Ухвала суду № 91421452, 19.05.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27886/15-ц

пр. 4-с-129/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року Печерський районний суд м. Києва:

суддя: Матійчук Г.О.,

секретар: Хабеця О.О.

справа №757/27886/15-ц

скаржник: ОСОБА_1 ;

суб`єкт оскарження: Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві;

заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

представник скаржника - адвокат Волошинович Олег Петрович;

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року до суду надійшла вказана скарга в обґрунтування якої зазначено, що 07.10.2019 року головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченком М.Р. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №757/27886/15-ц виданого 20.07.2018 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 1 603 480,38 грн, виконавче провадження № 60185290 та постанов про стягнення виконавчого збору в сумі 184671,12 грн, а також про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 399 грн.

Вказані постанови винесені на підставі виконавчих листів від 20.07.2018 р., які видані на виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 12.02.2018 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Разом з тим, 14.09.2018 року між ПАТ КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюковою І.О. в якості первісного кредитора та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» було укладено договір №74/ІІ/РП/2007-840 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором. Відповідно до п.2.1. якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» набуло право вимоги за кредитним договором №74/П/РП/2007-840 від 16.05.2007 року. В подальшому на підставі договору №629/06-18-К від 02.10.2018 року право вимоги за кредитним договором №74/П/РП/2007-840 від 16.05.2007 року було передано ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки до відкриття виконавчого провадження у зобов`язанні змінився стягувач, внаслідок правонаступництва, відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ПАТ КБ «Надра» суперечить п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Просить скаргу задовольнити, постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченка М.Р. про відкриття виконавчого провадження №60185290 від 07.10.2019 року за виконавчим листом №757/27866/15-ц виданим 20.07.2018 року визнати незаконною і скасувати, відповідно скасувати постанови цього ж державного виконавця про стягнення виконавчого збору в сумі 184 671,12 грн та про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 399,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явились, про місце, день і час розгляду скарги повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, однак їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, вивчивши матеріали справи, скаргу, дослідивши письмові докази додані до скарги встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12.02.2018 року частково задоволено позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюкової І.О. до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №74/П/РП/2007-840 від 16.05.2007 у розмірі 68 245,09 доларів США, що в гривневому еквіваленті складало 1 846 712,14 грн та пеню у розмірі 6 545,27 грн.

20.07.2018 року на виконання рішення суду видано виконавчі листи.

Згідно договору №74/ІІ/РП/2007-840 від 14.09.2018 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» укладено договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором.

Згідно договору №629/06-18-К від 02.10.2018 року право вимоги за кредитним договором №74/П/РП/2007-840 від 16.05.2007 року було передано ОСОБА_2 .

07.10.2019 року на підставі заяви ПАТ КБ «Надра» головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченком М.Р. відкрито виконавче провадження №60185290 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва виданого 20.07.2018 р. у справі №757/27886/15-ц.

Відповідно до положень ст.ст. 447-451 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За змістом ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів/посадових осіб (далі - рішень) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення. Згідно ч. 5 цієї ж статті виконавець також вирішує питання про справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчої о збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Із матеріалів скарги вбачається, що державний виконавець діяв в межах наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» повноважень та на підставі виконавчих документів.

Скаржником не надано належних, достатніх та допустимих доказів тому, що ним (станом на день винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов) було доведено до відома державного виконавця інформацію про зміну стягувача у зобов`язанні за рішенням суду.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаржником не обґрунтовано якими саме діями суб`єкта оскарження його права порушено.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржником оскаржуються постанови державного виконавця з причин зміни стягувача у зобов`язанні.

Судом встановлено, що правонаступництво стягувача відбулось спочатку 14.09.2018 року, а згодом 02.10.2018 року на підставі договорів купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором.

Статтею 19 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені права та обов`язки сторін виконавчого провадження. Якою в т.ч. передбачений обов`язок боржника повідомляти про обставини, які можуть вплинути на виконання судового рішення.

В своїй скарзі скаржник зазначає, що оскаржувані постанови отримані нею 23.10.2019 року, що підтверджується копією конверта та інформацією ПАТ УКРПОШТА.

При цьому, після отримання копій вказаних постанов, вона не звернулась до державного виконавця з повідомленням про зміну обставин, які впливають на виконання рішення суду - зміну стягувача у зобов`язанні за рішенням суду, але звернулась до суду із даною скаргою.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення обов`язковими до виконання на всій території України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, а вимоги скарги є необґрунтованими та безпідставними, доводи останньої не знайшли свого підтвердження в ході розгляду скарги , порушення прав скаржника судом не встановлено.

Статтею 452 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що статтею 452 ЦПК України не врегульовано питання розподілу судових витрат, що пов`язані з розглядом судом скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, суд приходить до висновку про можливість застосування вимог ст. ст. 133, 141, 142 ЦПК України.

За ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Із скарги вбачається, що скаржником заявлено вимоги про визнання незаконними та скасування трьох постанов державного виконавця.

Згідно із п.п.2 п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду заяви немайнового характеру, фізично особою, належить сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет України» такий мінімум у 2020 році встановлений на рівні 2 102 грн.

Враховуючи відмову у задоволенні скарги, суд на підставі ст. 452 ЦПК України стягує судові витрати (судовий збір) з заявника в розмірі 2 522,40 грн (2102 х 0,4 х 3) на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 133, 141, 237, 430, 447-449, 451, 452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанови головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченка Максима Романовича про відкриття виконавчого провадження №60185290 від 07 жовтня 2019 року за виконавчим листом №757/27866/15-ц, виданим 20 липня 2018 рок; про стягнення виконавчого збору в сумі 184 671,12 грн у виконавчому провадженні №60185290 від 07 жовтня 2019 року за виконавчим листом №757/27866/15-ц, виданим 20 липня 2018 року; про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 399 грн у виконавчому провадженні №60185290 від 07 жовтня 2019 року за виконавчим листом №757/27866/15-ц, виданим 20 липня 2018 року - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 2 522,40 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи якому повний текст ухвали не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Скаржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Суб`єкт оскарження: Головний державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченко Максим Романович (01011, м.Київ, вул. Різницька, 11-Б, ЄДРПОУ 34979022);

Заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (04053, м.Київ, вул. Артема, 15, ЄДРПОУ 20025456).

Суддя Г.О.Матійчук