Ухвала суду № 91429285, 10.08.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020 Справа №607/9097/20

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Кунцьо С.В.

суддів Ломакіна В.Є., Воробель Н.П.

секретаря с/з Дуркало Т.В.

прокурора Хоми І.А.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 та ОСОБА_4

захисників адвокатів Кожевнікової О.В.,

Лисенко О.В., Сампари Н.М. та Яцуляк Т.Р.

та потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 та ОСОБА_9

під час судового розгляду в режимі відеоконференції кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, та ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, та ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосованого відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до двох місяців, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується та на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а підстави для зміни обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики, які існували під час обрання та продовження запобіжного заходу останнім, не зменшились. Зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому з огляду на санкцію статті обвинувачення, зможуть переховуватися від суду, а також зможуть незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальних обов`язків.

Крім того в судовому засіданні прокурор заявила клопотання про виділення в окреме провадження матеріалів відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 469 КПК України, адже 10 серпня 2020 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кожевнікова О.В. заперечили щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, натомість клопочуть про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Лисенко О.В. заперечили щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та просять змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того учасники судового розгляду не заперечили щодо виділення в окреме провадження матеріалів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з метою вирішення питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи думку обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх захисників – адвокатів Кожевнікової О.В. та Лисенко О.В., які заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, натомість клопочуть про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домашній арешт, думку потерпілих, які підтримали клопотання прокурора та вважають, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Кожевнікової О.В., а також в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Лисенко О.В. про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити за безпідставністю, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до двох місяців з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою колегії суддів Тернопільського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого в подальшому неодноразово продовжувався через наявність ризиків, які продовжували існувати, зокрема 22 червня 2020 року ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 21 серпня 2020 року.

Також ухвалою колегії су ддів Тернопільського апеляційного суду від 27 березня 2020 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого в подальшому неодноразово продовжувався через наявність ризиків, які продовжували існувати, зокрема 22 червня 2020 року ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 21 серпня 2020 року.

При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Статтею 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Таким чином колегія суддів не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останніх більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, ризики визначені при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , а також і продовженні його строку, на даний час не зменшились, зокрема ОСОБА_1 з огляду на санкцію статтей обвинувачення, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженніз метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, крім цього ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, а також на даний час обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину, про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення. Крім того прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, ризики визначені при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , а також і продовженні його строку, на даний час не зменшились, зокрема ОСОБА_2 з огляду на санкцію статтей обвинувачення, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженніз метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, крім цього ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, а також на даний час обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину, про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення. Таким чином менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Кожевнікової О.В., а також в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Лисенко О.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до двох місяців.

Крім того вирішуючи клопотання прокурора про виділення в окреме провадження матеріалів відносно ОСОБА_4 , враховуючи думку інших учасників судового розгляду, які не заперечили щодо задоволення заявленого клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, та ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, виділити в окреме провадження матеріали відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 8 ст. 469 КПК України у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

Згідно ст. 334 КПК України визначено, що матеріали кримінального провадження можуть виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 КПК України.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про необхідність виділення з даного кримінального провадження в окреме провадження матеріалів відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, з урахуванням того, що між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 10 серпня 2020 року було укладено угоду про визнання винуватості. При цьому колегія суддів вважає, що виділення матеріалів в окреме провадження не буде негативно впливати на повноту судового розгляду та сприятиме уникненню порушень прав учасників кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 217, 331, 334, 336, 350, 371, 376, 469 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кожевнікової О.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_1 терміном до двох місяців, тобто до 09 жовтня 2020 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Лисенко О.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_2 терміном до двох місяців, тобто до 09 жовтня 2020 року.

Клопотання прокурора про виділення в окреме провадження матеріалів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Виділити з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, та ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, в окреме провадження матеріали відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, з урахуванням вимог статті 469 КПК України з угодою про визнання винуватості.

Виділене кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 передати керівнику апарату Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для проведення його повторного перерозподілу у порядку, встановленому ст.35 КПК України.

Судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України та ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, відкласти до 02 вересня 2020 року о 14.00 год.

Копію ухвали суду вручити обвинуваченим, їх захисникам, прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Головуючий С.В. Кунцьо

Судді В.Є. Ломакін

Н.П. Воробель

Головуючий суддяС. В. Кунцьо