Ухвала суду № 91405714, 09.09.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 вересня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2831/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Борисова Дмитра Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 360/2831/20 за позовом адвоката Борисова Дмитра Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 08 вересня 2020 року надійшла заява адвоката Борисова Дмитра Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 360/2831/20 за позовом адвоката Борисова Дмитра Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Представник позивача зазначає, що в позові була заявлена вимога про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Крім того представник позивача зазначає, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, орендує квартиру, є особою похилого віку, а в разі не встановлення контролю рішення не буде виконано, оскільки відповідач тільки нарахує кошти виплачувати їх не буде посилаючись на відсутність фінансування.

Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Враховуючи факт не вирішення вищевказаного клопотання в ході розгляду зазначеної справи, суд розглядає дане клопотання як заяву про ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, додаткове судове рішення може бути ухвалене судом в тому випадку, якщо суд, який ухвалив судове рішення, не вирішив, зокрема, одного з клопотань.

Статтею 382 КАС України передбачено встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення повинна бути належним чином обґрунтована, із зазначенням чітких підстав для його встановлення. Водночас, факту самих лише припущень щодо імовірного ухилення відповідача від виконання судового рішення, на думку суду, не достатньо.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Що стосується тверджень представника позивача, щодо не вирішення судом вимоги про не застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, суд зазначає, що висновки щодо неможливості застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України, які суперечать положенням Закону № 1058, висловлено судом в мотивувальній частині рішення суду від 03.09.2020, та з огляду на положення частини п`ятої статті 246 КАС не зазначаються в резолютивній частині рішення суду. Відповідно такі твердження представника позивача фактичним обставинам.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви адвоката Борисова Дмитра Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 360/2831/20.

Керуючись статтями 246, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Борисова Дмитра Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 360/2831/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя К.О. Пляшкова