Ухвала суду № 91419332, 04.09.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11753/20

Провадження № 2-с/643/93/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2020 року м.Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування судового наказу, виданого Московським районним судом м. Харкова 06.08.2020 року у цивільній справі № 643/11753/20 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі – боржники) звернулись до Московського районного суду м. Харкова із заявою про скасування судового наказу, виданого Московським районним судом м. Харкова 06.08.2020 року у справі № 643/11753/20 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (далі – стягувач) заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.08.2017 року по 01.07.2020 року в розмірі 9290,35 грн. та судового збору в розмірі 210,20 грн. (далі – Заява), в якій просять:

1. Прийняти до розгляду заяву про скасування судового наказу.

2. Визнати, що суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т. М. не виконав належним чином ст. 168 ч. 1 п. 3 ЦПК України, коли вказав у судовому наказі недостовірні данні про розрахунковий рахунок КП «Жилкомсервіс» (суцільно якесь вигадане суддею ЄДОПОУ).

3. Визнати, що у тексті судового наказу від 06.08.2020 року відсутнє вказання інформації про веб-адресу відповідного рішення у ЄДРСР, тобто визнати, що суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 порушив вимоги ст. 169 у ч. 1 і ч. 3 ЦПК України.

4. Визнати, що суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т. М. також не виконав належним чином ст. 168 ч. 1 п. 8 ЦПК України, коли повідомив лише строки подання заяви про скасування судового наказу, але не порядок (зокрема щодо сплати і компенсації за рахунок КП «Жилкомсервіс» судового збору, валідні данні банківських реквізитів, не обрахував/не обґрунтував суму судового збору за подання ОСОБА_5 заяви про скасування судового наказу тощо)

5. Додержати (поновити за формальної необхідності) строк на скасування судового наказу (за ст. 170 ЦПК України), оскільки саме суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т. М. не виконав ч. 1 ст. 169 ЦПК України — нарешті не просто визнати цей факт, а й пояснити (і бажано виправити у майбутньому) всі ці систематичні порушення процесуальних норм.

6. Визнати, що справа № 643/11753/20 є у ЄДРСР і на сьогодні представлена єдиним документом - судовим наказом від 06.08.2020 року (за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/90868149); так само давно наявні у ЄДРСР справи № 643/19312/13ц та № 643/6769/18, особливо ухвала від 03.03.2014 року (посилання http://reyestr.court.gov.ua/Review/37457158), якою був скасований судовий наказ ще від 18.12.2013 року, а також ухвала від 19.11.2018 року (посилання http://reyestr.court.gov.ua/Review/78169600), якою нарешті скасовано незаконний/повторний судовий наказ від 19.11.2018 року (Алєксєєви про існування цієї ухвали дізналися тільки 25.08.2020 року з ЄДРСР, адже жодних документів/копій цієї ухвали жоден з Алєксєєвих від Московського районного суду м. Харкова досі так і не отримав).

7. Визнати, що справа № 643/11753/20 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й справи № 643/19312/13-ц та № 643/6769/18.

8. Визнати, що ст. ст. 186 ч. 1 п. 2, 166 ч. 2, 165 ч. 1 п.п. 4-7, 256 ч. 2, 255 ч. 1 п. 3 і п. 6 та інші положення ЦПК України чинні, тож повторним (на тепер вже третім!) відкриттям наказного провадження вони були порушені суддею Московського районного суду м. Харкова Довготько Т. М. - відповідно пояснити це зумисне правопорушення/злочин, патологічну профнепридатність та/або упередженість вказаного судді

9. Визнати, що навіть строк безпідставних/необґрунтованих/непідтверджених/маніпулятивних «обрахунків» (щонайменше із ознаками зловживання правом вимоги з боку КП «Жилкомсервіс») у

теперішній справі № 643/11753/20 (з 01.08.2017 року по 01.07.2020 року) перетинається зі строком у справі № 643/6769/18 (з 01.06.2015 року по 01.05.2018 року).

10. Скасувати неправосудний судовий наказ від 06.08.2020 року по справі № 643/11753/20, завідомо незаконно відкрите провадження № 2-н/643/3138/20.

11. Відповідно п. 3 і п. 6 ч. 1 ст. 255 ЦПК України також нарешті закрити завідомо незаконно відкрите провадження № 2-н/643/3138/2О

12. Залишити всі судові витрати за КП «Жилкомсервіс».

13. Компенсувати судові витрати та витрати на адвокатську допомогу/юридичні консультації ОСОБА_5 за рахунок КП «Жилкомсервіс» (ст. 141 ЦПК України) – остаточний розмір останньої (відповідно ч. 8 цієї ж ст. 141 ЦПК України) буде надано у п`ятиденний строк після отримання остаточного рішення ОСОБА_5 (зокрема ще вирішується питання скарг і участі ГО тощо).

14. Відповідно п. 2 ч. 1 і ч.ч. 2-3 ст. 148 ЦПК України накласти штраф на КП «Жилкомсервіс» та/або ОСОБА_6 (його представника), адже, не дивлячись на неприпустимість - за юридичними нормами та змістом згаданих ухвал (від 03.03.2014 року у справі № 643/19312/13ц та від 19.11.2018 року у справі № 643/6769/18) — повторної вимоги у межах наказного провадження, вказаний представник КП «Жилкомсервіс» (начебто за довіреністю №2-193/2020 від начебто директора ОСОБА_7 ) з маніакальною впертістю продовжує зловживати правом вимоги, порушуючи не тільки юридичні норми і права ОСОБА_5 , а навіть посягаючи на елементарний здоровий глузд.

15. Визнати, що суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т. М. порушує ч.1 і ч. 6 ст. 81 ЦПК України та керується припущеннями, адже з одного боку правильно вказує, що (цитата) «Суд під час розгляду вимоги у порядку наказного провадження та видачі судового наказу не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті» (п. 7 ч.1 ст.168 ЦПК України), але з іншого необґрунтовано/безпідставно стверджує (теж цитата), начебто «боржник зобов`язання належним чином не виконав». Тобто водночас по суті не розглянувши надані КП «Жилкомсервіс» (представник Ільницька О. В.) матеріали, приходить до завідомо необґрунтованих/безпідставних висновків, просто легковажно/непрофесійно/упереджено припускаючи наявність якихось зобов`язань заявників перед КП «Жилкомсервіс», натомість по факту ніяких доказів від останнього не розглядає/не вимагає/не отримує. Суддя Довготько Т.М. незаконно відкрив наказове провадження вже втретє.

16.Визнати, що жоден з ОСОБА_5 у всього КП «Жилкомсервіс» та/або в когось з його представників працівників/адміністрації/тощо нічого не винаймає і що жодних доказів протилежного у матеріалах справи немає.

17. Визнати, що виключно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є саме приватними власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а зовсім не винаймачами/орендарями її в будь-кого (і відповідно, доказів протилежного у матеріалах справи немає).

18. Визнати, що є неналежною і відверто маніпулятивною спроба КП «Жилкомсервіс» скористатися ст. 64 ч. 1 ЖК Української РСР, адже жоден з ОСОБА_5 в нього нічого не винаймає.

19. Визнати, що ніде у судовому наказі від 06.08.2020 року та наданих до нього документах (заява про видачу судового наказу з 11 додатками — всього на 12 аркушах) немає обґрунтування, чому кожну конкретну фізичну особу змушують нести солідарну відповідальність разом із іншими особами, - причому і представник КП «Жилкомсервіс» Ільницька Оксана Вікторівна, і суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т. М.,— тобто поза ст. ст. 816 ч. 3 та 541 ЦК України і всупереч ст. 61 та ч. 2 ст. 92 Конституції України та ст. ст. 12-14, 26-27 ЦК України. Показово, що судовим наказом від 06.08.2020 року суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М. необґрунтовано/безпідставно/бездоказово/нахабно/свавільно/протиправно/ беззаконно вимагає від ОСОБА_5 сплати 9290 грн. 35 коп. солідарно, хоча натомість розподіляє вже сплачений КП «Жилкомсервіс» судовий збір між ними ж у рівних частках. Очевидна безглузда/самозаперечна непослідовність протиправних дій судді Московського районного суду м. Харкова Довготько Т. М.

20. Визнати, що за ст. 162 ЖК Української РСР (так само як і за ЗУ «Про житлово –комунальні послуги», точніше за ч. 1 ст. 19 дійсної до 01.05.2019 р. його версії № 1875-IV від 24.06.2004 р. та аналогічно за ч. 1 ст. 12 його версії № 2189-VIII від 09.11.2017 р. у чинній зараз редакції від 02.04.2020 р.) у цій ситуації необхідна двостороння угода сторін, яка в даному випадку відсутня, вона має укладатися виключно у певній (письмовій) формі (ст. ст. 208 ч. 1 п. 2, 203 ч. 4, 206 ч. 1, 207 ч.ч. 1-2, 627 ч. 2 ЦК України) і апріорі має бути погодженою, добровільною та безсумнівною (ст. ст. 203 ч.ч. 1, 3 і 642 ч. 1, а також 202 ч. 4, 11 ч. 2 п. 1, 12 ч. 1, 14 ч.ч. 1-2, 509 ч.ч. 2-3, 626 ч. 3, 627, 628 ч. 1, 633 ч.ч. 1, 5-6, 638, 640 ч. 1 і 230-231 ЦК України).

21. Визнати, що жодним ЗУ та/або КУ не передбачено такої підстави для виникнення зобов`язання, як (цитата) «встановилися фактичні договірні стосунки ... на підставі відкритого... рахунку».

22. Визнати, що жодним ЗУ та/або КУ не передбачено у якості доказу виникнення зобов`язання такого папірця з маніпуляціями цифрами невідомого/необґрунтованого походження, як (цитата) «Довідка про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг» (додана під № 1 у заяві про видачу судового наказу КП «Жилкомсервіс»).

23. Визнати відсутність належним чином (ст.ст. 638 і 642 ч. 1 ЦК України) укладеного (акцептованого Відповідачем) договору з Заявником (Стягувачем) і факт того, що КП «Жилкомсервіс» (представник ОСОБА_6 ) не надав жодних доказів протилежного.

24. Визнати, що ОСОБА_5 ніколи не укладали жодних договорів з якимось ЗМІ, адже доказів протилежного у матеріалах справи також немає.

25. Визнати, що ОСОБА_5 не передавали/не передоручали комусь своїх невід`ємних прав здійснювати цивільні правочини від їх імені і жодних доказів протилежного немає.

26. Визнати, що у заяві про видачу судового наказу навіть немає ніяких доказів отримання пропозиції (оферти) укласти договір від КП «Жилкомсервіс» до Алєксєєвих.

27. Визнати, що у заяві про видачу судового наказу немає жодних доказів отримання хоч якихось замовлених Відповідачем у Заявника (Стягувача) начебто послуг (актів добровільного замовлення та/або повного прийняття Алєксєєвими якихось робіт/послуг/тощо від КП «Жилкомсервіс», звісно належно підписаних/оформлених, зокрема зі вказанням строків, обсягів робіт і узгодженням сум).

28. Відповідно визнати всі багаторічні необґрунтовані зазіхання, нескінченні безпідставні вимоги, безглузді жонглювання цифрами, під/перетасовування нікчемних папірців, мерзенні маніпуляції юридичними нормами та інші обурливо брехливі/шкідливі/зловмисні заяви/твердження/дії з боку КП «Жилкомсервіс» - щонайменше зловживанням правом вимоги і вдалою спробою вкотре ввести вибірково/неймовірно легковірний суд в оману.

29. Визнати, що суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 на догоду протиправній вимозі КП «Жилкомсервіс» (представник ОСОБА_6 ) зухвало/системно порушив установлені законом вимоги цивільного судочинства, неправильно застосував норми матеріального права, маніпулятивно порушив норми процесуального права, його дії/висновки/рішення ґрунтуються на припущеннях, недоведених, неповно з`ясованих та невірно встановлених обставинах, які мають суттєве значення для вирішення справи, що в цілому позбавило можливості встановити істину і знівелювало засади верховенства права, призвело до хибних висновків, необ`єктивного розгляду справи та винесенню упередженого, необґрунтованого, незаконного і завідомо неправосудного рішення.

30. Уважно розглянути кожну заявлену у цьому документі вимогу ОСОБА_5 та надати кожній з них належно аргументовану оцінку, врешті винести повноцінне, чітке, однозначне, обґрунтоване рішення у межах юридичних норм та на правових засадах (зокрема за ст. 13 ЦПК України).

В обґрунтування заяви зазначено, що боржники ніяких договірних стосунків із стягувачем не мають. Жоден з ОСОБА_5 ніколи не відмовлявся ні від своїх прав, ні від добровільно взятих на себе зобов`язань, які особисто реалізує і виконує. Натомість минулі десятиріччя показали, що загалом з боку працівників КП «Жилкомсервіс» перманентно відбуваються чисельні порушення прав ОСОБА_5 , Законодавства і навіть Конституції України, а в даному конкретному випадку вимоги стягувача не просто абсолютно безпідставні та протиправні, але й перманентно/систематично підтримуються щонайменше сумнівними з юридичної точки зору діями суддів Московського районного суду м. Харкова — тепер ось і суддею Довготько Т. М. Попередні судові накази, винесені щодо боржників, вже скасовувались судом апеляційної та першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення Заяви в частині вимог про скасування судового наказу (п. 10 заяви), суд керується таким.

Заяву про скасування наказу подано заявником у передбачені чинним законодавством строки.

Заява оформлена з дотриманням вимог, встановлених ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для скасування судового наказу.

Оскільки судовий наказ скасовується в цілому, то відповідно скасовуються і положення судового наказу в частині стягнення з боржників судового збору. Враховуючи наведене, судові витрати КП «Жилкомсервіс» не стягуються з боржників, а відносяться на рахунок вказаного підприємства.

Оцінюючи інші вимоги та доводи боржників, зокрема викладені в п. 1-9, 11-30 Заяви, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Щодо вимог заяви про скасування судового наказу в частині прийняття вказаної Заяви до розгляду (п. 1 заяви), то суд роз`яснює боржникам, що попередньою редакцією ЦПК України, зокрема положеннями ст. 105-1 ЦПК України, дійсно було передбачено постановлення ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду та подальший розгляд вказаної заяви у відкритому судовому засіданні.

Чинною редакцією ЦПК України, а саме ст. 171 ЦПК, не передбачено постановлення ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду, як і не передбачено розгляд вказаної заяви в судовому засіданні. Так, положеннями ст. 171 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Враховуючи наведене, у суду під час розгляду заяви боржників про скасування судового наказу, відсутні підстави вирішувати питання про прийняття вказаної Заяви до розгляду.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 3 та п. 6 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (п. 11 Заяви), суд керується таким.

Згідно ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу.

Згідно пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: 4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим; 5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судом під час розгляду заяви про скасування судового наказу не встановлено наявність обставин, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Також всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України боржниками не надано суду доказів наявності таких, що набрали законної сили, рішення суду або ухвали суду про закриття провадження у справі, ухвалених або постановлених з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або доказів наявності судового наказу, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Крім того, суд враховує, що згідно доводів заяви про скасування судового наказу, попередні судові накази були скасовані та, таким чином, не є такими, що набрали законної сили.

Враховуючи наведене, суд, розглядаючи заяву про скасування судового наказу, не вбачає підстав для закриття провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для накладення штрафу на КП «Жилкомсервіс» (п. 14 Заяви), суд керується таким.

Як вбачається з оскаржуваного судового наказу, заборгованість за ним стягнута за період з 01.08.2017 року по 01.07.2020 року. Попередні судові накази, згідно доводів заяви про скасування судового наказу, видані 18.12.2013 року та 13.07.2018 року.

Право на звернення до суду гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, ст. 4 ЦПК України, ст. 16 ЦК України.

Враховуючи наведене вище, само по собі звернення представників КП «Жилкомсервіс» до суду з вимогою про видачу судового наказу, суд не може визнати підставою для накладення на вказану особу штрафу в порядку ст. 148 ЦПК України.

Оцінюючи інші доводи та вимоги боржників, зокрема викладені в п. 2-9, 15-30 заяви про скасування судового наказу, суд керується таким.

Як вбачається з положень ч. 6 ст. 170, ч. 2, ч. 3 ст. 171 ЦПК України, за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу, судом може бути прийняте одне з двох можливих судових рішень – або про повернення заяви без розгляду, або про скасування судового наказу.

Таким чином, виходячи з положень ЦПК України, при вирішення питання про скасування судового наказу суд позбавлений можливості приймати будь-які інші судові рішення, зокрема про встановлення певних фактів або протиправності дій тих чи інших осіб.

Крім того, суд враховує, що ефективним способом захисту прав боржників є саме скасування оспорюваного судового наказу.

Також суд звертає увагу, що чинною редакцією ЦПК України передбачено безумовний обов`язок суду скасувати судовий наказ в разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу.

Таким чином, виходячи з положень чинного процесуального законодавства України, вирішення питання щодо обґрунтованості або необґрунтованості вимог та доводів стягувача або боржників, не відноситься до предмету доказування у справі про скасування судового наказу, оскільки судовий наказ підлягає безумовному скасуванню лише за фактом подання боржниками належно оформленої заяви про скасування судового наказу.

За таких обставин у суду відсутні підстави в межах розгляду заяви про скасування судового наказу надавати оцінку по суті доводам боржників щодо тлумачення норм права, щодо належності боржникам на праві власності квартири АДРЕСА_2 , щодо наявності або відсутності договірних відносин між боржниками та стягувачами та іншим доводам, викладеним в заяві про скасування судового наказу.

При цьому суд роз`яснює боржникам, що вони не позбавлені права доводити відповідні обставини під час розгляду відповідних справ в порядку позовного провадження, зокрема якщо вказані обставини відносяться до предмету доказування у відповідних цивільних справах.

Також суд враховує, що виходячи з положень Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ЦПК України, суд під час розгляду заяви про скасування судового наказу позбавлений права надавати будь-яку оцінку діям та рішенням іншого судді суду першої інстанції під час вирішення останнім цивільної справи, зокрема за заявою про видачу судового наказу.

Враховуючи наведене, у суду під час розгляду даної цивільної справи про скасування судового наказу, відсутні підстави надавати будь-яку оцінку доводам боржників щодо недотримання судом вимог законодавства України під час видачі оспорюваного судового наказу.

За таких обставин у суду в межах розгляду даної цивільної справи про скасування судового наказу, відсутні підстави надавати оцінку по суті вказаним вище іншим вимогам та доводам боржників, викладеним в заяві про скасування судового наказу.

Керуючись ст. 170-171, 258-261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування судового наказу, виданого Московським районним судом м. Харкова 06.08.2020 року у цивільній справі № 643/11753/20 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити.

Судовий наказ, виданий Московським районним судом м. Харкова 06.08.2020 року у цивільній справі № 643/11753/20, провадження № 2-н/643/3138/20, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.08.2017 року по 01.07.2020 року в розмірі 9290,35 грн. та судового збору в сумі 210,20 грн. – скасувати.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Жилкомсервіс» його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Д.А. Крівцов