Ухвала суду № 91409989, 03.09.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7480/20

2/357/3087/20

У Х В А Л А

03.09.2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши позовну заяву Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі територіальної громади міста Біла Церква до: 1) Білоцерківської міської ради; 2) ОСОБА_1 ; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Листопад 17» про визнання недійсними рішення, договорів купівлі-продажу та про право забудови земельної ділянки (суперфіцію), скасування реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури С.Пашин звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просив:

1) визнати недійсним рішення Білоцерківської міської ради від 31.10.2019 року № 4618-81-VII «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , яким продано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення комунальної власності (кадастровий номер 3210300000:07:007:0029) загальною площею 0,2042 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 30.11.2019 року, який укладений між Білоцерківською міською радою та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т.А., скасувавши рішення від 30.11.2019 року за індексним номером за № 49950160 приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) визнати недійсним договір про право забудови земельної ділянки (суперфіцію) від 20.01.2020 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Листопад 17», скасувавши рішення від 22.01.2020 року № 50752472 державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко О.Є. про державну реєстрацію прав забудови на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

З матеріалів справи вбачається, що у листі від 02.07.2019 року № 33-2215 Білоцерківської місцевої прокуратури на адресу Білоцерківської міської ради висловлено прохання щодо надання зазначених у листі копій документів.

У відповідь на вищевказане звернення Білоцерківською міською радою листом № 2422/01-13 від 12.07.2019 року надані наявні копії документів.

Згідно наявної у справі копії витягу, 01.07.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019111030000184 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а також зазначено, що невстановлені особи внесли неправдиві відомості до офіційних документів, на підставі яких було прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0,2029 га по АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, в особі територіальної громади м. Біла Церква, прокурор посилається на те, що територіальна громада м. Біла Церква не є конкретно визначеною та зареєстрованою юридичною особою, тому позбавлена права на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав, а Білоцерківська міська рада розпорядилась землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом.

Разом з цим, прокурором не додано до позовної заяви доказів щодо повідомлення (інформування) орган місцевого самоврядування, в даному випадку Білоцерківську міську раду, про виявлені, на думку позивача, порушення вимог чинного законодавства в частині незаконного розпорядження спірною земельною ділянкою, як з метою самостійного усунення відповідного порушення відповідачем-1 у порядку та спосіб, що визначені законом, так і про здійснення прокурором представництва (захисту) інтересів держави, в особі територіальної громади у суді.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102 гривень.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру поданої юридичною особою або фізичною особою – підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що остання містить п`ять вимог немайнового характеру: визнати недійсним рішення Білоцерківської міської ради від 31.10.2019 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.11.2019 року; скасувати рішення від 30.11.2019 року за індексним номером за № 49950160; визнати недійсним договір про право забудови земельної ділянки (суперфіцію) від 20.01.2020 року; скасувати рішення від 22.01.2020 року державного реєстратора.

Разом з цим, до позовної заяви додано платіжне доручення № 1608 від 06.07.2020 року про сплату судового збору в розмірі 6 306 грн., тобто лише за три вимоги немайнового характеру.

Таким чином, в порушення вищевказаних вимог прокурором не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: БЦ УК/м. Бiла Церква/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009832, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA338999980313151206000010043, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Всупереч вимог наведеної норми, у позовній заяві не наведено правових підстав щодо підпису першим заступником прокурора позову від імені Білоцерківської місцевої прокуратури.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі територіальної громади міста Біла Церква - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяА. Ю. Цуранов