Ухвала суду № 91418873, 09.09.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/82/2020 Справа № 641/858/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді - Фанда О.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Ті Фінанс", 3-я особа на стороні позивачів – ОСОБА_4 про визнання припиненим правовідношення за кредитним договором № 212/06-КВ, укладеним 24 березня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 ; визнати припиненим правовідношення за кредитним договором № 211/06-КВ, укладений 24 березня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 ; визнати недійсним Договір № 1571/К купівлі – продажу права вимоги, укладений 15 липня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс»; визнати недійсним Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 212/06-КВ/Z укладений 15 липня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс»; визнати недійсним Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 211/06-КВ/Z укладений 15 липня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс».

22 липня 2020 року позивачі подали заяву про збільшення позовних вимог та просили: визнати припиненим правовідношення за кредитним договором № 212/06-КВ, укладеним 24 березня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 ; визнати припиненим правовідношення за кредитним договором № 211/06-КВ, укладений 24 березня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 ; визнати недійсним Договір № 1571/К купівлі – продажу права вимоги, укладений 15 липня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс»; визнати недійсним Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 212/06-КВ/Z укладений 15 липня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс»; визнати недійсним Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 211/06-КВ/Z укладений 15 липня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс»; визнати недійсним Договір відступлення права вимоги № 27/11/19-1, укладений 27 листопада 2019 року між ТОВ «Ей Ті Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» та повернути сторони у первісний склад, що існував до укладення цого договору; визнати недійсним Договір відступлення права вимогиза іпотечним договором № 211/06-КВ-Z, укладений 27 листопада 2019 року між ТОВ «Ей Ті Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Маніту».

8 вересня 2020 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення:

- арешту на право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , що виникли на підставі кредитного договору № 211/06-КВ від 24 березня 2006 року, іпотечного договору № 211-06-КВ/Z від 24 березня 2006 року, кредитного договору № 212/06-Кв від 24 березня 2006 року, іпотечного договору № 212/06-КВ/Z від 24 березня 2006 року;

- заборони ТОВ «Ей Ті Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» вчиняти будь-які дії і укладати будь-які угоди направлені на відчуження або припинення прав вимоги, що виникли на підставі кредитного договору № 211/06-КВ від 24 березня 2006 року, іпотечного договору № 211/06-КВ/Z від 24 березня 2006 року, кредитного договору № 212/06-КВ від 24 березня 2006 року, іпотечного договору № 212/06-КВ/Z від 24 березня 2006 року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 березня 2014 року у справі № 643/14180/13-ц, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 9 січня 2014 року у справі № 641/12220-13-ц;

- заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо звернення стягнення шляхом набуття у власність або продажу, або іншим чином зміни власника частини або власників у цілому квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та квартири АДРЕСА_2 , що зареєстрована за ОСОБА_5 ;

- заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, будь-яким іншим особам вчиняти дії у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та квартири АДРЕСА_2 , що зареєстрована за ОСОБА_5 .

В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 вважає, що ТОВ «ФК «Маніту» може відступити право вимоги за іпотечним договором чи здійснити заходи, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що зробить неможливим реальне виконання рішення суду, а саме: застосування до спірних правочинів двосторонньої реституції та повернення сторін у первісний стан, що існував до укладення цього договору.

Розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому ст. 153 ЦПК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що між сторонами дійсно виник спір.

Проте позивачем не подано жодного належного доказу на підтвердження того факту, що незастосування заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів позивачів, а саме лише припущення про те, що ТОВ «ФК «Маніту» може відступити право вимоги чи здійснити заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та суд не вбачає необхідності у забезпеченні позову, так як доводи позивача не знайшли свого підтвердження.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З врахуванням вищезазначеного, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя -О. А. Фанда