Рішення № 91437849, 09.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 вересня 2020 року 11 год. 10 хв.Справа № 280/1786/19 СН/280/7/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянникової О.А. та сторін

від позивача: Лиходіт В.А.,

від відповідача: Берніков А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Управління поліції охорони в Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у навчальному закладі.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління поліції охорони в Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат у розмірі 52418,83 грн, понесених у зв`язку з навчанням та утриманням поліцейського у навчальному закладу за період з 05.09.2017 по 03.01.2018.

В обґрунтування позову зазначено про те, що Відповідач був прийнятий на службу до управління Поліції охорони в Запорізькій області та зарахований курсантом Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони. 12.09.2017 було укладено трьохсторонній договір № 938 з Управлінням Поліції охорони в Запорізькій області, Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони та з гр. ОСОБА_1 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони. Відповідно до умов якого, відповідач зобов`язаний відпрацювати не менше 2-х років з дня укладення Контракту про проходження служби в поліції. Пункт 4.5 договору передбачає, що Відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком. Підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ. Наказом Управління Поліції охорони в Запорізькій області від 30.11.2018 за № 332 о/с відповідач був звільнений зі служби відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 30.11.2018. На підставі довідки бухгалтерії про заборгованість, фактично сплачені УПО витрати за навчання по договору № 938 від 12.09.2017 складають 22 954,08 грн та грошове забезпечення на час утриманням поліцейського за період навчання з 05.09.2017 по 03.01.2018 роки, складає 29 464,75 грн, (у тому числі з урахуванням ЕСВ – 5 313,32 грн), а всього – 52 418,83 грн. Станом на день звернення до суду відповідач добровільно не відшкодував кошти, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача такі витрати.

Ухвалою суду від 13.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 04.06.2019 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 08.07.2019 розгляд адміністративної справи №280/1786/19 за позовом Управління поліції охорони в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у навчальному закладі ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 провадження у справі №280/1786/19 закрито.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Запорізькій області задоволено. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 в адміністративній справі №280/1786/19 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

03 лютого 2020 року матеріали вищезазначеної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду та в порядку ст. 31 КАС України була розподілена між суддями Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена на суддю Сацького Р.В.

04 лютого 2020 року ухвалою суддею Сацьким Р. справу прийнято до провадження. Підготовче засідання призначено на 27 лютого 2020 року об 09 год. 00 хв.

14.02.2020 від відповідача через канцелярію суду (вх. №7020) був поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Відповідно до Контракту про проходження служби в поліції з Відповідачем від 28.08.2017, сторони контракту дійшли погодження щодо того, що позивач (підрозділ) зобов`язується забезпечити відповідно до законодавства України належні умови для виконання відповідачем своїх обов`язків, зокрема, й матеріальне забезпечення; пп.4 п.1 розділу II цього Контракту також регламентовано обов`язок саме Позивача виплачувати винагороду за виконану працю Відповідача; а пунктом 1 розділу IV Контракту закріплено право на отримання такої оплати праці відповідачем. Таким чином, враховуючи вищенаведені беззаперечні вимоги законодавця щодо обов`язку роботодавця оплачувати та заборону стягувати зароблені фактично виконаними обов`язками грошові кошти, відповідач вважає суму, зазначену у позові - 29 464,75 грн (заробітна плата на час навчання) такою, що не підлягає стягненню. В порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України Позивач в позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, однак зазначена у позові сума не відповідає доданим доказам, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до пункту 5 Графіку, у разі несвоєчасного погашення боргу згідно Графіку більше ніж на 10 календарних діб, Кредитор (Позивач), має право звернутися до суду на примусове стягнення боргу. Однак, в такому випадку, має місце пропущення строку звернення до суду, оскільки досліджувана позовна заява датована 16.04.2019 (після спливу 3-місячного терміну, який закінчився 11.04.2019)., враховуючи факт необізнаності щодо дати подачі цієї позовної заяви до суду. З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 27.02.2020 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 20.05.2020 до 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 20.05.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 10.06.2020 до 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 10.06.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 12.08.2020 до 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12.08.2020 поновлено провадження по справі, підготовче засідання призначено на 12.08.2020 о/об 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12.08.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду – відмовлено.

12 серпня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09 вересня 2020 року об 10 год. 00 хв.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив частково, просив суд відмовити частково у задоволені позовної заяви.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 09.08.2017 наказом № 213 о/с Управління Поліції охорони в Запорізькій області був призначений з 28.08.2017 на посаду поліцейського роти охорони об`єктів та публічної безпеки Олександрівського міжрайонного відділу Управління

поліції охорони в Запорізькій області ОСОБА_1 , присвоївши йому спеціальне звання рядового поліції та закріпивши за ним спеціальний жетон з індивідуальним номером.

Відповідно до вимог наказу МВС України № 105-2016 «Про затвердження Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, які вперше прийнято на службу в поліцію», рядовий поліції ОСОБА_1 направлений на навчання та зарахований курсантом Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони.

12.09.2017 було укладено трьохсторонній договір № 938 з Управлінням Поліції охорони в Запорізькій області (підрозділ), Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони (навчальний заклад) та з ОСОБА_1 (Поліцейський) про навчання поліцейського за кошти поліції охорони.

Пунктом 1.5 Договору передбачена вартість навчання у розмірі 23 943,48 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот сорок три гривень 48 копійок).

Згідно з п. 2.5 договору, Управління Поліції охорони в Запорізькій області (Підрозділ) зобов`язано здійснити оплату за навчання протягом 3-х (трьох) банківських днів після надходження рахунку за навчання. Оплата за навчання Управлінням поліції охорони в Запорізькій області була здійсненна за фактично навчальний період та відповідно до розрахунку суми компенсації становить 22 954,08 грн.

Відповідно до умов п. 4.4. договору, «Кандидат» – ОСОБА_1 після закінчення «Навчального закладу» зобов`язаний 04.01.2018 року прибути до підрозділу Управління поліції охорони в Запорізькій області і відпрацювати не менше 2-х (двох) рокі з дня укладання Контракту про проходження служби в поліції. Контракт укладено – 28.08.2017, тобто повинен відпрацювати до 28.08.2019.

Пункт 4.5 договору передбачає перелік відшкодування всіх витрат понесених у зв`язку з проведенням навчання та утримання Поліцейського в навчальному закладі, серед яких також є припинення служби в поліції до закінчення строку уперше укладеного контракту з підстав, визначених підпунктами 5-11 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Капрал поліції ОСОБА_1 наказом Управління Поліції охорони в Запорізькій області від 30.11.2018 за № 332 о/с був звільнений зі служби відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 30.11.2018.

Позивач вважає, що оскільки на момент звільнення з органів внутрішніх справ відповідач не відпрацював два роки, зазначене спричинило настання наслідків у вигляді обов`язку відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням Відповідача у вищому навчальному закладі.

Відповідач у добровільному порядку витрати не відшкодував, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 810/2610/16 зазначив, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18).

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію.

Закон України "Про Національну поліцію", який вступив в силу з 07.11.2015, у ч.2 ст.74 Закону передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно статті 47 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Частино 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

При цьому, відповідно до положень частини 1 статті 63 Закону України «Про Національну поліцію» контракт про проходження служби в поліції - це письмовий договір, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає поліція, для визначення правових відносин між сторонами.

Контракт про проходження служби в поліції укладається, зокрема, з особами молодшого складу поліції, які вперше прийняті на службу в поліції, - одноразово строком на два роки без права продовження;

Контракт є підставою для видання наказу про прийняття особи на службу в поліції та/або призначення її на відповідну посаду.

Контракт про проходження служби в поліції укладається на підставах і в порядку, визначених Міністерством внутрішніх справ України.

Типову форму контракту затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до положень статті 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Як передбачено приписами частини 1 статті 73 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов`язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок і умови проходження первинної професійної підготовки визначає Міністерство внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2016 № 105 «Про затвердження Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції» затверджено Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції (далі Положення), яке відповідно до п. 1 визначає порядок і умови проходження первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції (далі - професійна підготовка).

Згідно пунктів 2 та 3 Розділу І Положення поліцейські, яких вперше прийнято на службу в поліції, проходять професійну підготовку з метою набуття ними спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, у тому числі відповідну спеціальну підготовку щодо зберігання, носіння, застосування і використання вогнепальної зброї.

Професійна підготовка проводиться на базі вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання та установ (закладів) Національної поліції, що діють для забезпечення організації відповідної спеціальної підготовки поліцейських, уперше прийнятих на службу в поліції, а також підвищення кваліфікації і перепідготовки молодшого складу поліції, проведення окремих видів службової підготовки поліцейських (далі - заклади, що здійснюють професійну підготовку).

З огляду на вищевикладені норми суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебуває на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання пов`язане із питаннями реалізації правового статусу особи.

Відтак, і питання відповідальності за невиконання договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони, що призвели до утворення фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби, належить до питань проходження публічної служби такою особою.

Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від виконання зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків.

Віповідно до положень статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов Договору вартість навчання відповідача склала 23943,48 грн.

Разом з цим згідно наданих позивачем розрахунку ціни позову та довідки до розрахунку ціни позову за навчання відповідача фактично було сплачено 22 954,08 грн.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у даному випадку відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані із навчанням особи, яка була звільнена до закінчення строку уперше укладеного контракту строком на два роки.

При цьому, як встановлено судом відповідачем у встановлені терміни не було відшкодовано позивачу витрати.

Докази добровільної сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, відповідач має відшкодувати кошти, сплачені за його навчання у відповідності до вимог п. 4.5 Договору про навчання від 12.09.2017 № 938.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, (далі - Порядок №261) затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 12 квітня 2017 року №261.

Відповідно п.2, 3 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: - грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; - оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, пунктом 4.5 договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 12.09.2017 №938 передбачено перелік відшкодування всіх витрат понесених у зв`язку з проведенням навчання та утримання Поліцейського в навчальному закладі, серед яких також є припинення служби в поліції до закінчення строку уперше укладеного контракту з підстав, визначених підпунктами 5-11 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Положеннями п.4, абз.3 п.5 Порядку №261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Як передбачено положеннями п. 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Оскільки відповідача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), що підпадає під п.п.4.5 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони, а отже адміністративний позов підлягає задоволенню.

Посилання відповідача про те, що позивач повинен виплачувати винагороду за виконану працю Відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки обов`язок відшкодувати всі витрати, понесені позивачем у зв`язку з проведенням навчання та утримання Поліцейського в навчальному закладі прямо передбачені Порядком №261.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за звернення до суду сплачено 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2595 від 16.04.2019.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Управління поліції охорони в Запорізькій області (69118, м.Запоріжжя, вул. Водограйна, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108947) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у навчальному закладі - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн № НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони в Запорізькій області (69118, м.Запоріжжя, вул. Водограйна, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108947) суму витрат у розмірі 52418 (пятдесят дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн 83 коп., понесених у зв`язку з навчанням та утриманням поліцейського у навчальному закладу за період з 05.09.2017 по 03.01.2018.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн № НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони в Запорізькій області (69118, м.Запоріжжя, вул. Водограйна, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108947) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 09 вересня 2020 року.

Суддя Р.В. Сацький