Постанова № 91422494, 09.09.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/3739/20

Провадження №2-а/265/57/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

за участю секретаря - Дрьомової О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/3739/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

за участі представника позивача - Царьової О. С.,

представника відповідача - Дідур І. І., -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, адвокат Царьова О. С., звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Донецькій області від 27 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 та 2 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., на підставі того, нібито, 27 травня 2020 року об 15-29 год. позивач керував транспортним засобом, на якому були відсутні державні номерні знаки, та не маючи права на керування даним транспортним засобом, чим порушив п. 2.9 (в), 2.1 (а), 2.16 ПДР. Вважаючи таку постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, зазначала, що ОСОБА_1 27 травня 2020 року мопедом не керував, транспортний засіб своїм ходом не рухався, його двигун знаходився у неробочому стані, позивач за кермом не знаходився, а котив мопед, притримуючи його руками, сам при цьому пересувався по дорозі в якості пішохода. Оскільки положеннями ч. 6 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність виключно за умови здійснення водієм керування транспортного засобу, в той час як позивач пересувався по дорозі в якості пішохода, то його було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Також вказувала, що в оскаржуваній постанові не зазначено вид транспортного засобу, його марка та модель, у зв`язку з чим здійснити індивідуалізацію правопорушення неможливо. На підставі переліченого просила суд постанову НК № 640577 від 27 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити.

Відповідно до відзиву представника Управління патрульної поліції в Донецькій області вбачається, що, не визнаючи заявлені позивачем вимоги, Дідур І. І. вказував, що під час патрулювання 27 травня 2020 року поліцейським Породкіним О. І. отримано повідомлення про те, що на перехресті вул. Олімпійська та вул. 130 Т. Дивізії в м. Маріуполі, біля податкової, мопедист у стані алкогольного сп`яніння впав з мопеда. На вказану адресу прибув екіпаж патрульної поліції у складі Породкіна О. І. та Черкасіна B. C., де знаходився водій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка повідомила, що на цьому перехресті приблизно об 15-30 год. перед нею ОСОБА_1 , керуючи білим мопедом не впорався з керуванням та впав на проїжджу частину, при цьому мопед був без номерного знаку. На місці події поліцейські виявили білий мопед. Поліцейський попросив позивача пред`явити документи на право керування мопедом, посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, але водій відмовився пред`являти зазначені документи, вказуючи, що він лише котив мопед, але свідки події наголошували, що ОСОБА_1 керував мопедом та впав на перехресті. Отже, водій ОСОБА_1 керував вказаним ТЗ, у якого був відсутній задній номерний знак, та який через порушення ПДР на вимогу поліцейського відмовився пред`явити для перевірки відповідні документи, чим порушив п. 2.9 (в), 2.1 (а), 2.1 (6) ПДР. Також у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, результатом чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані обставини підтверджуються наявним відеозаписом з портативного реєстратора на форменому одязі поліцейських. Також факт правопорушення ОСОБА_1 підтверджуються відеозаписом з реєстратора DMT-1, розміщеного на перехресті доріг вул. Олімпійській та вул. 130 Таганрозькій дивізії, що мається на оптичному диску. Отже, поліцейським Породкіним О. І. за ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 126 КУпАП було розглянуто справу відносно ОСОБА_1 та винесено на місці постанову про накладення стягнення на останнього у вигляді 510 грн. штрафу. Натомість позивач жодного доказу на обґрунтування своєї позиції суду не надав. Таким чином у діях позивача є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП за порушення ним п. 2.9 (в), 2.1 (а), (б) ПДР. Також зазначав, що в оскаржуваній ОСОБА_1 постанові зазначено транспортний засіб, його марка та модель «Suzuki Address А6100», номер рами НОМЕР_1 . Отже, оскільки постанова серії НК № 640577 від 27 травня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є обґрунтованою та законною, то просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

З відповіді на відзив адвоката Царьової О. С. вбачається, що за змістом оскаржуваної постанови НК № 640577 остання була прийнята лише на підставі відеозаписів, тому посилання відповідача на свідків є неправомірним. Долучена до відзиву роздруківка з бази даних також не є належним доказом за ч. 2 ст. 77 КАС, бо вона не була покладена в основу оскаржуваної постанови. З долученого відповідачем відеозапису також не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Навпаки протягом двох годин позивач неодноразово повторював співробітникам поліції, що транспортним засобом не керував. Також відповідачем долучено короткий відеозапис на якому водій, будучі у шоломі, потрапляє у дорожньо-транспортну пригоду. Ідентифікувати особу або транспортний засіб з цього відеозапису неможливо. Отже просила задовольнити позов ОСОБА_1 .

На відповідь на відзив представник відповідач подав заперечення, де вказував, що відповідь на відзив не відноситься до заяв по суті в адміністративних справах з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тому такий відзив не має прийматися судом до уваги та під час прийняття рішення не повинен враховуватись.

Відповідно до ч. 1. ст. 269 КУпАП у справах, визначених ст. 273-277, 280-283, 285-289 КАС, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Натомість суд зазначає, що норми КАС не містять положень, які б зобов`язували суд не приймати відповідь на відзив позивача чи заперечення відповідача до уваги при вирішенні справ щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 286 КАС).

На підставі цього суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що суд не повинен брати до уваги доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, подання якої є правом позивача, передбаченим ст. 163 КАС.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з`явився.

Представник позивача, адвокат Царьова О. С., підтримуючи доводи, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 , вказувала, що позивач не керував мопедом, котив його, тому не є суб`єктом відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП. Факт керування мопедом вбачається за позицією відповідача лише зі свідчень свідків, яких не було допитано, та свідчення яких не було узято до уваги при винесені оскаржуваної постанови. Отже просила суд задовольнити позов повністю.

В судовому засіданні представник відповідача, Дідур І. І., надав суду пояснення, аналогічні викладеним у наданому відзиві доводам, наполягаючи на необхідності відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із постанови про адміністративне правопорушення НК № 640577 від 27 травня 2020 року, винесеної поліцейським УПП в Донецькій області Породкіним О. І., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що позивач 27 травня 2020 року об 15:29 год., керував на перехресті вул. Олімпійської та вул. 130 Т. Дивізії в м. Маріуполі транспортним засобом «Suzuki Address АG100», номер рами НОМЕР_1 , у якого був відсутній державний номерний знак, не маючи при собі свідоцтва про реєстрацією транспортного засобу та без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.9 «в», 2.1 «а», 2.1 «б» ПДР. Також в постанові зазначено, що до постанови додаються відео з архіву DMT-1, АН 01030, АН 01007 (а. с. 11, 42).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі п. 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із п. 1.10 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака.

На підставі п. 2.1 «а» та «б» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.

За п. 2.4 «а» ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.

Також згідно із п. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що для виконання поліцейськими покладених на них обов`язків їм надано право зупиняти в необхідних випадках транспортні засоби, перевіряти у водіїв документи, перелік яких викладено у п. 2.1 ПДР.

Суд наголошує, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Аналогічні правові висновки зазначено Верховним Судом у постанові від 25 вересня 2019 року по справі № 127/19283/17.

Таким чином водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

За порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП настає відповідальність за керування водієм транспортним засобом без номерного знака.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідальність передбачається за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб.

Ні підставі ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність настає внаслідок керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до відповіді на ухвалу суду від 3 серпня 2020 року УПП в Донецькій області повідомило суду анкетні дані на очевидця події, що сталась за участі ОСОБА_1 27 травня 2020 року, на підставі яких суд викликав ОСОБА_3 до судового засідання відповідно до клопотання представника позивача.

Натомість, незважаючи на спроби суду забезпечити явку свідка ОСОБА_3 , остання у судове засідання не з`явилась, бо не отримує кореспонденцію за місцем свого проживання та на телефонні виклики суду не відповідає.

При цьому факт повідомлення про падіння позивача з мопеду 27 травня 2020 року об 15-30 год. на перехресті вул. Олімпійській та вул. 130 Т. Дивізії в м. Маріуполі очевидцем ОСОБА_3 підтверджується реєстрацією повідомлення в Лівобережному ВП ЦВП ГУ НП в Донецькій області на лінію «102» (а. с. 40).

Суд зазначає, що з переглянутої інформації на наданому представником відповідача відео з оптичного диску вбачається, що свідок ОСОБА_3 підтверджувала поліцейським факт падіння на перехресті вул. Олімпійської та вул. 130 Т. Дивізії в м. Маріуполі з мопеду 27 травня 2020 року саме ОСОБА_1 , якому також внаслідок виклику швидкої допомоги медики намагались допомогти, оскільки на тілі позивача від падіння було видно неозброєним оком тілесні ушкодження.

Також на оглянутому судом з оптичного диску файлі «відео з архіву DMT-І» зафіксовано транспортний засіб (мопед білого кольору), яким керує саме позивач, ОСОБА_1 , та який при повороті ліворуч на перехресті доріг не впорався з керування та здійснив падіння на проїжджу частину дороги, після чого до нього підбігли свідки події.

На підставі викладеного суд відхиляє доводи адвоката Царьової О. С. , що з такого відео не вбачається, що на ньому присутній позивач.

Також суд відхиляє посилання представника позивача на те, що оскільки відносно ОСОБА_1 не було складено протокол за порушення ст. 124 КУпАП, тобто за фактом ДТП, то це підтверджує, що позивач не керував мопедом 27 травня 2020 року.

Так суд зазначає, що відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, лише якщо таке спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Враховуючи те, що пошкоджень об`єктів, визначених ст. 124 КУпАП, не відбулось в результаті падіння ОСОБА_1 на перехресті вул. Олімпійській та вул. 130 Т. Дивізії 27 травня 2020 року, то й підстав для складання такого протоколу відносно позивача у працівників поліції не було.

Отже, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 фактично керував мопедом на перехресті вул. Олімпійської та вул. 130 Т. Дивізії в м. Маріуполі 27 травня 2020 року, що спростовує доводи позивача, що він лише котив свій мопед в якості пішохода того дня.

Також з оглянутого судом відео з нагрудних реєстраторів поліцейських АН 01030 та АН 01007 видно, що на транспортного засобу (мопеді), яким керував ОСОБА_1 27 травня 2020 року, відсутній номерний знак, а сам позивач, незважаючи на численні прохання поліцейських надати посвідчення водія та реєстраційний документ на такий мопед, відмовився це зробити, вказуючи, що із собою у нього їх немає.

Допустимість як доказів відео фіксації з нагрудних реєстраторів працівників поліції підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15 листопада 2018 року по справі № 678/991/17.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому суд зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до вимог ст. 283 КУпАП не обов`язково повинна містити відомості про докази, на підтвердження яких вона прийнята (за виключенням необхідності вказувати у такій постанові технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис при їх наявності).

На підставі наведеного суд відхиляє посилання представника ОСОБА_6 на те, що оскільки у оскаржуваній постанові не має посилань на покази свідків чи інші докази, то вони не можуть братися до уваги судом при вирішенні наявного спору.

Натомість у судовому засіданні шляхом огляду відео фіксації порушення ПДР ОСОБА_1 , зафіксованим на нагрудний реєстратор поліцейського, суд пересвідчився, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесені постанови від 27 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 , поліцейський Породкін О. І. узяв до уваги свідчення ОСОБА_3 , яка стверджувала поліцейським на місці події, що саме ОСОБА_1 керував мопедом та на перехресті вул. Олімпійської та вул. 130 Т. Дивізії в м. Маріуполі, втративши рівновагу, впав на проїзну частину дороги.

Також суд відхиляє доводи адвоката Царьової О. С. з приводу відсутності в оскаржуваній постанові вірного часу події, що стала підставою для її винесення.

Так суд звертає увагу на те, що зазначення інспектором поліції в оскаржуваній постанові неправильних даних, в тому числі і неправильного часу складання постанови, не спростовує порушення позивачем вимог ПДР, бо за своєю сутністю є опискою.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 24 грудня 2019 року по справі №459/1801/17 та від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17.

Отже, в даному випадку основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалами, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.

Натомість суд вважає, що на підставі належних та допустимих доказів в судовому засіданні було підтверджено факт порушення ОСОБА_1 п. 2.1 «а», «б» та 2.9 «в» ПДР, що свідчить про правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Враховуючи перелічене, суд встановив, що працівниками поліції було дотримано передбачені законом порядок та процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, на підставі чого за порушення ОСОБА_1 п. 2.1 «а», «б» та 2.9 «в» ПДР останнього було правомірно притягнуто до відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Таким чином за наслідком розгляду справи суд вважає, що доводи ОСОБА_1 на обґрунтування поданого ним позову не знайшли свого підтвердження під час вирішення спору в суді, внаслідок чого заявлені ним позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 286 КАС, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення на підставі ч. 4 ст. 286 КАС може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення як до Першого апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, так й безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в тому числі в разі його пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено та підписано 9 вересня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, код: 40108646, розташоване: м. Маріуполь, вул. М. Мазая 16.

Суддя