Ухвала суду № 91409160, 09.09.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"09" вересня 2020 р. м.Житомир справа № 296/6972/20

провадження № 2/296/2324/20

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Петровська М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 000,00 гривень в межах вартості спадкового майна.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам нормам Кодексу з наступних підстав.

Частиною другою статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява підписана та подана від імені ОСОБА_1 , водночас позивачем у позовній заяві зазначено ОСОБА_3 , а тому позовна заява потребує уточнення у вказаній частині.

Згідно з п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позовна заява не містить зазначення поштових індексів позивача та відповідача, а також номерів засобів зв`язку позивача та відповідача.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, однак позовна заява не містить зазначення ціни позову та обґрунтованого розрахунку суми стягнення.

Згідно з п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Суд звертає увагу, що позовна заява не містить зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення п.7 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Положеннями ч.1, ч.2 ст.95 ЦПК України закріплено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами ч.4, ч.5 ст.95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу, що долучені до позовної заяви копії письмових доказів не завірені належним чином, без зазначення дати завірення та розшифровки підпису особи, яка їх завірила.

Крім того, копії письмових доказів виготовлені з низькою якістю та роздільною здатністю, що унеможливлює встановлення їх змісту і дослідження судом.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.545 Цивільного кодексу України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Таким чином, на підтвердження наявності заборгованості за договором позики позивач повинен надати суду оригінал договору позики та оригінал розписки. Натомість позивачем до позовної заяви долучено копії вказаних письмових доказів, що не є належним доказом наявності боргу.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Так, позивачем у прохальній частині позовної заяви було викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення по суті у зв`язку із введенням Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 карантину.

Згідно з ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Положеннями частини першої статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше Положеннями частини першої статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

- або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

- або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровою.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 8 Закону №3674-VI, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI є правом, а не обов`язком суду.

Позивачем не подано до суду належним чином оформленого з дотриманням вимог статті 183 ЦПК України, клопотання про відстрочення сплати судового збору та не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту наявності правових підстав для відстрочення сплати судового збору.

Суд звертає увагу позивача, що факт прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №211 від 11.03.2020 та введення карантину не є правовою підставою для відстрочення сплати судового збору в розумінні Закону №3674-VI та норм статті 136 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується ставка судового збору - 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IX, з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривні.

Враховуючи вищевикладене та заявлення позивачем позовної вимоги майнового характеру у розмірі 1 000 000,00 грн, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 10 000,00 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м.Житомирі/Корольов. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA878999980313191206000006004; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101;_____ (код ЄДРПОУ для юридичних осіб / РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Корольовський районний суд м. Житомира.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду :

- доказів сплати судового збору у розмірі 10 000,00 грн;

- двох примірників позовної заяви із зазначенням: 1) належного позивача; 2) поштових індексів позивача та відповідача; 3) номерів засобів зв`язку позивача та відповідача; 4) ціни позову; 5) відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 6) відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- два примірники належним чином виготовлених та завірених копій усіх письмових доказів доданих до позовної заяви;

- оригіналу договору позики (між фізичними особами) від 01.01.2016;

- оригіналу боргової розписки від 01.12.2016.

Керуючись статтями 136, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення спрати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Петровська