УКРАЇНА
Справа № 2-356
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року Первомайський міський суд Луганської області в складі: головуючого судді Русанової Т.Т.
при секретарі Шалімовій Ю.О.
за участі прокурора Гофман Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження, матір’ю являється відповідачка ОСОБА_2.
Зараз син знаходиться на його повному піклуванні. Відповідачка з 2009 р. фактично самоусунулася від виконання обов’язків по вихованню та матеріальному забезпеченню дитини, долею сина не цікавилась, листів не надсилала, не дзвонила, до себе на виховання не забирала, повністю переклала піклування про сина на нього. Аліментів на утримання сина не сплачує.
Відповідачка тривалий час перебувала на обліку в службі у справах дітей, з 30.06.2004 р. по 27.07.2007 р. відбувала покарання в Мелітопольській виправній колонії за скоєння навмисних злочинів передбачених ст. ст. 185, 186 КК України. Після звільнення не навчалася, не працювала. Після народження сина поведінку на кращу не змінила, постійно залишала сина без нагляду на декілька днів та тижнів. Гроші, які вона отримала в Управлінні праці та соціального захисту населення у зв’язку з народженням дитини, вона витратила на свої потреби. Під час хвороби сина, коли він знаходився на стаціонарному лікуванні у Первомайській міській багато профільній лікарні, вона з ним не залишалася, забрала дитину, а через декілька днів повернула хвору та голодну.
Вищенаведені факти характеризують ОСОБА_2 з негативного боку і свідчать про те, що вона ухиляється від виховання та утримання сина ОСОБА_4.
Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини Первомайської міської ради ця комісія вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно зі ст. 164 СК України батьки, які ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини можуть бути позбавлені батьківських прав.
Відповідно до ст.. 165 СК України, він має право звернутись в суд з позовом про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, так як з ним проживає неповнолітній син ОСОБА_4 , а відповідачка не займається вихованням сина і матеріально його не забезпечує.
Також згідно зі ст.. 180-183 СК України вважає, оскільки відповідачка добровільно не приймає участі в матеріальному забезпеченні дитини, вона повинна сплачувати аліменти на утримання дитини.
Просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1\4 частини заробітної плати, щомісячно від всіх видів заробітку, але не менш, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримав та пояснив, що з ОСОБА_2 у шлюбу не перебували, спільно проживали 1.5 року. Взаємини були нормальні. Дитина народилась 27.08 2008 року. Після народження житини жили разом до 6-7 місяців дитині. Потім ОСОБА_2 стала гуляти з подругами, не ночувати дома. Коли він їздив у Москву на заробітки, вона принесла дитину його батькам і протягом місяця гуляла. Коли він приїхав, вона повернулась, але потім почала повторювати. Коли син простудився, вона не лягла з ним в лікарню, лягла його мати. Мати лежала в лікарні і забрал дитину. Це було в 2009 році. Зараз син поживає з ним, матір до нього не приходить. Допомогу по догляду за дитиною зараз отримує він. Допомогу при народження дитини він отримав двічі, а ті гроші, які отримала відповідачка, вона витратила на дитину частково. Разом вони жили по вул.. Харківській 12/15, жили втрьох. Зараз він живе з дитиною у своїх батьків. Останній раз відповідачка приходила 03.01. 2010 р., тому що посварилась зі своїм співмешканцем. В загальній кількості з травня 2009 ,року вона приходила до дитини 5-6 разів. До дитини вона п’яна не приходила, але не ночувала дома, тому що випивала. Вона знову засуджена в грудні 2009 року за хуліганство.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що проживала з позивачем 1 рік 8 міс. Дитину ніхто не хотів, пропонували зроби аборт. Умови для дитини були нормальні. Гроші всі йшли на дитину та на ремонт в її квартирі. Позивач не працював тривалий час, жили на допомогу на дитину. Потім він поїхав до Москви. Приїхав через місяць без грошей. Вона наполягала на тому, щоб він працював. Він любить випити, вона з ним також випивала. Почались сварки, неодноразово викликали міліцію. Останній раз коли він її побив, вона пішла з дому, залишила дитину з батьком. Він носив дитину його матері або її матері. Потім вони з ним розійшлися. Він дитину забрав до себе. З свекрухою у неї відносини погані, вони її не пускають, погрожують. Потім вона вийшла заміж. Є свідоцтво про шлюб. Потім вона приїздила з міліцією, забрала свою дитину зі скандалом. Потім дитина захворіла, а позивач украв у неї карточку, куди надходили гроші на дитину. В лікарні сказали, що треба 400 грн. на лікування, у неї грошей не було. Вона пішла до його батьків, попросила грошей. Вони грошей не дали, сказали залиши дитину, ми розберемося. Грошей у неї не було, тому вона дитину не кинула, а оставила. Деякий час вона не приїздила, а вони їй більше не віддавали дитину і до квартири не підпускали. Вона позов не визнає, тому що дитина повинна жити з матір’ю , з цього приводу вона зверталась у Службу у справах дітей, але вони їй говорили, що їй не довіряють. Зараз вона у шлюбі, живе з чоловіком, в квартирі зараз ремонт. По професії вона швачка. Зараз вони з чоловіком мають ларьок, вона там працює продавцем. У чоловіка двоє дітей дівчинка 8 років, хлопчик 2 роки 7 міс., їх мати алкоголічка.
Представник органу опіки та піклування ОСОБА_5 позов підтримала та пояснила, що родини Тарасюк та ОСОБА_6 знає тривалий час. ОСОБА_2 виросла в нормальній сім’ї, мати добра, безхарактерна, не могла вплинути на ОСОБА_2. Батько відбував покарання в місцях позбавлення волі. Вона не навчалась в школі, її доставали з притонів та бомжатників. Де були неблагополучні діти, там була Тарасюк. Вона розумна, хитра та виворотлива. З трудом закінчила 9 класів. Потім потрапила до виправної колонії ще неповнолітнього. В родині Варварювків старший брат ОСОБА_7 також забирав дитину на виховання. Знає бабусю, яка весь час забирає дитину невістки старшого сина. В родині позивача проблеми почалися, коли ОСОБА_3 поступив у дитяче відділення, дитина сама, матері нема, знайшли бабусю, вона лягла в лікарню. У квартирі у них вони були неодноразово. Там було все нормально. Потім ОСОБА_7 на день-два, потім на тиждень стала зникати. Батько сам не може, несе дитину до своїх батьків. Потім з’являється мати. Стали обурюватися вже ОСОБА_1, які вичухають, вилікують дитину, а вона прийшла і забрала. Коли дитина була у ОСОБА_1, прийшла ОСОБА_2, стала вимагати дитину. ОСОБА_1 не давали, не знали де вона була і куди піде з дитиною. Вона написала заяву в міліцію. З міліцією дитину забрали. Через короткий час ОСОБА_2 знову принесла дитину бабусі, та боялась її брати, щоб мати знову не з’явилась з міліцією і не відібрала дитину. Після чого за заявою позивача були внесені зміни до актового запису, позивач записаний батьком дитини за рішенням суду. Взимку 2009-2010 року Тарасюк звернулась за продажем квартири, але рада опіки та піклування згоди не дала, так дитина має хоч якусь частку квартири. З питання повернення дитини вона не зверталась. Коли звернувся батько, вони сприяли йому у оформленні документів на позбавлення батьківських прав. Її чоловіка вони також знає. ОСОБА_8 – чоловік ОСОБА_2, 8 років жив з ОСОБА_9, у якої є двоє дітей, вона мати одиначка. Батьківство ОСОБА_8 не встановлено, але він забрав дівчинку. Житлові умови у ОСОБА_8 нормальні.
Свідок ОСОБА_6 в суді пояснила, що є матір’ю ОСОБА_1. Син привіві Тарасюк до них, деякий час вони жили у них , потім пішли до її матері. Після народження ОСОБА_8 вона ходила їм допомагала, потім приходила - матері нема, і до вечора нема, і раз нема, і два нема. У минулому році також пішла, дитину покинула. Коли приходить час отримувати гроші, забирала дитину, а через тиждень повертала. Двічі приводила до них міліцію, писала розписку, а потім знову кидала дитину. Останній раз вона забрала дитину 27.07.09, а 01.08.09 уже положили дитину в лікарню. Вона їм принесла дитину погуляти, не сказала, що її направили в стаціонар. Ввечері у нього температура, положили в лікарню. Потім він у неї упав у погріб. Зараз їм треба продати квартиру, тому вони ходять за дитиною. Вона двічі лежала в стаціонарі з дитиною, а матері не було. ОСОБА_2 гуляла з тими , з якими попала до тюрми. В нетверезому стані до дитини не приходила.
Свідок ОСОБА_10 в суді пояснила, що ОСОБА_10 віком 1 рік 7 міс живе з бабусею, весь час з нею гуляє, з дідом. Про матір дитини - вона нехороша, пропила декретні гроші, живе напроти, включає музику, там гуляють.
Свідок ОСОБА_11 в суді пояснила, що знає родину ОСОБА_6 як сусідів більше 20 років. Було таке, що Тарасюк стукала в двері, вимагала відкрити з якимось чоловіком. Один раз вони відкрили двері, був скандал. Скандали відбуваються через дитину, а скоріше через гроші. Просить гроші комусь заплатити, її посадили, треба гроші відкупися у міліцію. Захворіла дитина, бабуся сама його лікувала, обувала, одівала. Прийшла, принесла, покинула хвору дитину і жодного разу до лікарні не показалась.
Свідок ОСОБА_7 в суді пояснила, що стосунки з дочкою добрі. Вона не живе з дитиною, тому що погано поводилась, оставляла дитину на батька, разом жити вони не захотіли. Саша взяв дитину думав, що вони знову зійдуться, але вони не живуть. Хотілось, щоб дитина була з матір’ю. Оксана сина любить, плаче за ним, вона змінилась, все буде нормально. Спершу вона приходила, спілкувалась з дитиною, потім ОСОБА_1 її перестали туди пускати. Коли онук був маленький, вона туди ходила, потім не стала ходити через ОСОБА_7, тому що їй неприємно. Після звільнення з колонії, привела дочку вересня до училища, вона походила два дні, у швейному цеху пропрацювала небагато, стояла на біржі там пропонували роботу, але її вона не задовольняла.
Свідок ОСОБА_12 пояснила в суді, що вона нова свекруха ОСОБА_2. Невістка порядна чистоплотна, чужих дітей виховує, нічого поганого сказати не може. Вона хоче жити зі своєю дитиною, створила сім’ю. Вона винувата, але її треба пробачити, вона веде нормальне життя, за дитиною плаче. У її сина одна дитина, але зараз з них дві дитини – його і колишньої дружини. Зараз дівчину оформлюють в інтернат.
Свідок ОСОБА_8 в суді пояснив, що знайомий з ОСОБА_2 10 місяців, уклали шлюб. Вона йому пояснила, що дитину забрав батько і соціальна служба повідомила, що до суду син буде знаходитьсь у батька. Батько часто приходив до неї, приносив дитину, він був згоден разом виховувати дитину, а соціальна служба була проти. Вона залишала дитину за згодою батька. Він свою дружину переконав, що ОСОБА_6 не має права на дитину, вони з міліцією дитину забрали. Дитина напилась холодної води, захворіла, лікар запропонував лікуватися на стаціонарі або дома, вона сказала, що дома. Приписали таблетки. Він запропонував їх купити, а вона сказала, що він їй не чоловік і не повинен нічого купувати, а гроші на дитину отримав батько дитини. Пішли до його матері батька за грошима, він чув, що вони голосно розмовляли, свекруха сказала, що грошей не бачила і не дала їй грошей, запропонувала залишити дитину у них. Коли вона вийшла, він почав сваритися, чого вона дитину там залишила. Вона сказала, що вони тепер зрозуміли, дитину будуть давати, але наступного дня їм ніхто двері не відкрив. Після цього вони все перевернули і сказали, що вона цю дитину покинула, вони її ображали, кидатися на неї, дитину давати не хотіли. На даний момент він має намір продати будинок, займається ремонтом квартири дружини, не займається підприємницькою діяльністю, він живе на заощадження та завдаток за будинок, продав свою техніку. Йому відомо, о дружина притягалась до кримінальної відповідальності. Він притягався до кримінальної відповідальності в 1998 році за крадіжку, звільнився в 2002 році. Зараз вони живуть з дружиною та його сином, тиждень тому ще були прийомна дочка, він її відвіз в інтернат. Його дружина добре ставиться до його сина, дитина її любить мамою називає, у неї нема подруг, вони нікуди не ходить. Спиртного не вживає, кинула курити.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дітей.
В суді встановлено:
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьком є ОСОБА_1, матір’ю – ОСОБА_2. При цьому батьківство ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_3 встановлено рішенням Первомайського міського суду від 12.10.2009 р. (с. 5, 6).
Згідно з вироком Первомайського міського суду від 25.12.2009 р. ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, їй призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з випробувальним строком 3 роки. При цьому у вироку зазначено, що ОСОБА_2 судима 30.06.2004 р. Первомайським міським судом за ст. ст. 186 ч. 2, 185 ч. 3, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнена умовно достроково 25.07.2007 р.
Суд встановив, що 05.02.2009 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_13 перебували у стані алкогольного сп’яніння, в вечірній час з хуліганських спонукань застосовувала насильство над особою, що потягло спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій, тривалий час не припиняла порушення громадського порядку, проявила виключний цинізм, що виразився у непристойній поведінці по відношенню до потерпілої, безсоромність, яка ображала моральні почуття потерпілої. Встановлені судом при розгляді кримінальної справи обставини підтверджують показання позивача про те, що відповідачка кидала дитини без нагляду, проводила час з подругами та поводилася аморально.
Згідно з повідомленням міської дитячої поліклініки (лікар ОСОБА_14Л.) ОСОБА_2 в період хвороби дитини в 7 - 8 з дитиною не залишалася, хоча дитина потребувала догляду матері на період хвороби, відмовилася від лікування в дитячому соматичному відділенні, дитина залишалася у бабусі ОСОБА_6, яка доглядала та лікувала хлопчика до одужання і продовжує здійснювати догляд за дитиною по теперішній час (с. 11)
Згідно з характеристикою з місця проживання ОСОБА_2 ніде не працює, веде аморальний спосіб життя та зловживає спиртними напоями. Згідно з актом депутата Первомайської міської ради дитина ОСОБА_2 проживає з батьком ОСОБА_1, за адресою ОСОБА_2 в квартирі постійні п’янки, гомін, бруд, зловживає спиртними напоями (с.7,9).
ОСОБА_2 ніде не працює і не працювала, не навчається, але ці обставини можна пояснити тим, що після звільнення з місць позбавлення волі вона була вагітна, а потім мала маленьку дитину.
Наведені вище пояснення свідків з приводу моральних якостей та способу життя ОСОБА_2 мають суттєві розбіжності. Суд вважає за необхідне зауважити, що позитивну характеристику ОСОБА_2 дали її чоловік та свекруха, які знайомі з нею на протязі всього 10 місяців, та мати відповідачки. При цьому сторонні особи та представник служби у справах дітей дають їй характеристику негативну, але на погляд суду об’єктивну, оскільки ці особи не заінтересовані у результатах розгляду справи, спостерігають за відповідачкою тривалий час, та їх свідчення співпадають з іншими отриманими судом відомостями про особу відповідачки та її поведінку.
Виконавчий комітет Первомайської міської ради прийняв рішення 15.12.2009 року № 464 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 (с. 25).
Згідно з висновком відділу у справах сім’ї та молоді, служби у справах дітей визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 (с. 24).
Аналогічний висновок дала комісія з питань захисту прав дітей Виконкому Первомайської міської ради (с. 23).
Таким чином в суді встановлено, що відповідачка свідомо, маючи реальну можливість виховувати свою дитину, ухилялися від виконання обов’язків по догляду за нею та утриманню. Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, що потребують матеріальної допомоги.
Суд вважає за можливе визначити до стягнення з відповідачки аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів її доходу щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня подачі в суд позовної заяви і до повноліття дитини, оскільки відповідачка здорова і в разі залучення до суспільно корисної праці в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 167, 180, 182 СК України, ст. 10, 11, 212-215, 367 ЦПК України, -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5., проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, не працює , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03 лютого 2010 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31218259700054 в УДК м. Первомайська код 24053509, МФО 804013.
Рішення в повному обсязі буде виготовлено 18.04.2010 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення
Суддя Первомайського міського суду Русанова Т.Т.
Судове рішення № 9142797, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області) було прийнято 13.04.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-356. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: