Вирок № 91424316, 09.09.2020, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/896/20

Провадження № 1-кп/323/226/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2020м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання Дзюбаненко О.І.,

за участю прокурора Гліжинської І.І.,

в присутності

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Оріхівського районного суду Запорізької області кримінальне провадження № 12020080310000208 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня технічна, пенсіонера, проживаючого у цивільному шлюбі без реєстрації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 року, в нічний час (точного часу під час досудового розслідування та під час судового розгляду не вставновлено), ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на території ФГ «ОСОБА_3», розташованого по АДРЕСА_3, де був працевлаштований охоронцем, внаслідок чого мав доступ до приміщень, що знаходяться на території даного господарства, зі складського приміщення таємно викрав зерно кукурудзи загальною вагою 160 кг, вартістю 4 грн. 80 коп. за 1 кг, чим спричинив ФГ «ОСОБА_3» матеріальну шкоду на загальну суму 768,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст.185 КК України, повністю визнав себе винуватим. Суду пояснив, що дійсно 24.02.2020 року, в нічний час, будучи на той момент охоронцем в ФГ «ОСОБА_3», викрав з території даного фермерського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, 160 кг зерна кукурудзи.

Також ОСОБА_1 зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій вона просить дане кримінальне провадження розглядати без її участі, з приводу призначення обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та дослідженням довідки ФГ «ОСОБА_3» від 28.02.2020 року, акту ФГ «ОСОБА_3» від 28.02.2020 року щодо вартості викраденого майна.

За таких обставин суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є кримінальним проступком; характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується добре, пенсіонер, тобто має певний дохід, перебуває у цивільному шлюбі без реєстрації, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Згідно до ч.2 ст.4 КПК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч.2 ст.5 КПК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, характеристику за місцем проживання, непред`явлення потерпілим вимог про відшкодування завданої шкоди, відношення винного до скоєного, що виразилось у його щирому каятті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і саме таке покарання буде мати для нього достатню превентивну роль.

Питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження перед судом не порушувалось.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по справі відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме у сумі 850 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.В.Смокович