Ухвала суду № 91408272, 07.09.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6035/17

№ 1-кп/183/1057/20

У Х В А Л А

07 вересня 2020 року колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

суддів Сороки О.В.,

Березюк В.В., секретаря Гамаскової Н.А.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12017040350002500 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.263, ч.2 ст.125 КК України,

за участю прокурора Дахно М.М.,

захисника Павлова Є.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених п.5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.263, ч.2 ст.125 КК України.

11.08.2017 року під час здійснення досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи його тим, що і на цей час існують ризики передбачені п.1, п.5 ч. 1. ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання, оскільки ОСОБА_1 , є особою раніше судимою, знову обвинувачується у скоєнні злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжкого в період строку випробування за попереднім вироком суду, а тому вважає неможливим застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Павлов Є.Г., проти задоволення клопотання прокурора заперечував та заявив клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу на домашній арешт за місцем реєстрації ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що на його думку ризики не доведені, обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, є людиною похилого віку зі слабим здоров`ям.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника та просив змінити обраний йому запобіжний захід на домашній арешт, запевняючи суд, що буде з`являтися до суду.

Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту заперечувала, наполягаючи на задоволенні її клопотання.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів, вважає, необхідним продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , спливає 11 вересня 2020 року, судове провадження з об`єктивних причин не може бути завершене до спливу цього строку, а тому жодних підстав для зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який немає, оскільки заявлені ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді та на підставі яких був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшилися.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, крім вищезазначених обставин, ще й в зв`язку з тим, що стороною захисту в своєму клопотанні не обґрунтовано та не зазначено взагалі підстав, які свідчать про зменшення зазначених ризиків. А враховуючи, що санкція п.5 ч.2 ст. 115 КК України передбачає покарання у вигляді лише позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризиків переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування, суду та можливості вчиняти інші кримінальні правопорушення, у інший спосіб, ніж тримання його під вартою, оскільки ОСОБА_1 є особою, що раніше судима, обвинувачується у скоєнні, в тому числі, особливо тяжкого злочину в період строку випробування за попереднім вироком суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И ЛА :

ОСОБА_1 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 05 листопада 2020 року включно.

В задоволені клопотання сторони захисту про зміну запобіжного захисту з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення КСУ від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Головуюча суддя О.В. Болкарьова

Суддя О.В. Сорока

Суддя В.В. Березюк