Вирок № 91428718, 09.09.2020, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/721/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Сумський районний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Черних О.М.

прокурора – Дорошенко К.О.,

секретаря судового засідання – Казмін М.П.,

з участю обвинувачених – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200260000179 від 24 березня 2020 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка, Сумського району, Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

23 грудня 2011 року вироком Сумського районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. ст. 70, 75 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком терміном на 1 рік 6 місяців;

07 лютого 2014 року вироком Сумського районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком терміном на 2 роки;

21 грудня 2015 року вироком Сумського районного суду Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 71 КК України додати 1 день по вироку цього ж суду від 07.02.2014 року та призначити остаточну міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 день,-

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дубровиця Рівненської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , несудимої -

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

Наприкінці лютого 2020 року у вечірній період часу (точної дати та часу під час досудового та судового слідства встановити не представилося за можливе) ОСОБА_1 повторно за попередньої змовою з ОСОБА_2 проникнувши на територію подвір`я домоволодіння АДРЕСА_4 та в подальшому проникнувши в приміщення літньої кухні, таємно викрали дві чавунні плити з груби, вартістю, згідно до висновку експерта судової товарознавчої експертизи № 548 від 06.04.2020 – 566 грн. 00 коп. Після вчинення крадіжки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 викраденим майном розпорядились на власний розсуд. У результаті злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму – 566,00 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному при вказаних вище обставинах визнав повністю та суду пояснив, що дійсно наприкінці лютого вони домовились з ОСОБА_2 здійснити крадіжку з домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , і в той же день здійснили крадіжку двох чавунних плит з груби з літньої кухні за зазначеною адресою.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у скоєному при вказаних вище обставинах визнала повністю та суду пояснила, що дійсно наприкінці лютого вони домовились з ОСОБА_1 здійснити крадіжку з домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , і в той же день здійснили крадіжку двох чавунних плит з груби з літньої кухні за зазначеною адресою.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик свідків по справі, а обмежився допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів справи, які характеризують осіб обвинувачених.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі та протиправні дії кваліфікує

ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він, повторно, таємно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з проникненням, викрав майно потерпілої ОСОБА_4 на суму 566,00 гривень.

ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, так як вона, таємно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , з проникненням, викрала майно потерпілої ОСОБА_4 на суму 566,00 гривень

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченим у відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, з корисливих мотивів.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання суд, визнає те, що ОСОБА_1 визнав свою винність у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаявся, а також те, що викрадене майно було повернуте потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи з принципів законності, справедливості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує те, що остання раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, з корисливих мотивів.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання суд визнає те, що ОСОБА_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується посередньо, визнала свою винність у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаялася, викрадене майно повернуто потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи з принципів законності, справедливості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 , те, що обвинувачена щиро розкаялася, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відшкодована в повному обсязі, враховуючи наявні у справі обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить до переконання про можливість застосування до ОСОБА_2 положень ст. 69 КК України і призначити покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у виді громадських робіт.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в дольовому порядку, на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 980 грн. 64 коп., тобто по 490,32 коп. з кожного.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: дві чавунні пічні плити для груби на дві конфорки кожна, розміром 70х40 см кожна, діаметр конфорок кожної плити 18 см та 24 см відповідно; килимова доріжка для підлоги рожевого кольору у білу смугу по всій довжині, розміром 150х70 см - які передані на зберігання під зберігальну розписку власниці ОСОБА_4 – залишити в її розпорядженні.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 368-370, ч. 2,3 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Визнати виною ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ч 1. ст. 69 КК України у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200260000179 від 24 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави (Отримувач платежу: УК у Сумському районі/Сумський район Код отримувача: 37970621, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код бюджетної класифікації: 24060300, Рахунок отримувача: UA448999980313000115000018355, призначення платежу: Інші надходження (за проведення експертизи) судові витрати за проведення експертизи по 490 грн. 32 коп., з кожного.

Речові докази: дві чавунні пічні плити для груби на дві конфорки кожна, розміром 70х40 см кожна, діаметр конфорок кожної плити 18 см та 24 см відповідно; килимова доріжка для підлоги рожевого кольору у білу смугу по всій довжині, розміром 150х70 см - які передані на зберігання під зберігальну розписку власниці ОСОБА_4 – залишити в її розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченим, потерпілій та прокурору після його проголошення.

Суддя О.М.Черних