Ухвала суду № 91424154, 08.09.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.09.2020

Справа № 334/4928/20

Провадження № 2/334/3295/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 вересня 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Фетісов М.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, скасування та вилучення з Державного реєстру речових прав та обтяжень запису у вигляді арешту майна, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просять: зобов`язати відповідача скасувати обтяження у вигляді арешту майна боржника ОСОБА_3 , який був накладений постановою №55391506 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №44241289 від 26.11.2018); зобов`язати відповідача вилучити з Єдиного реєстру боржників запис відносно ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.

Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подана заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Пунктами 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Так у позові зазначено, що позивачі як спадкоємці першої черги після померлого ОСОБА_3 , звернулися до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але при підготовці документів, було встановлено, що відомості про спадкодавця ОСОБА_3 наявні в реєстрі боржників, а також наявних арешт на все належне останньому нерухоме майно, згідно постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя №55391506 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44241289 від 26.11.2018).

Виходячи з роз`яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Водночас позивачем не долучено до позовної заяви обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що не дає суду можливості достеменно встановити наявність у позивачів перешкод в реалізації своїх спадкових прав.

Крім того, під час розгляду судами справ про спадкування, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у таких справах є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Проте, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своєму позові в якості відповідача залучають лише Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), залишаючи поза увагою те, що в якості відповідача повинна бути залучена територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Згідно з п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

3 позовних вимог вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати за собою право власності на 1/2 частку квартири (за кожним), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом. Ці позовні вимоги мають майновий характер та підлягають грошовій оцінці.

У позовній заяві ціна позову зазначена у сумі 83 900 гривень.

Ціна позову визначена на підставі висновку АН «Золотий ключик» про ринкову вартість квартири АДРЕСА_2 .

Проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

Відповідно до пп.1 п.1 зазначеної постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Згідно з пп.4 п.1 постанови оцінка об`єкта для цілей оподаткування здійснюється суб`єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» і напряму «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності».

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано висновок АН «Золотий ключик», а не звіт про оцінку майна.

Крім того, згідно з відомостями Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності Фонду Державного майна України, станом на 31.08.2020 такого суб`єкта оціночної діяльності як ФОП ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_1 ) не існує.

Таким чином, висновок АН «Золотий ключик» не є належним доказом, який підтверджує ринкову вартість спірного нерухомого майна.

Від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору.

За правилами п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна. Частинами другою та третьої цієї ж статті встановлено, - якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Аналогічна позиція висловлена у ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір», згідно якої у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Так, у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Застосовуючи порівняльний підхід при визначенні вартості спірного нерухомого майна, враховуючи дані оцінки подібних об`єктів за інформацією мережі Інтернет, дійшов висновку, що середня вартість подібного майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , становить 471 750 гривень.

За правилами ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону № 3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Підпунктом 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2 102 гривні, та тому розмір судового збору, якій необхідно сплатити кожним позивачем при зверненні до суду з вимогами про скасування та вилучення з Державного реєстру речових прав та обтяжень запису у вигляді арешту майнаскладає 840,80 гривень.

До позовної заяви позивачами додані дві квитанції, що підтверджують сплату судового збору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожним по 840,80 гривень.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Враховуючи визначену судом ціну позову (471 780 гривень), дійшов висновку, що позивачами до позовної заяви повинно буди надано документи, що підтверджують доплату судового збору у сумі 2 358,90 гривень кожним позивачем за вимоги майнового характеру

Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.185, 260, 294, 318 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, скасування та вилучення з Державного реєстру речових прав та обтяжень запису у вигляді арешту майна - залишити без руху.

Надати позивачам строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви шляхом: надання доказів відмови нотаріуса у вчинені нотаріальної дії, уточнення позову в частині залучення відповідачем територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, а також додання документи, які підтверджує доплату судового збору у сумі 2 358,90 гривень кожним позивачем на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Дніпр.р-ні м. Зап./Дніпр./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38025423, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA968999980313171206000008006, код класифікації доходів бюджету: 22030101, «Судовий збір».

У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: