до 5 робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Як уже встановлено судом, 24.10.2019, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відповідач прийняв постанову № 2246 «Про проведення позапланової перевірки АТ “Тисменицягаз”, згідно якої визначив здійснити позапланову виїзну перевірку дотримання АТ “Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 року № 201, у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу (Т.1, а.с.87).

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону №1540-VIII, під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Частиною 5 статті 19 Закону №1540-VIII передбачено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

В свою чергу, НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок застосовується Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 за №428 (далі - Порядок №428).

Вищевказаний Порядок №428 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює: процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.

Так, згідно з пунктом 1.5 Порядку №428, відмова ліцензіата у проведенні перевірки - це недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки).

Абзацом 7 пункту 7.2 глави 7 Порядку №428 визначено, що при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки.

При цьому вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання).

Відповідно до абзацу 9 пункту 7.2 глави 7 Порядку №428, відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки).

Судом встановлено, що 02.12.2019 об 10:30 год. комісія з проведення перевірки прибула за місцезнаходженням позивача та повідомила голову правління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” про намір розпочати проведення позапланової перевірки, пред`явлено оригінал посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2019 за № 442 та службові посвідчення голови та членів комісії з проведення перевірки.

В свою чергу, голова правління позивача в усній формі повідомив комісію з проведення перевірки про відмову у проведенні позапланової перевірки Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” на підставі норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» про право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного контролю, якщо цим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. При цьому, голова правління позивача відмовився від отримання письмового запиту комісії від 02.12.2019 за №292/41-47/19щодо надання інформації та документів, необхідних для проведення позапланової перевірки.

Представниками відповідача складено акт про відмову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 002.12.2019, від підпису та отримання якого представник позивача відмовився.

Аналогічні обставини, які відбулись 03.12.2019 за місцезнаходженням позивача, зафіксовані в акті про відмову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 03.12.2019.

04.12.2019 представники НКРЕКП склали акт № 431 за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, в якому зафіксовано порушення АТ “Тисменицягаз” пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Представник позивача зазначив, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” правомірно використало гарантоване Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) - НКРЕКП до здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, оскільки НКРЕКП не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Суд звертає увагу на те, що частиною 7 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Окрім цього, частиною 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених). Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 (далі - Методика №342), встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки).

Згідно пункту 2 Методики №342, уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження.

Нормами такої Методики №342 на законодавчому рівні встановлюються: єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (далі - критерії); єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки).

Згідно з пунктом 4 Методики № 342 перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю) (пункт 3 Методики).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 визнано такими, що втратили чинність: постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 за №752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»; постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 за №362 «Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»; пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 за №1103.

Суд звертає увагу на те, що уніфіковані форми актів, розроблені відповідно до вимог Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 за №752, не містили переліку питань залежно від ступеня ризику. Переліки питань залежно від ступеня ризику містяться виключно в уніфікованих формах актів, затверджених органами державного нагляду (контролю) відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 за №342.

Таким чином, з початком застосування нових Методик всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі Методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 за №342, є нечинними.

Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.

Тобто, якщо органом державного нагляду (контролю) не затверджена та не оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

Дана правова позиція щодо правомірності недопуску до здійснення державного нагляду (контролю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, висловлена Державною регуляторною службою України та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті.

Відповідачем не надано суду доказів оприлюднення уніфікованих форм актів, розроблених відповідно до Методики №342.

За вказаних обставин суд вважає, що позивач правомірно відмовив представникам НКРЕКП у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, а тому акт перевірки № 431 від 04.12.2019 складений у формі, яка не відповідає уніфікованій формі акта перевірки, встановленій вищевказаною Методикою.

Вищевказані обставини підтверджуються також розпорядженням Державної регуляторної служби України від 13.03.2020 №49 «Про розгляд скарги», згідно якого зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, усунути порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 16, частини 7 статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», абзацу 7 статті 3, частини 15 статті 4, абзацу 20 статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: скасувати постанову від 20.12.2019 за №2986«Про накладення штрафу на АТ “Тисменицягаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу».

Суд звертає увагу на те, що оскаржена постанова від 13.12.2019 за № 2832 «Про накладення штрафу на АТ “Тисменицягаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» прийнята відповідачем на підставі акту перевірки № 431 від 04.12.2019. Як уже встановлено судом, висновки акту перевірки № 431 від 04.12.2019 є протиправними, а тому такі матеріали не можуть бути належними та допустимими доказами в обґрунтування правомірності прийняття постанови від 13.12.2019 за № 2832 про накладення штрафу на позивача за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова від 13.12.2019 за № 2832 «Про накладення штрафу на АТ “Тисменицягаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» прийнята відповідачем безпідставно та необґрунтовано, внаслідок чого, її слід скасувати.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 12 750 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.12.2019 за № 2832 "Про накладення штрафу на АТ "Тисменицягаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу".

Cтягнути на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (код ЄДРПОУ 20538865, вул. Вісконта, 3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057) сплачений судовий збір в розмірі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (код ЄДРПОУ 20538865, вул. Вісконта, 3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400).

Відповідач:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна регуляторна служба України (код ЄДРПОУ 39582357, вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 09 вересня 2020 р.