Ухвала суду № 91422964, 09.09.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/224/20 Провадження № 1-кп/304/170/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

за участю секретаря судового засідання – Гарайдич Р.А.,

обвинувача – прокурора Свистака В.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

його захисника – адвоката Цуги Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без освіти, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого,

про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали оголошено 09 вересня 2020 року о 16.00 год.

У провадженні Перечинського районного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. ч. 2, 4 ст. 296 КК України.

02 вересня 2020 року через канцелярію до Перечинського районного суду прокурор Безугла І.І. подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням максимального розміру застави, посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. ч. 2, 4 ст. 296 КК України, які відносяться до злочинів середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України) та до тяжкого злочину (ч. 4 ст. 296 КК України), обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду, незаконно випливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що вказані ризики на даний момент не відпали та не зменшились.

У судовому засіданні прокурор Свистак В.І. клопотання підтримав у повному обсязі та просив таке задовольнити, визначивши саме максимальний розмір застави, оскільки існуючі ризики на даний час не відпали.

Захисник обвинуваченого – адвокат Цуга Ю.Ю. у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив розглянути можливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, з підстав, викладених у поданих ним письмових запереченнях. У таких свою позицію мотивував тим, що клопотання прокурора є необґрунтованим, аналогічним із раніше поданими клопотаннями, формалістичним, не підтвердженим відповідними новими доказами того, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Натомість, у ОСОБА_1 наявне постійне місце проживання, він перебуває у цивільному шлюбі, у якому виховує доньку, з метою матеріального забезпечення родини має намір працевлаштуватися. За таких обставин, враховуючи, що у обвинуваченого відсутні кошти на внесення застави, вважає цілком достатнім та виправданим застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період часу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 думку захисника підтримав.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, необхідні для розгляду клопотання прокурора, суд приходить до такого висновку.

Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Перечинського районного суду від 04 червня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 серпня 2020 року (включно) із визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень. У подальшому, а саме ухвалою цього ж суду від 21 липня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком ще на 60 (шістдесят) днів, тобто до 18 вересня 2020 року (включно) із визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн.

Також встановлено, що підставами продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави щодо ОСОБА_1 слугувало те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду.

Крім цього встановлено, що зазначені ризики у вищевказаній ухвалі на даний момент фактично не відпали та не зменшились.

Разом з цим встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 офіційно на даний час ніде не працює, в основному виїжджає на сезонні заробітки, неодружений, утриманців та будь-яких матеріальних доходів не має, будь-яким майном не володіє.

Тому, з урахуванням вищевикладеного та враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , та приймаючи до уваги те, що існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даний момент фактично не відпали та не зменшились, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою ще на 60 (шістдесят) днів.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 та ч. 3 ст. 183 КПК України суд визначає обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки, а саме: прибувати до прокурора чи суду за їх першою вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу прокурора чи суду; докласти зусиль до пошуку роботи та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Також, роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов`язків, застава буде звернута в дохід держави.

Керуючись ст. 5 п. 1 пп. «с» Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. 29 Конституції України, статтями 177, 178, 183, 194, 197, 331, 369 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора – задовольнити частково.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком ще на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 листопада 2020 року (включно) із визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора чи суду за їх першою вимогою;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання;

3) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу прокурора чи суду;

4) докласти зусиль до пошуку роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, застава буде звернута в дохід держави.

У задоволенні решти клопотання – відмовити.

Дата закінчення дії ухвали – 07 листопада 2020 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий: Чепурнов В. О.