Ухвала суду № 91422989, 07.09.2020, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1294/20

Провадження по справі 2-з/305/14/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рахівського районного суду знаходиться надійшла справа за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шипов Кирило Юрійович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Рахівської державної нотаріальної контори, третя особа: Ясінянська селищна рада, Рахівського району, Закарпатської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу №2-444 та скасування державногї реєстрації права власності.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020 справу для розгляду передано судді Ємчуку В.Е.

Провадження у справі не відкрито, здійснено дії, передбачені ч.6 ст. 187 ЦПК України.

Одночасно із пред"явленням позову представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що з 30 квітня 2015 року позивачу на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів №714, виданого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Маріною А.С. належить комплекс будівель меблевої фабрики по АДРЕСА_1 . З моменту придбання вказаного нерухомого майна, позивач в передбаченому ЗК України в порядку, неодноразово безуспішно звертався до Ясінянської селищної ради з приводу надання йому в оренду або у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 1,0721 га по АДРЕСА_1 , розташованої під належним позивачу приміщеннями меблевої фабрики, та призначеної для забезпечення функціонування меблевої фабрики як виробничого об"єкту. Рішенням Господарського суду Закарпатської області №907/378/16 від 23 вересня 2016 року зобов"язано сільраду повторно розглянути звернення позивача щодо надання земельної ділянки і одночасно вказано про наявність у нього права користування цією ділянкою. Рішення господарського суду на сьогодні не виконано. В подальшому, в порядку поновлення своїх порушених прав на відведення земельної ділянки під обслуговування будівель меблевої фабрики, позивач оскаржив до суду рішення Ясінянської селищної ради №1389 від 13 жовтня 2015 року про надання у власність земельної ділянки площею 0,1 га №21223656200:09:002:0273, яка фатично була виділена зі складу запитуваної ОСОБА_1 землі. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року №305/1586/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено: скасовано рішення про відведення вказаної землі у власність первісному власнику ОСОБА_5 , визнано недійсним з моменту видачі його свідоцтва про право власності цю ділянку з кадастровим №21223656200:09:002:0273. Це рішення суду набрало законної сили 13 червня 2017 року. В ході розгляду даної справи ухвалою суду від 6 березня 2017 року на вказану земельну ділянку ОСОБА_4 було накладено арешт, всупереч якому її було перепродано за оспорюваним договором №2-444 від 24 квітня 2017 року ОСОБА_3 . Вказаний договір №2-444 від 24 квітня 2017 року є предметом спору у даній справі, оскільки внаслідок його вчинення і здійснення штучного переходу власності до іншої особи, права ОСОБА_1 залишаються порушеними. З огляду на те, що земельна ділянка №21223656200:09:002:0273 була продана попереднім власником під час спору щодо правомірності її набуття, а також враховуючи обгрунтування позову щодо недобросовісності дій як продавця так і покупця ОСОБА_3 , вважає, що існують об"єктивні ризики її нового відчуження до закінчення даного судового спору, що унеможливить реальне виконання рішення. Відсутність на даний час будь-яких зареєстрованих обтяжень вказаної земельної ділянки надає безперешкодну можливість її титульному власнику зробити відчуження такої ділянки у будь-який передбачений ЦК України спосіб, в будь-який час закінчення розгляду даної справи. З урахуванням рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року у справі №305/1586/16-ц, яким скасовано правомірність набуття першим власником земельної ділянки, всі подальші юридично значимі дії з нею мають бути визнані недійсними. Проте, внаслідок раніше вжитих протиправних дій власників даної ділянки, відновлення порушених прав ОСОБА_1 не здійснено, і може відкладатись у часі з кожним наступним відчуженням такого майна. Саме з метою присікання можливих протиправних дій, направлених на затягування судових спорів, збільшення їх кількості та ухилення від повернення земельної ділянки з кадастровим номером 21223656200:09:002:0273, просить за необхідне в порядку забезпечення позову накласти арешт на дану земельну ділянку і встановити заборону її відчуження.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши доводи та обгрунтування заяви, вивчивши матеріали справи, суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Серед видів забезпечення позову, що визначені частиною 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, пункт 1 передбачає накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а пункт 2 - заборону вчиняти певні дії.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову й предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи й на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позов ОСОБА_1 стосується земельної ділянки площею 0,01 га, кадастровий номер якої 2123656200:09:002:0273, що розташована в АДРЕСА_2 , належної ОСОБА_3 , право на яку Відповідач набув на підставі договору купівлі-продажу від 24 квітня 2017 року, укладеним між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупцем).

Між сторонами існує спір щодо зазначеного вище нерухомого майна.

Враховуючи зазначені обставини та положення закону, предмет позовних вимог, суд вважає, що заява представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки доводи заяви про забезпечення позову, матеріали справи дають достатні припущення того, що земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер якої 2123656200:09:002:0273), яка розташована в АДРЕСА_2 , може бути відчужено, тим більше внаслідок раніше вжитих протиправних дій власників даної ділянки, відновлення порушених прав ОСОБА_6 не здійснено, і може відкладатись у часі з кожним наступним відчуженням такого майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Частиною 7 статті 153 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до статті 154 Цивільного процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Отже, зустрічне забезпечення - по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 149, ст. 150 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву задовольнити.

До вирішення справи за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шипов Кирило Юрійович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Рахівської державної нотаріальної контори, третя особа: Ясінянська селищна рада, Рахівського району, Закарпатської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу №2-444 та скасування державної реєстрації права власності, по суті, накласти арешт, шляхом заборони відчуження, на земельну ділянку площею 0,01 гектара кадастровий номер земельної ділянки 2123656200:09:002:0273, яка розташована в АДРЕСА_2 , цільовим призначенням якої являється - для будівництва індивідуальних гаражів, належної громадянину ОСОБА_3 .

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_3 .

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_4 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити сторонам для відома, а до Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) для виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: Ємчук В.Е.