Рішення № 91428466, 02.09.2020, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/192/20

Провадження № 2/581/93/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2020 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про встановлення місця відкриття спадщини,

в с т а н о в и в :

5 березня 2020 року представник позивача ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом та просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її діда ОСОБА_6 та встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 є АДРЕСА_1 .

Мотивує вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_6 . На день його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок, які знаходяться на території Підставської сільської ради. За життя ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповів все своє майно своїй онуці ОСОБА_1 . В передбачений законодавством шестимісячний строк позивач не подала заяву про прийняття спадщини, оскільки не знала про наявність заповіту, тривалий час займалася лікуванням дитини та доглядала за хворою дочкою ОСОБА_7 , позивач є матір`ю 4 дітей та за період 2000-2010 роки неодноразово змінювала місце свого проживання. За цих обставин (сімейних та матеріальних труднощів) позивачу також не було відомо про наявність заповіту на її користь, який разом з документами померлого діда зберігався у її матері ОСОБА_4 . Оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилася, виклик спадкоємців не здійснювався. Про існування заповіту позивачу стало відомо у серпні-вересні 2019 року.

Вказує, що ОСОБА_6 тимчасово проживав без реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 в період з липня по жовтень 2007 року разом з позивачем. Мати позивача ОСОБА_8 проживала разом з батьком, доглядала за ним до дня його смерті та провела похорон батька за свій рахунок.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про невизнання позову. Зазначає, що є необґрунтованими посилання позивача в обґрунтування поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини на ті обставини, що на час смерті діда ОСОБА_6 і в подальшому тривалий час вона займалася лікуванням дитини та доглядала за своєю хворою дочкою ОСОБА_7 , на підтвердження чого надала довідку про перебування у період з 27 серпня 2007 року по 24 вересня 2007 року на лікуванні у м. Києві, оскільки вищевказані події стались за життя діда ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В той же час, позивач не надала жодного документу, який би свідчив про поваж¬ність причин неподання нею заяви про прийняття спадщини після смерті діда протягом шестимісячного строку, визначеного законодавством. Всі довідки, які надані позивачем, підтверджують обставини, що стались поза межами шестимісячного строку. Окрім цього, позивач поважність причини пропуску нею строку на подання заяви про прийняття спадщини обґрунтовує тим, що за період 2000-2010 роки вона неодноразово змінювала своє місце проживання, а також те, що вона є матір`ю 4-х дітей. При цьому позивач не надала належних та до¬пустимих доказів того, що її неодноразова зміна свого місця проживання, лікування дитини, а також її статус багатодітної матері, були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істо¬тними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений за¬коном строк, у зв`язку з чим позивач не виконала свій процесуальний обов`язок із дове¬дення тих обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог. Посилання позивача на незнання нею про існування заповіту не відповідає дійсності, оскільки мати позивача - ОСОБА_4 не лише знала про наявність заповіту, складеного на користь її дочки, але й була присутня при його укладенні. Також той факт, що позивач ОСОБА_1 знала про наявність заповіту, підтвер¬джуються тими обставинами, що після смерті ОСОБА_6 до неї звернулась її сестра ОСОБА_3 з проханням зареєструвати її доньку у с. Пі¬дставки Липоводолинського району Сумської області, проте секретар сільської ради від¬мовила їй в цьому і зазначила, що спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , яка заперечує проти цього. Щодо вимоги позивача про встановлення факту, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 є АДРЕСА_1 , то відповідач також вважає її безпідставною, оскільки відповідно до роз`яснень Верховного Суду України якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити, позивач наполягала на тому, що про наявність заповіту діда ОСОБА_6 , складеного на її користь, дізналася від матері ОСОБА_4 . Примірник заповіту зберігався в неї, але через деякі непорозуміння вони протягом періоду 2007 – 2019 років не контактували, у зв`язку з чим про заповіт мати їй повідомила тільки у серпні-вересні 2019 році.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за вказаною нею адресою.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні вважала, що позов підлягає задоволенню.

Третя особа ОСОБА_3 до суду не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Допитаний свідок ОСОБА_9 пояснив, що добре знав ОСОБА_6 за життя та зазначив, що з літа по жовтень 2007 року він проживав у своєї онуки ОСОБА_1 в с. Заруддя Роменського району.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що в 2007 році вона була присутня при складенні її батьком ОСОБА_6 заповіту на користь ОСОБА_1 , копія заповіту зберігалась у неї. Через життєві обставини у подальшому забула про його існування. У 2019 році секретар Підставської сільської ради їй нагадала про наявність заповіту та необхідність оформлення спадщини. Після цього вона повідомила доньці ОСОБА_1 про заповіт. Протягом періоду 2007 – 2019 років у зв`язку з непорозумінням деякий час не підтримувала стосунків із донькою ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками згідно свідоцтва про народження зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_4 (а.с. 6).

23 листопада 2010 року ОСОБА_12 зареєструвала шлюб із ОСОБА_13 , після реєстрації шлюбу обрала прізвище чоловіка « ОСОБА_14 » (а.с. 22).

ОСОБА_15 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками згідно свідоцтва про народження зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_16 (а.с. 7).

1 липня 1978 року ОСОБА_11 та ОСОБА_15 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу подружжю присвоєне прізвище « ОСОБА_17 » (а.с. 6).

Таким чином, позивач по справі ОСОБА_1 є донькою третьої особи ОСОБА_4 та онукою спадкодавця ОСОБА_6 . Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 є доньками спадкодавця ОСОБА_6 .

За життя ОСОБА_6 отримав державний акт СМ № 027223 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,093 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підставської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, державний акт СМ № 197321 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,185 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підставської сільської ради Липоводолинського району Сумської області та державний акт СМ № 197321 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,757 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підставської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 35-37).

2 липня 2007 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений секретарем Підставської сільської ради Липоводолинського району Сумської області за реєстровим № 183, яким все майно, земельний та майновий пай, що знаходяться в ТОВ «Підставки», гроші, які знаходяться на зберіганні у відділенні ощадбанку № 3240/019, земля, жилий будинок і всі надвірні будівлі взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті, заповів своїй онуці ОСОБА_1 (а.с. 24).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Підставки Липоводолинського району Сумської області помер ОСОБА_6 (а.с. 9).

Відповідно до довідки Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області № 79 від 25 лютого 2020 року, ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1929 року та до для смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в с. Підставки Липоводолинського району Сумської області разом з дочкою ОСОБА_2 . Заповіт від його імені посвідчено виконкомом Підставської сільської ради 20 червня 1996 року за реєстровим № 42 та 2 липня 2007 року за реєстровим № 183. Спадкоємцями першої черги є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 23).

Згідно з довідкою Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області № 02-23/55 від 20 лютого 2020 року, ОСОБА_6 , 1929 року народження, дійсно тимчасово проживав без реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 у період з липня по жовтень 2007 року разом з дочкою ОСОБА_4 та онукою ОСОБА_1 . Довідка видана на основі підтверджуючих заяв сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_18 (а.с. 32).

Відповідно до довідки Підставської сільської ради Липоводолинського району Сумської області №449 від 12 листопада 2007 року, ОСОБА_15 провела похорон ОСОБА_6 за свій рахунок, проживала разом з ним та доглядала за хворим до дня його смерті (а.с. 33).

Згідно з інформацією, наданою Липоводолинською районною державною нотаріальною конторою за №272/01-16 від 10 червня 2020 року, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 не заведена, підтверджено складення заповіту від імені ОСОБА_6 , посвідченого Підставською сільською радою Липоводолинського району 2 липня 2007 року за №183 (а.с. 117).

Позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_19 , 2000 року народження, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 8, 29, 30).

Відповідно до довідки Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області № 02-23/60 від 27 лютого 2020 року, ОСОБА_1 , 1979 року народження, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із співмешканцем ОСОБА_18 , доньками: ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , сином ОСОБА_21 , пасинком ОСОБА_22 та онуком ОСОБА_23 (а.с. 31).

Згідно копії медичного висновку № 1552 дитячої поліклініки Роменської центральної районної лікарні ОСОБА_7 встановлено діагноз патологічний міжвертельний перелом лівої стегнової кістки на фоні фіброзної дистонії (а.с. 14).

Відповідно до виписки з медичної карти № 1132, ОСОБА_7 знаходилась на лікуванні у відділенні ортопедії та травматології УДСЛ «Охматдит» з 27 серпня по 24 вересня 2007 року (а.с. 12).

Згідно висновку ЛКК Сумської обласної дитячої клінічної лікарні № 693 від 24 грудня 2007 року ОСОБА_7 підлягає оформленню соціальної допомоги по інвалідності на п`ять років (а.с. 13).

Відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_1 ОСОБА_7 , 1995 року народження, є дитиною інвалідом до 18 років. (а.с. 11).

Згідно з довідкою № 126 від 24 листопада 2009 року, виданої Роменським центром соціальної реабілітації дітей-інвалідів, ОСОБА_7 зарахована до Роменського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів з 11 вересня 2009 року для проходження лікування та реабілітації згідно рекомендацій лікаря; згідно графіку заняття з дитиною проводяться щотижня (а.с. 17).

Відповідно до епікризу стаціонарного хворого № 3415 ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні в Роменській міській лікарні у травматичному відділенні з 18 по 27 березня 2013 року (а.с. 18).

Згідно з витягом із медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого № 12998 ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні у Роменській центральній районній лікарні з 1 по 12 грудня 2014 року (а.с. 21).

Відповідно до інформації від 7 серпня 2018 року, наданої Управлінням охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_7 3 серпня 2018 року консультована завідуючою ортопедично-травматологічним відділенням в КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» Яковенчук Н.М. та рекомендоване планове оперативне втручання в вересні-жовтні 2018 року (а.с. 28).

4 вересня 2019 року ОСОБА_24 звернулась до Липоводолинського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , мотивувавши позовну вимогу незнанням про існування заповіту на її користь.

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 лютого 2020 року у справі №581/610/19 прийнято відмову ОСОБА_24 від поданого нею позову та закрито провадження у справі. Відмова від позову обґрунтована представником позивача небажанням проводити розгляд справи по суті в цьому обсязі та з цією підставою заявлених вимог, неможливістю подання додаткових доказів у зв`язку з вичерпаністю можливості на це.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону та робить нижчевикладені висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як на підставу пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилалась на те, що є матір`ю 4-х дітей, тривалий час займалася лікуванням та доглядом за хворою дитиною ОСОБА_7 , неодноразово змінювала місце свого проживання, була необізнана про наявність заповіту.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту та повагу до волі спадкодавця, як фундаментальний принцип спадкового права.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року в справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

Як встановлено судом, спадкова справа після померлого ОСОБА_6 в нотаріальній конторі не заводилась, тому відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом. З цих підстав суд приходить до висновку про обґрунтованість доводу позивача про те, що вона була необізнана про наявність заповіту, складеного спадкодавцем на її користь. Зазначена обставина також підтверджується показами свідка ОСОБА_4 , яка була присутня при складенні заповіту та в неї зберігався його примірник, про наявність заповіту повідомила позивачу ОСОБА_1 у 2019 році.

В той же час інші причини пропуску строку, на які посилалась позивач, а саме те, що є матір`ю 4-х дітей, тривалий час займалася лікуванням та доглядом за хворою дитиною ОСОБА_7 , неодноразово змінювала місце свого проживання, на переконання суду не є поважними причинами, оскільки були непостійними, періодичними у часі та не могли перешкодити позивачу звернутися із заявою про прийняття спадщини.

Доводи відповідача про те, що позивач знала про наявність заповіту, що підтверджуються тими обставинами, що про наявність заповіту знала мати позивача ОСОБА_4 та не могла не повідомити дочку про це, а крім того після смерті ОСОБА_6 до неї звернулась її сестра ОСОБА_3 з проханням зареєструвати її доньку у с. Пі¬дставки Липоводолинського району Сумської області, проте секретар сільської ради відмовила їй в цьому і зазначила, що спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , яка заперечує проти цього, є лише припущеннями і не спростовують висновків суду з приводу цих обставин.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи наявність поважної причини пропуску позивачем ОСОБА_1 строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, якою є її необізнаність про наявність заповіту, беручи до уваги свободу заповіту та повагу до волі спадкодавця, як фундаментальний принцип спадкового права, суд приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про встановлення місця відкриття спадщини слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а відповідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Відповідно до п. 1.12. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої таким є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Із досліджених та долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що у період з липня по жовтень 2007 року спадкодавець ОСОБА_6 тимчасово проживав без реєстрації місця проживання в с. Заруддя Роменського району Сумської області, але з 1929 року та до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований в с. Підставки Липоводолинського району Сумської області, тому суд доходить висновку про те, що місцем відкриття спадщини, є с. Підставки Липоводолинського району Сумської області.

Таким чином, дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалена з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як було встановлено судом, 4 вересня 2019 року ОСОБА_24 зверталась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , мотивувавши позовну вимогу незнанням про існування заповіту на її користь.

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 лютого 2020 року у справі №581/610/19 прийнято відмову ОСОБА_24 від поданого нею позову та закрито провадження у справі.

В той же час у справі, що перебуває на розгляді, інший склад відповідачів, розширено коло підстав позову, у зв`язку з чим, на переконання суду, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До інших судових витрат згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України належать витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки позов задоволено частково, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач понесла судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 1681 грн. 60 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу склали 2000 грн.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 840 грн. 80 коп. компенсації сплаченого судового збору та у відповідності до ч. 10 ст. 141 ЦПК України 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу (різниця між 1500 грн. за задоволену одну позовну вимогу позивача та 1000 грн. за позовну вимогу, вирішену на користь відповідача), а всього 1340 грн. 80 коп.

Керуючись ст. 12, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про встановлення місця відкриття спадщини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці, перебіг якого починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні позовної вимоги про встановлення місця відкриття спадщини відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1340 грн. 80 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП суду невідомий).

Третя особа: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП суду невідомий).

Повне рішення складене 9 вересня 2020 року.

Суддя О. В. Кузьмінський