Ухвала суду № 91426507, 07.09.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/1642/20

пр № 2-з/464/35/20

У Х В А Л А

07 вересня 2020 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретар судового засідання Куйдич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

На розгляді у Сихівському районному суді м. Львова перебуває справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Якубінського Ігоря Євгеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

04.09.2020 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит плюс" в межах ціни позову у розмірі 737867, 36 грн. В обгрунтування заяви покликається на те, що незважаючи на очевидність неправомірності своїх дій відповідач ухиляється від відшкодування заподіяних йому збитків, хоча достовірним є встановлення факту, що відповідач взамін за одержані кошти передав йому автомобіль з перебитим номером кузова, що унеможливлює його законну експлуатацію. Вказує, що дії відповідача щодо продажу автомобілів з перебитими номерами є непоодинокими і відповідач з метою уникнення майнової відповідальності може вжити заходів до відчуження наявного у нього майна та закриття банківських рахунків, що унеможливить виконання рішення суду, тому є обгрунтовані підстави для подачі вказаної заяви. Просив заяву задовольнити.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, у відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши доводи клопотання про забезпечення доказів, оглянувши матеріали справи № 464/1642/20, суд прийшов наступного.

Згідно ч. 1ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 цього Кодексу позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забепечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог; пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість уникнення відповідачем майнової відповідальності шляхом вжиття заходів відчуження наявного у нього майна та закриття банківських рахунків не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, позивач посилається лише на загальні підстави для накладення арешту на майно (кошти), що не забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим звернення стягнення на майно, у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, тощо, не навів.

Разом із тим, даних щодо дійсної і реальної загрози вчинення будь-яких дій щодо майна відповідачем та невиконання майбутнього рішення матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, суд прийшов висновку, що у заяві необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 260, 261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 464/1642/20 за позовом представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Якубінського Ігоря Євгеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» про розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Повне судове рішення складено 07.09.2020.

Суддя Мичка Б.Р.