Рішення № 91412422, 09.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

09 вересня 2020 року м. Київ № 807/758/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за позовомОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби Адміністрації Державної прикордонної служби України провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити діїсуд прийняв до уваги таке:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2020 , залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної прикордонної служби України від 23.05.2017 №285-аг в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю». Визнано протиправним та скасувано наказ Голови Державної прикордонної служби України від 16.06.2017 №603-ос в частині звільнення підполковника ОСОБА_1 з військової служби та параграф 2 наказу начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 04.07.2017 року про виключення із списку особового складу Західного регіонального управління (І категорії) підполковника ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника оперативно - розшукового відділу (з місцем дислокації Дякове) оперативно - розшукового управління західного регіонального управління західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України з 04.07.2017 року. Стягнуто з Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме з 04.07.2017 року по день поновлення на службі. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Разом з тим, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення. Заява мотивована відсутністю у рішенні суду від 20.03.2020 визначеної конкретної суми, яка підлягає до стягнення на користь позивача за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2020 розгляд заяви призначений до судового розгляду у судовому засіданні на 09.09.2020.

У судове засідання, сторони не прибули, у зв`язку з чим, в силу положень статті 252 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження.

Так, в заяві про ухвалення додаткового рішення, позивач просить суд винести додаткове рішення у справі №807/758/17, яким визначити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2020, а саме здійснити розрахунок суми стягнення за час вимушеного прогулу який належний до виплати позивачу за вказаним рішенням.

Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, а також досліджуючи матеріали справи, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Однак, на переконання суду, у даному випадку відсутні обставини, визначені статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України, наявність яких може зумовлювати прийняття додаткового рішення суду. У тому числі, всі позовні вимоги, які були заявлені позивачем, розглянуті та стосовно них прийнято рішення суду.

Тобто, в даному випадку, позивачем не заявлялась позовна вимога, про яку останній зазначає в заяві щодо ухвалення додаткового рішення, а саме: стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, у визначеному розмірі, зокрема згідно наданого позивачем до заяви розрахунку суми. Тобто, позивачем не заявлялась у позовних вимогах конкретна сума, яка на його думку (чи то здійснена на підставі певних розрахунків) підлягає до виплати за час вимушеного прогулу. Більше того, за весь час розгляду справи довідка про грошове забезпечення позивача не була надана як позивачем чи його адвокатом, так і представниками відповідачів.

Щодо посилань позивача, як на підставу для ухвалення додаткового судового рішення, на постанову Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" та постанову Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", де зазначено про визначення судом розміру суми заробітку за час вимушеного прогулу під час прийняття рішення про поновлення на роботі, суд зазначає, що вказані постанови не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 КАС України.

В контексті наведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, оскільки підстави, визначені статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України для вчинення такої процесуальної дії - відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 241-243, 248, 250, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №807/758/17 - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій