Рішення № 91437795, 31.08.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2020 рокум. Ужгород№ 260/861/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді – Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання – Попович М.М.,

за участю:

сторони не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної авіаційної служби України до ОСОБА_1 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна авіаційна служба України (далі – позивач, Державіаслужба), в особі представника Авдєєва В.С. звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – відповідач 1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі – відповідач 2), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (далі – відповідач 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород», якою просить: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду. 2. Зобов`язати ОСОБА_1 виконати рішення Державіаслужби від 14.03.2019 № 135. 3. Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва. 5. Визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати їх. 6. Визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області щодо видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати їх.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного обстеження при аеродромної території аеродрому «Ужгород» щодо питань забудови, виявлено об`єкт, будівництво якого ведеться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування та без погодження з Державіаслужбою за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Озерна, що є порушенням норм чинного законодавства. У зв`язку з чим Державіаслужбою України прийнято рішення про припинення будівництва за вищевказаною адресою. Однак, таке рішення Державіаслужби у добровільному порядку виконано не було. Тому, зважаючи на необхідність невідкладного вирішення питання щодо припинення неконтрольованого будівництва, яке може призвести до негативних наслідків, позивач вважає, що вирішення питання щодо виконання вищезазначеного рішення в судовому порядку є єдиним способом захисту порушених прав Державіаслужби. Недотримання порядку отримання погодження місця розташування об`єктів будівництва та визначення умов забудови на приаеродромній території призвело до надання Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з порушенням норм містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а також законодавства у сфері безпеки цивільної авіації. Відтак, на переконання позивача, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки підлягають скасуванню. Також на думку позивача скасуванню підлягають дозвільні документи на будівництво.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2019 року було залучено до участі у адміністративній справі в якості співвідповідача Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (далі – відповідач 4).

11 листопада 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що Державна авіаційна служба України не надала жодних доказів того, що будівництво за адресою: м. Ужгород, вул. Озерна становить загрозу для польотів повітряних суден, впливає на безпеку авіації та створює перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. Крім того, відповідач зазначає, що Державіаслужба не приймає участі у процедурі видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, містобудівних умов і обмежень, а тому отримання погодження від позивача на видачу дозвільних документів чинним законодавством не передбачено. Нормами законодавства, що регулює порядок погодження об`єктів, не передбачено скасування містобудівних умов і обмежень, документів, що дають право на виконання будівельних робіт та документів про введення об`єкта в експлуатацію з підстав такого непогодження. Відтак, відсутність погодження з боку позивача на будівництво вищевказаного об`єкту не свідчить, що такий об`єкт є самочинним будівництвом та не може бути головним чинником для його знесення. У зв`язку з цим, просить у задоволенні позовних вимог відмови.

25 листопада 2019 року до суду надійшли пояснення позивача, відповідно до яких позивач звертає увагу суду, що Державіаслужба наділена контролюючими функціями, приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства. Також позивач зазначив, що звертаючись до суду з позовом про зобов`язання виконати рішення про припинення будівництва, знести самочинне будівництво та привести в попередній стан земельні ділянки на приаеродромних територіях, мотивуючи такий позов порушеннями норм, що регламентують будівництво на цих територіях, а також містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства.

Ухвалою суду від 26 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

09 липня 2020 року до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення в яких зазначив, що листом від 22.12.2010 року Ужгородську міську раду було повідомлено про розміри приаеродромної території. Отримання цього листа 28.12.2010 року підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа та листом відповіддю начальника управління архітектури і містобудування Ужгородської міської ради від 26.01.2011 року. Також, листами від 24.05.2012 року, 24.12.2013 року та від 22.12.2014 року Ужгородську міську раду повідомлено про розміри приаеродромної території. Листом від 21.01.2016 року Ужгородську міську раду повідомлено про необхідність усунення порушень чинного законодавства при здійсненні містобудівної діяльності на приаеродромній території.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак 31 серпня 2020 року подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідача 1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого, що підтверджується матеріалами справи. Правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідач 4 в судове засідання явку свого представника не забезпечив, однак 01 червня 2020 року ним було подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.02.2019 на адресу Державної авіаційної служби України (далі – Державіаслужби) надійшов акт обстеження приаеродромної території аеродрому «Ужгород» щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 №01, затверджений в.о. директора Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» 11.02.2019 (далі – ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»).

Як вбачається із зазначеного акту обстеження, таке було проведено у період з 15.11.2018 р. по 25.01.2019 р. комісією за участі представників СБУ в Закарпатській області на підставі наказу від 14.11.2018 р. №102.

Відповідно до п. 3 акту, при обстеженні приаеродромної території на предмет виявлення фактів будівництва з порушенням вимог Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, були здійснені виїзди на об`єкти будівництва, що ведуться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування, без погодження, серед яких, за адресою: АДРЕСА_1 , вид об`єкта – індивідуальний житловий будинок, забудовник – ОСОБА_1 .

На підставі акту обстеження приаеродромної території аеродрому «Ужгород» щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 №01, враховуючи здійснення будівництва на приаеродромній території аеродрому «Ужгород» без попереднього погодження місця розташування і висоти такого об`єкта будівництва з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, Державіаслужбою винесено рішення №135 від 14.03.2019 р. про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території, яким Державіаслужба вимагала негайно припинити будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснюється ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства. Окрім того, ОСОБА_1 або уповноважену особу зобов`язано невідкладно вжити заходів щодо погодження місця розташування та висоти об`єкта на приаеродромній території відповідно до вимог пунктів 56, 57, 60 Положення про використання повітряного простору України та у спосіб, передбачений Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

В подальшому 04 квітня 2019 року Державіаслужбою на адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Ужгородської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради (далі – Управління ДАБК) були скеровані звернення щодо надання копій документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та/або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, по об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, в зазначеному зверненні Державіаслужба просила зазначених суб`єктів владних повноважень в межах компетенції вжити заходи, спрямовані на припинення будівництва без передбачених чинним законодавством України погоджень, про результати яких додатково повідомити уповноважений орган.

Так, у відповідь на зазначений лист, від Ужгородської міської ради надійшла відповідь від 06.05.2019 №1210/03-06, що вказана у листі інформація не дозволяє в повній мірі обробити та надати необхідну інформацію, а питання щодо вжиття заходів реагування не вирішено.

Листом Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області від 18.04.2019 №1007-1.18/471 Державіаслужбу повідомлено про витребування конфіденційної інформації і неможливість її надати.

Вважаючи протиправними дії ОСОБА_1 та вищезазначених суб`єктів владних повноважень щодо видачі дозвільних документів та здійснення будівництва на приаеродромній території без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, оскільки такі можуть призвести до негативних наслідків в результаті можливої авіаційної події, враховуючи невиконання рішення у добровільному порядку у встановлені строки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Аналізуючи приписи ст. 2 КАС України та чинні нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини суд виходить із наступного.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлені Повітряним кодексом України №3393-VI від 19.05.2011 р. (далі - ПК України).

Відповідно до преамбули ПК України, державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Згідно п. 1 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №520 від 08.10.2014 року, Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

До основних завдань Державіаслужби, відповідно до п.п. 4 п. 3 Положення про Державну авіаційну службу України, відноситься здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування. Зазначене також кореспондується з нормами ст. 5 ПК України.

Спірні правовідносини в даній адміністративній справі виникли з приводу не погодження місця розташування об`єкта будівництва, діяльність якого, на думку позивача, може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, розташованого на приаеродромній території, з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою.

Визначення поняттю «приаеродромна територія» надано в п. 84 ст. 1 ПК України, відповідно до якого такою є обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.

П. 1.5 Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерство інфраструктури України №721 від 30.11.2012 р. (далі Порядок), встановлено, що для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.

Згідно з частиною десятою статті 69 Повітряного кодексу України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

У постанові від 06.02.2019 у справі № 810/3046/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Державіаслужба є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації. За рішенням Державіаслужби органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані припинити будівництво до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

Аналіз наведених вище положень статті 69 ПК України у взаємозв`язку з нормами Положення № 520 та Порядку № 721 дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, яке є обов`язковим для органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили це порушення.

Так, позивач зазначає, що під час проведення перевірки при аеродромних територій аеродрому були встановлені будівництва не погоджені з Державіаслужбою.

Зокрема, процедура звернення суб`єктів за погодженням місця розташування та висоти об`єктів на при аеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації передбачено Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 721 від 30.11.2012.

В той же час, суд зазначає, що докази того, що об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснюється ОСОБА_1 були погоджені з Державіаслужбою в матеріалах справи відсутні, а також відсутність таких дозвільних документів не заперечується сторонами.

Тому, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 не було погоджено будівництво з Державіаслужбою, у позивача були законні підстави для прийняття рішення № 135 про припинення будівництва, що здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснюється ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 не виконано рішення Державіаслужби щодо погодження з позивачем будівництва за вказаною адресою, зокрема не вчинено будь-яких дій щодо отримання вказаних дозволів, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 виконати рішення Державіаслужби № 135 від 14.03.2019.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині непогодження умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснюється ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Так, згідно з статтею 69 ПК України будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження.

До такої діяльності належать, зокрема, будівництво.

Відповідно до частин третьої - четвертої цієї статті ПК України визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Інформація про розміри приаеродромної території доводиться експлуатантом аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноваженою ним особою до відома відповідних органів місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи частково належить до приаеродромної території. Розмір приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та визначається авіаційними правилами України.

Отже, для запобігання порушення умов погодження, незаконному будівництву саме - експлуатант аеродрому повинен здійснювати контроль за станом приаеродромної території.

Згідно з пунктом 149 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 401 від 29.03.2002 (в редакції чинній на час видачі містобудівних умов та обмежень - 06.04.2016), з метою запобігання забрудненню атмосферного повітря транспортними та іншими пересувними засобами і установками та зменшення впливу пов`язаних з ними фізичних факторів на здоров`я людей, діяльність підприємств, установ та організацій для кожного аеродрому встановлюються зони обмеження житлово-цивільного, культурно-побутового та промислового будівництва, межі яких повідомляються власником аеродрому (аеропорту) чи уповноваженою ним особою відповідним органам місцевого самоврядування для врахування під час планування, будівництва і розвитку населених пунктів, а також будівництва і реконструкції промислових, сільськогосподарських та інших об`єктів.

20 грудня 2019 року ухвалою суду було витребувано в Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області копії дозвільних документів на початок будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 ; у ОСОБА_1 копії дозвільних документів на початок будівельних робіт та копії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; в Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради копії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання ухвали суду від 20.12.2019 року до суду від Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області надійшов лист, відповідно до якого зазначає, що згідно акту приймання –передавання Управлінням передано всі об`єкти з незавершеним будівництвом, які розташовані на території м. Ужгород, в тому числі і повідомлення про початок будівельних робіт ЗК №062152732435 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради. Разом з тим повідомило, що у 2017 році вже Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради здійснювалася реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЗК 143170582910.

13 січня 2020 року до суду від Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надійшла завірена копія будівельного паспорта від 29.09.2015 року №143 за адресою: АДРЕСА_3 .

11 лютого 2020 року судом було повторно витребувано ухвалою суду від ОСОБА_1 копії дозвільних документів на початок будівельних робіт та копії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 ; від Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради копії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .

На виконання ухвали суду від 11.02.2020 року Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надіслало належним чином завірену копію будівельного паспорта від 29.09.2015 року №143 за адресою: АДРЕСА_3 , та повідомило суд, що інших документів в Управлінні відсутні, а містобудівні умови та обмеження не надавалися.

Подані додаткові докази представником Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» розглядаються судом критично.

Частина третя статті 69 Повітряного кодексу України твердить, що визначення умов забудови (здійснення будівництва) та використання землі на приаеродромній території здійснюється під час планування територій шляхом розроблення та затвердження містобудівної документації відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з урахуванням обмежень використання приаеродромної території (поверхонь обмеження перешкод, зон обмежень забудови щодо умов авіаційного шуму, захисних зон аеронавігаційного обладнання, а також обмежень, пов`язаних із заходженням на посадку та вильотом на аеродромі, використання зон для виконання навчально-тренувальних та інших польотів).

Обмеження використання приаеродромної території розробляються експлуатантом аеродрому для кожного аеродром окремо. Обмеження використання приаеродромної території затверджуються за погодженням з органами місцевого самоврядування:

Уповноваженим органом з питань цивільної авіації – щодо приаеродромної території аеродрому цивільної авіації;

Уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації – щодо приаеродромної території аеродрому державної авіації;

Уповноваженим органом з питань цивільної авіації та уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації – щодо приаеродромної території аеродрому спільного використання.

Із поданих ЗОКП МАУ листі вбачається, що останнім подавалися до Ужгородської міської ради ряд документів та матеріалів для їх врахування при здійснення містобудівної діяльності з планування та забудови території.

Разом з тим, як передбачено статтею 69 Повітряного кодексу України, такі відомості повинні були бути взяті до уваги при розробленні та затвердженні містобудівної документації чинної на території міста Ужгорода, а саме в межах визначеної приаеродромної території, згідно розмірів останньої яка була повідомлена відповідному органу місцевого самоврядування.

Так, ЗОКП МАУ до вказаних копій листів не додано які саме матеріали обмежень використання приаеродромної території надавалися Ужгородській міській раді та її структурним підрозділам.

Вказана інформація відсутня в матеріалах справи.

Також, в матеріалах справи відсутня містобудівна документація, яка б дозволяла встановити відображення приаеродромної території та обмеження використання останньої.

Стаття 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів територій, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру та актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

У відповідності до частини першої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Частина четверта статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначає, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи генерального плану або детального плану міста Ужгорода, а також, для порівняння, матеріалів обмежень використання приаеродромної території, розроблених та затверджених в порядку визначеному законодавством України, Судом не може бути констатована (встановлена) протиправна бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою м. Ужгород, вулиця Озерна, оскільки неможливо встановити порушення таким суб`єктом владних повноважень порядку планування та забудови території шляхом розроблення та затвердження містобудівної документації, згідно частини третьої статті 69 Повітряного кодексу України.

В свою чергу, погодження індивідуальної забудови (індивідуальних об`єктів будівництва) із експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, згідно норм Повітряного кодексу України та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», як до компетенції так і до обов`язків уповноважених органів з питань містобудування та архітектури не входить.

Законодавство України передбачає тільки комплексне врахування приаеродромної території та обмежень останньої при розробленні містобудівної документації, та видачі вже у відповідності до останньої містобудівних умов та обмежень забудови окремих земельних ділянок.

Щодо визнання протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області щодо видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва за адресою: м. Ужгород, вул. Озерна, та скасування їх, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області у 2015 році було видано декларацію про початок будівельних робіт ЗК062152732435, будівництво та обслуговування житлового будинку м. Ужгород, вул. Озерна, поз.200.

Нормами ч. 1 ст. 35 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону, реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт здійснює орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня отримання декларації.

Разом з тим, ч. 3 ст. 35 Закону передбачено, що зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Механізм набуття права на виконання підготовчих робіт унормований положеннями Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 р. (далі – Порядок №466) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, зокрема згідно п. 16 Порядку №466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.

При цьому відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданій декларації про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, відповідно до ч. 10 ст. 35 Закону, несе замовник.

Проаналізувавши форму декларації про початок виконання підготовчих робіт, затверджену постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 р., у розрізі обов`язкових до зазначення замовником відомостей, суд дійшов висновку, що така не передбачає необхідність зазначення інформації про погодження об`єкта будівництва з Державіаслужбою.

Нормами п. 17 Порядку №466 встановлено обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряти повноту даних, зазначених у декларації, та здійснювати дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Окрім того, згідно п. 18 Порядку №466 орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає з письмовим обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації, декларацію про початок виконання підготовчих робіт замовникові (його уповноваженій особі) для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об`єкта, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку), або щодо осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, та осіб, які розробили проект виконання підготовчих робіт.

Зазначене кореспондується також з ч. 6 ст. 35 Закону, відповідно до якої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання підготовчих робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт, суд дійшов висновку, що функції органу ДАБІ при здійсненні вказаних реєстраційних дій зводяться виключно до перевірки повноти даних, зазначених в такій відповідно до затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 р. форми. Разом з тим, чинне на момент видачі оскарженої декларації законодавство не передбачало права органу ДАБІ вимагати надання будь-яких інших документів або ж перевіряти інші відомості, що не передбачені зазначеною постановою, в тому числі, щодо наявності в замовника погодження Державіаслужби.

З огляду на вищезазначене суд не вбачає в діях Управління ДАБІ щодо реєстрації декларації на початок підготовчих робіт жодних порушень чинного законодавства, а тому такі визнанню протиправними не підлягають.

Щодо визнання протиправними дій Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: м. Ужгород, вул. Озерна та скасування їх, суд зазначає наступне.

Так, згідно з п. 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства № 109 від 07.07.2011 затверджений Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі - Порядок № 109).

Згідно з п. 2.2 Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з частинами першою – восьмою ст. 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Згідно з п. 3.2, 3.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегінобуду № 109 від 07.07.2011 (чинних станом на 06.04.2016) текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: «Загальні дані»; «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки».

Розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить:

а) граничнодопустиму висоту будівель;

б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови);

г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;

ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони);

д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;

е) охоронювані зони інженерних комунікацій;

є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва»;

ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів»;

з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку;

и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту;

і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»;

ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Таким чином, планувальні обмеження є складовою частиною містобудівних умов та обмежень, і без врахування всіх передбачених законодавством планувальних обмежень, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам законодавства.

Суд не вбачається порушень з боку Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради під час видачі будівельного паспорта по вул. Озерній в м. Ужгороді.

Суд не може самостійно робити припущення про те, що Управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради очевидно було відомо, що земельна ділянка у АДРЕСА_3 знаходиться у межах приаеродромної території Міжнародного аеропорту «Ужгород» на час видачі будівельного паспорта29.09.2015 року.

Доводи позивача про те, що Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради не могло не знати про знаходження об`єкта будівництва на приаеродромній території і мало перевірити відсутність пов`язаних з цією обставиною обмежень під час вивчення Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, є виключно припущеннями, що не підтверджується належними та допустимими доказами.

Також, суд вважає необхідним відмітити, що згідно зі ст. 29 Закону № 3038-VI рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, та інших підстав для відмови Закон № 3038-VI не містить.

Як вбачається з ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, суд приходить до висновку, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, при цьому знесенню передує направлення забудовнику припису, надання можливості добровільного виконання припису та приведення об`єкту будівництва у відповідність до вимог законодавства та тільки в разі невиконання припису можливе звернення з позовами про знесення самочинного об`єкту будівництва.

Суд зазначає, що в даному випадку не встановлено, що відповідач здійснює будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому, відсутність погодження будівництва з боку Державіаслужби об`єкту не свідчить , що такий об`єкт є самочинним будівництвом, оскільки відсутня сукупність чинників, визначених ч.1 ст.376 ЦК України.

Колегії суддів не надано доказів повного виконання ст.376 ЦК України, відповідачем отримано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, а відтак вимога про зобов`язання ОСОБА_1 знести будівництво за адресою: АДРЕСА_3 до задоволення не підлягає.

Таким чином, враховуючи, що об`єкт будівництва може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про зобов`язання відповідача ОСОБА_1 виконати рішення Державної авіаційної служби України від 14.03.2019 року №135. В решті позову слід відмовити.

Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної авіаційної служби України до ОСОБА_1 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_1 ) виконати рішення Державної авіаційної служби України від 14.03.2019 року за №135.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 вересня 2020 року.

СуддяЯ. М. Калинич