Рішення № 91437870, 10.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2020 року Справа № 280/3946/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства “АЛЕНКОМП-СЕРВІС”

до Головного управління ДПС України у Запорізькій області

про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “АЛЕНКОМП-СЕРВІС” (надалі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС України у Запорізькій області (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області №16558 від 16.03.2020, №20223 від 17.04.2020 про відповідність платника податку на додану вартість – позивача критеріям ризиковості платника податку;

-зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

В обгрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 16558 від 16.032020, №20223 від 17.04.2020 не містять переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обгрунтування, окрім зазначення «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбання». Стверджує, що вказуючи про порушення з боку ПП «АЛЕНКОМП - СЕРВІС» щодо придбання товарів у контрагентів - постачальників ТОВ «ОЛАНАК», ТОВ «УТГ СИВАШ», придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено та не встановлено можливості виготовлення їх власними ресурсами, відповідач жодним чином не доводить свої міркування. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві (вх.№30999 від 07.07.2020) та в уточненому відзиві (вх.№32809 від 17.07.2020). Зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Стверджує, що контролюючий орган має беззаперечне право за результатами інформаційно-аналітичного опрацювання даних (автоматичного моніторингу) про ланцюги постачання та придбання товарів з Єдиного реєстру податкових накладних, дані про які до реєстру надають самі платники ПДВ, визначати наявність ознак ризиковості операцій та ризиковості платників, та відповідно обробляти, систематизувати, узагальнювати зібрану аналітичну інформацію шляхом створення відповідних переліків, баз даних, які використовувати для здійснення превентивних заходів спрямованих на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. Відповідно до Рішення відповідача №16558 16.03.2020 ПП АЛЕНКОМП- СЕРВІС» включений до реєстру ризикових у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій (п.8 додаток № 1 Порядку №1165), а саме інформацією щодо здійснення платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПИ, реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних та інформацією про відсутність за місцем знаходження. Оскільки документів щодо господарських операцій з контрагентами - постачальниками - ТОВ "ОЛАНАК", ТОВ "УТГ СИВАШ" не надав, тому 17.04.2020 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів було прийнято рішення №20223 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Враховуючи зазначене, вважає, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області є таким, що було прийнято виключно в межах діючого законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 17.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Приватне підприємство “АЛЕНКОМП-СЕРВІС” (код ЄДРПОУ 33700838) зареєстроване в якості юридичної особи 08.08.2005 року. Основним видом діяльності підприємства є «Виробництво бетонних розчинів, готових для використання» згідно код КВЕД 23.63.

16.03.2020 контролюючим органом відносно позивача прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 16558 (а.с. 18).

09.04.2020 позивачем подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку за №1 (а.с. 19).

У Рішенні контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.04.2020 за №20223 відносно позивача зазначено: «… Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019р. №1165, … з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 09.04.2020 №1 прийнято рішення про: відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава - п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація - Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі. …» (а.с. 21).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями та з вимогою про зобов`язання відповідача виключити підприємство позивача з переліку ризикових платників податків позивач звернувся до суду із цим позовом.

До матеріалів справи позивачем надано копії: договорів з поставнки бетону, в тому числі копії договору від 02.02.2018 поставки бетонних сумішей з ПАТ «МК`Азовсталь», додаткової угоди та Специфікацій до нього, копії первинних документів щодо постачання/придбання товару, зберігання і транспортування, у т.ч. рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів на підтвердження виконання договорів, Сетрифікат щодо підтвердження відповідності продукції, копії договорів з придбання пального, оренди виробничого майданчика, купівлі-продажу Бетонорозчинного заводу ELKON, про надання послуг з лабораторних випробувань будівельних конструкцій, бетонів, розчинів, будівельних матеріалів, розробки складів бетонів і розчинів.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з абз. 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстраціїподаткової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстріподаткових накладних (далі – Порядок№1165).

Згідно з п.6 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.25 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.30 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів.

У п.40, п.42-п.46 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, зазначено: «40. Голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні. Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії. … 42. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. 43. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. 44. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). 45. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. 46. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення».

Відповідачем не надано до суду доказів додержання вимог п.44 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165 - результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відтак, відповідачем документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.

У Додатку №1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, наведені «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»: «1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Відповідачем не надано до суду податкову інформацію, визначену у п.8 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято оскаржувані Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №16558 від 16.03.2020, №20223 від 17.04.2020.

Водночас, надані позивачем до суду первинні документи спростовують твердження відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Також, на думку суду, контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення з недотриманням п.9 ч.2 ст.2 КАС України - без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Протилежного відповідачем не доведено.

Оскільки Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області функціонує у складі ГУ ДПС у Запорізькій області, розглядатись, відповідно, має рішення цього суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи матеріали справи і наведені норми права, з метою захисту прав та інтересів позивача суд вважає за можливе визнати протиправним та скасувати наведене Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від №16558 від 16.03.2020, №20223 від 17.04.2020 та зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача у вказані вище частині підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Щодо заявленого позивачем клопотання про стягнення на його користь витрат на оплату правової (правничої) допомоги у розмірі 15000 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським бюро «Мироненко та Партнери» договір про надання правової допомоги від 01.05.2018 та додаткову угоду від 07.05.2018 про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 01.05.2018 (а.с. 12,13).

Адвокатське бюро виставило рахунок на оплату послуг №35 від 09.06.2020 на загальну суму 15000 грн.

Так, позивач стверджує, що витрати позивача у даній справі склали:

-підготовка та складання запиту до ГУ ДПС у Запорізькій області – 500,00 грн.;

-аналіз та вивчення документів для написання адміністративного позову -3500,00 грн.,

-підготовка та складання адміністративного позову – 7000 грн.

Отже загальна сума витрат на правничу допомогу становить 15000,00 грн.

Відповідач у своєму відзиві вважає, що позивачем завищено розмір витрат на оплату послуг адвоката, тоді як він повинен бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Суд бере до уваги, що такі послуги адвоката як підготовка та складання запиту до ГУ ДПС у Запорізькій області, аналіз та вивчення документів для написання адміністративного позову є по суті складовою частиною складання адміністративного позову, а тому витрати за такі послуги у розмірі 500 грн. та 3500 грн. є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо витрат пов`язаних з підготовкою та складанням адміністративного позову, які сторони оцінюють в 7000 грн., то враховуючи заперечення відповідача та співмірність розміру витрат із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд частково погоджується із розміром витрат на правничу допомогу та вважає за можливе присудити на користь позивача 3500 грн.

За таких обставин, розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому стягненню на користь позивача в частині 3500 грн.

Зважаючи на викладені обставини, в частині позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу позов підлягає частковому задоволенню.

Матеріалами справи підтверджена сплата позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4204,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №1683 від 10.06.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області №16558 від 16.03.2020, №20223 від 17.04.2020 про відповідність платника податку на додану вартість – Приватного підприємства “АЛЕНКОМП-СЕРВІС” критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Приватне підприємство “АЛЕНКОМП-СЕРВІС” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Приватного підприємства “АЛЕНКОМП-СЕРВІС” (69006, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Виборгзька, б.8, код ЄДРПОУ 33700838) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати у розмірі 7704,00 грн. (сім тисяч сімсот чотири гривні).

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова