Ухвала суду № 91424185, 07.09.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.09.2020

Справа № 320/3953/19

Провадження № 2/937/587/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення відсутності підстав володіння та користування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про встановлення відсутності підстав володіння та користування.

Відповідно до ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до ст.130 ЦПК України, у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

В силу зазначених вимог цивільного процесуального законодавства України, в матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, про виклик позивача у судові засідання, що в свою чергу свідчить про повідомлення позивача про час та місце розгляду справи належним чином.

Так, в судове засідання призначене на 18.02.2020 року позивач не з`явилася, по невідомій суду причині, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у позові, поважності причин неявки надано не було.

В судове засідання призначене на 14.04.2020 року позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у позові. Надано заяву про відкладення розгляду справи.

В судове засідання призначене на 27.05.2020 року позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у позові. Надано заяву про відкладення розгляду справи.

В судове засідання призначене на 07.09.2020 року позивач не з`явилася, по невідомій суду причині, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у позові, поважності причин неявки надано не було.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи знаходиться заява про розгляд справи за її відсутності, позов не визнає.

За таких обставин, з огляду на положення ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін по справі.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що позивач недобросовісно користувався своїми процесуальними правами; позивач неодноразово не зважаючи на виклики не з`явилася в судові засідання, що свідчить про її небажання якнайшвидше вирішити цей спір і у будь-який спосіб, в тому числі і шляхом зловживання своїми процесуальними правами щодо відкладення розгляду справи, перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна заява повинна бути залишена без розгляду, так як відповідно до ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З вказаної норми випливає, що сам по собі факт повторності неявки в судове засідання позивача є процесуальним наслідком залишення позову без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення відсутності підстав володіння та користування – залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко