Постанова № 91416286, 07.09.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/5513/20

провадження № 3/415/1521/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2020 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стаханова Луганської області, громадянина України, працюючого інженером ТОВ «ЛЕО», одруженого, не є особою з інвалідністю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

27 серпня 2020 року о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визнав повністю, пояснивши, що за адресою: АДРЕСА_1 , він проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 та неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2012 року народження.

Останнім часом в них з дружиною постійно виникають конфлікти, на ґрунті ревнощів. Так, 27 серпня 2020 року о 10 годині 00 хвилин він направлявся додому за свідоцтвом про шлюб для подачі документів на розлучення. У дворі будинку зустрів свою дружину з дітьми. Вона, побачивши документи в його руках, почала забирати їх, при цьому тримала його за сумку, яка була на плечі. В ході конфлікту він дійсно почав виражався на її адресу грубою нецензурною лайкою, у зв`язку з чим їх син ОСОБА_5 викликав поліцію, які склали у відношенні нього адміністративний протокол, копію якого він отримав. У вчиненому щиро розкаявся, свою провину усвідомив, просив суд суворо його не наказувати, оскільки вперше притягується до адміністративної відповідальності, на даний час він з дружиною знаходиться в стані розлучення.

Суд, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником в судовому засіданні, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі:

- поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких, вона разом зі своїм чоловіком та двома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2012 року народження проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Між нею та її чоловіком останнім часом постійно виникають конфлікти, у зв`язку з чим вони вирішили розлучитися. Так, 27 серпня 2020 року о 10 годині 00 хвилин вона з дітьми поверталися додому та у дворі побачила свого чоловіка з пакетом документів, в якому знаходився її паспорт і свідоцтва про народження дітей. Вона зупинила чоловіка і попросила віддати документи, однак він не погодився, при цьому, в присутності неповнолітніх дітей почав виражатися грубою нецензурною лайкою. Старший син викликав поліцію, в присутності якої конфлікт було припинено(а.с.5).

Сім`я, згідно з положеннями ст. З Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Враховуючі вищенаведене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП органом поліції кваліфіковані правильно, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, працює інженером ТОВ «ЛЕО», в судовому засіданні своєї провини не спростовував, щиро розкаявся, вперше притягується до адміністративної відповідальності, на утриманні має неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , 2005 року народження та ОСОБА_4 , 2012 року народження.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд визнає щире розкаяння винного.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, наявності обставин, що пом`якшують та відсутності обставин, що обтяжують його відповідальність, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП та направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до ст. 39-1 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Керуючись ч.1 ст.173-2, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова