Рішення № 91437221, 09.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Справа № 160/1850/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетрвського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , з урахуванням періодів з 03.10.1979 року по 10.12.2983 року та з 14.01.1986 року по 30.06.2003 року роботи в ЖКП трест «Днепровскпромстрой», що надає право на пільгову пенсію за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 22.05.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , пенсію на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу ХІV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періодів роботи з 03.10.1979 року по 10.12.2983 року та з 14.01.1986 року по 30.06.2003 року в Житлово-комунальному підприємстві трест «Днепровскпромстрой», з яких період з 03.10.1979 року по 10.12.1983 року та з 14.01.1986 року по 13.04.1992 року є таким, що надає право на пільгову пенсію працівникам за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

21.02.2020 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. (а.с. 22).

15.05.2020 року позивач повідомив суд про виконання вимог ухвали від 21.02.2020 року та надав квитанцію про сплату судового збору у сумі 840,80 грн. (а.с. 25, 26).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 27.06.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 28-29).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, у призначенні пенсії на пільгових умовах йому було відмовлено у зв`язку з не зарахуванням до пільгового стажу відповідних періодів його роботи за Списком № 2. Позивач вважає неправомірною відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки ним до пенсійного органу були надані всі необхідні документи, які підтверджують його право на призначення такої пенсії.

07.07.2020 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо пільгового характеру роботи, а саме роботи повний робочий день (не менше 80% робочого часу), характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи. Довідки про підтвердження пільгового характеру роботи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 позивачем для призначення пенсії не надані. Отже, період роботи позивача з 03.10.1979 року по 10.12.1983 року та з 14.01.1986 року по 13.04.1992 року за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Крім того, представник відповідача вказує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Петропавлівського сектору обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 184).

Листом від 22.08.2018 року вих. №571/03.23.-26 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

19.09.2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Петропавлівського сектору обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 19.12.2018 року вих. №894/03.23-12 пенсійний фонд повідомив про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, спір виник у зв`язку із незгодою позивача з відмовою у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

У відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідним є: 1) наявність страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; 2) віднесення професії до списку робіт і професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію зазначених роботах, затверджених постановами Кабінету Міністрів України.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді та виконання нею робіт зі шкідливими і важкими умовами праці, а також документальне підтвердження відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Так, згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу наведених норм вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 , останній працював в Житлово-комунальному підприємстві трест «Днепровскпромстрой», а саме у період:

- 03.10.1979 року по 10.11.1980 року – учнем газозварювальника;

- 11.11.1980 року по 10.12.1983 року – газозварювальником;

- 14.01.1986 року по 12.04.1992 року - газозварювальником;

- 13.04.1992 року по 30.06.2003 року – механіком.

Суд звертає увагу, що підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії позивачу стало не надання останнім уточнюючих довідок про умови роботи, що надають право на призначення пільгової пенсії, а саме, не надано документів, що видано архівними установами, зокрема довідок про заробітну плату, копії документів про проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення іншу роботу або інших документів, які підтверджують виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме за період з 03.10.1979 року 10.12.1983 року та з 14.01.1986 року по 30.06.2003 року, коли позивач перебував в трудових відносинах із Житлово-комунальним підприємством трест «Днепровскпромстрой».

Разом з тим, як встановлено судом, на запит відповідача, останнім отримано інформацію, яка унеможливлює отримання вищенаведеної інформації та доведення запрошених довідок через те, що згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2005 року ДП ВАТ «Дніпровськпромбуд» «Жилкомунсервіс», що був правонаступником ЖКП Трест «Днепровскпромстрой» було ліквідовано та згідно довідки ПАТ «Дніпровськпромбуд» ліквідатором жодні документи не передавались до головного підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 672/914/16-а та від 11.07.2019 року у справі № 127/1849/17.

При цьому, суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло протиправно та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні йому пільгової пенсії.

Разом з тим, бездіяльністю або діями суб`єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень та/або пасивна поведінка щодо вчинення будь-яких дій.

В даному випадку, права позивача порушуються не бездіяльністю відповідача, а вчиненням дій, що призвели до відмови в призначенні пільгової пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого суд вважає необхідним залишити вимогу про визнання протиправною бездіяльністю відповідача без задоволення.

При цьому, враховуючи викладене, а також належність та ефективність способу захисту порушеного права і необхідність його повного захисту, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог згідно ч. 2 ст. 9 КАС України та визнати протиправною відмову пенсійного органу у призначенні позивачеві пільгової пенсії за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

З аналізу чинного законодавству та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку також про задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періодів роботи з 03.10.1979 року по 10.12.2983 року та з 14.01.1986 року по 30.06.2003 року в Житлово-комунальному підприємстві трест «Днепровскпромстрой», з яких період з 03.10.1979 року по 10.12.1983 року та з 14.01.1986 року по 13.04.1992 року є таким, що надає право на пільгову пенсію працівникам за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, починаючи з 22.05.2018 року.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами. У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом. В той же час, встановлені процесуальним законом строки та наслідки їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на призначення пенсії за віком), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" гарантує всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18.02.2020 року по справі № 1840/3344/18.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, що надає право на пільгову пенсію за списком №2, вчинені всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №5906062405 від 13.05.2020 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 20.07.2020 року по 07.08.2020 року, з 25.08.2020 року по 26.08.2020 року та з 28.08.2020 року по 08.09.2020 року у відпустці, рішення суду складено 09.09.2020 року.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листах від 22.08.2018 року та від 19.12.2019 року, у призначенні пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням періодів роботи з 03.10.1979 року по 10.12.2983 року та з 14.01.1986 року по 30.06.2003 року в ЖКП трест «Днепровскпромстрой», що надає право на пільгову пенсію за Списком №2, починаючи з 22.05.2018 року, протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу ХІV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періодів роботи з 03.10.1979 року по 10.12.2983 року та з 14.01.1986 року по 30.06.2003 року в Житлово-комунальному підприємстві трест «Днепровскпромстрой», з яких період з 03.10.1979 року по 10.12.1983 року та з 14.01.1986 року по 13.04.1992 року є таким, що надає право на пільгову пенсію працівникам за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, починаючи з 22.05.2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець