Рішення № 91404664, 08.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року Справа № 160/8765/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області в якій позивач просить суд (з урахуванням уточнень від 27.08.2020 р.):

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви про призначення пенсії від 26.05.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 04.10.2014 по 08.12.2014 року, з 16.12.2014 по 30.05.2015 року, з 17.06.2015 по 30.09.2015 року ; з 01.10.2016 по 30.10.2016 року, з 31.03.2017 по 11.06.2017 року, з 03.07.2017 по 25.10.2017 року та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони з 30.04.2018 по 23.05.2018 року, з 07.06.2018 по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 по 15.10.2019 року у стаж роботи за провідною професією підземного гірника очисного вибою з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три період проходження військової служби при частковій мобілізації з 05.09.2014 р. по 30.09.2015 р. та період військової служби за контрактом з 15.09.2016 р. по 24.09.2019 р. у стаж роботи за провідною професією підземного гірника очисного вибою з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви про призначення пенсії з 26.05.2020 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що з підставами відмови в призначенні пенсії не згодний та вважає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8765/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 30.07.2020 р.

Частиною 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

17.08.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позову та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки відповідно до витягу з програми ІКІС ПФУ ППВП загальний стаж роботи позивача з урахуванням додаткових років за Списком №1 станом на 31.03.2020 складає 33 роки 01 місяць 21 день, пільговий стаж згідно ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 18 років 8 місяців 07 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах (менше 25 років). Відповідно до витягу з програми ІКІС ПФУ ППВП (аналіз права) пільговий стаж 18 років 8 місяців 07 днів складається: з підземних робіт (професії за пост. №202 (25) - 9 років 10 місяців 2 дні, з підземних робіт (провідні професії її - 5 років 8 місяців днів, в тому числі військова служба в особливий період - 4 роки 1 місяць 6 днів. Стаж роботи ОСОБА_1 за провідними професіями (з урахуванням військової служби в особливий період становить менше 10 років (8 років 8 місяців днів), а отже, на думку відповідача, відсутні законні підстави для зарахування кожного повного року такої роботи в кратності (1 рік 3 місяці) згідно роз`яснень Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 №8.

До відзиву на вимогу суду відповідачем долучені копії документів з пенсійної справи ОСОБА_1 .

Судом під час розгляду даної справи враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.05.2020 р. звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом відділу з питань перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.06.2020 р. № 0400-0319-8/35687 від 01.06.2020 р. позивачу повідомили про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із недостатністю пільгового стажу. У листі відповідачем вказано, що згідно трудової книжки та наданої пільгової довідки № 548 від 30.12.2019 р. позивач працював на шахті імені "Тернівська" з 28.05.2001р. по 04.06.2001р. - учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті, з 05.06.2001р. по 27.07.2001р. - курси з відривом від виробництва за професією "гірник підземний", з 28.07.2001р. по 10.10.2003р. - гірником підземним. Згідно трудової книжки та наданої пільгової довідки № 83 від 06.02.2020 р. на шахті "Дніпровська" з 12.01.2004 р. по 23.11.2010 р. - машиністом підземних установок з повним робочим днем в шахті, з 24.11.2010 р. по 30.12.2010 р. - курси з відривом від виробництва за професією "гірник очисного забою підземний", з 31.12.2010 р. по 07.02.2011 р. - учень гірника очисного забою підземного з повним робочим днем в шахті (виробнича практика), з 08.02.2011 р. по 09.02.2011 р. - курси з відривом від виробництва за професією "гірник очисного забою підземний", 10.02.2011 р. по 21.07.2011 р.- машиністом підземних установок з повним робочим днем в шахті, з 22.07.2011р. по 03.05.2012р. - гірник очисного забою підземний з повним робочим днем в шахті. Згідно трудової книжки та наданої пільгової довідки №8 від 20.01.2020 р. у філії "Павлоградське управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" з 04.05.2012 р. по 31.12.2019 р. гірник очисного забою підземний з повним робочим днем в шахті. Згідно трудової книжки та наданої пільгової довідки №298 від 22.05.2020 р. на шахті "Дніпровська" з 02.01.2020 р. по теперішній час - гірник очисного забою підземний з повним робочим днем в шахті. До заяви про призначення пенсії позивачем було надано довідку № 4/20 від 13.01.2020 р., виданою Павлоградським об`єднаним міським військовим комісаріатом та копію військового квитка, де зроблено відповідний запис про те, що ОСОБА_1 05.09.2014 р. був призваний на військову службу у Збройні сили України при частковій мобілізації на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 р., та звільнені в запас (демобілізовані) 30.09.2015 р. на підставі Указу Президента України від 12.06.2015 р. №328 "Про часткову мобілізацію" наказом командира військової частини В 0829. Згідно довідок про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України: -№ 3967 від 30.09.2015 року, виданих військовою частиною В0829, в період з 04.10.2014 року по 08.12.2014 року, з 16.12.2014 року по 30.05.2015 року, з 17.06.2015 року по 30.09.2015 року в районі/районах проведення антитерористичної операції; -№3/3978 від 04.01.2020 року, виданих військовою частиною А0536, в період з 01.10.2016 року по 30.10.2016 року, з 31.03.2017 року по 11.06.2017 року, з 03.07.2017 року по 25.10.2017 року в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей; -згідно довідки про участь особи у здійсненні заходів їх забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення №3/3977 від 04.01.2020 року, виданих військовою частиною А0536, в період з 30.04.2018 року по 23.05.2018 року, з 07.06.2018 року по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 року по 15.10.2019 року. Виявлено розбіжності в періоді участі особи у здійсненні заходів їх забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення №3/3977 від 04.01.2020 року, виданих військовою частиною А0536, в період з 02.04.2019 року по 15.10.2019 року. Згідно довідки №8 від 20.01.2020 року, виданої філією "Павлоградське управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та запису у військовому квитку, НК № 5822513, служба за контрактом проходила в період з 15.09.2016 року по 24.09.2019 року. Запис зроблено командиром військової частини А0536 А.Поляковим. До заяви про призначення пенсії посвідчення «Учасник бойових дій» надано не було. Зазначені періоди будуть зараховані до пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону. Пільговий стаж за ст. 14 Закону з урахуванням кратності складає - 18 років 08 місяців 05 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Загальний стаж роботи складає 19 років 01 місяць 21 день.

Аналогічні за змістом пояснення були надані відповідачем у відзиві на позовну заяву.

За таких обставин, відповідач не заперечує проти права позивача на отримання пільгової пенсії, віднесення займаної ним посади до пільгових, спірним є зарахування до пільгового та спеціального стажу періоди перебування на військовій службі та участі в антитерористичній операції, обрахунок стажу позивача з урахуванням таких періодів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, регулюються Законом України від 09.07.02003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно вимог ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах не залежно від віку, мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Аналогічні положення статті 114 Закону України «Про загальнообов' язкове державне пенсійне страхування» містяться в статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (надалі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).

Згідно з п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Приписами п. 13 Порядку № 18-1 управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 позивач працював посадах , які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, що підтверджується наступними записами:

Шахта «Тернівська» ДТЕК «Павлоградвугілля»:

28.05.2001- 27.07.2001 рр.- учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті (00 років 02 місяців 00 днів - непровідна професія);

28.07.2001- 17.09.2003 рр. - підземний гірничий робітник з повним робочим днем в шахті (02 років 01 місяців 19 днів - непровідна професія);

18.09.2003- 10.10.2003 рр. - учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті (00 років 00 місяців 22 днів - непровідна професія);

11.10.2003- 21.12.2003 рр. - машиніст підземних установок з повним робочим днем в шахті (00 років 02 місяців 10 днів - непровідна професія);

Шахта «Дніпровська» ДТЕК «Павлоградвугілля»:

12.01.2004 - 23.11.2010 рр. - машиніст підземних установок з повним робочим днем в шахті (06 років 10 місяців 11 днів - непровідна професія);

24.11.2010 - 30.12.2010 рр. - направлений на курси гірників очисного вибою (00 років 01 місяців 06 днів - провідна професія);

31.12.2010 - 09.02.2011 рр. - учень гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті (00 років 01 місяців 08 днів -провідна професія);

10.02.2011 - 21.07.2011 рр. - машиніст підземних установок з повним робочим днем в шахті (00 років 05 місяців 11 днів - непровідна професія);

- 03.05.2012 роки - гірник очисного вибою з повним робочим днем в шахті (00 років 09 місяців 11 днів - провідна професія);

Філія «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля»:

04.05.2012- 31.12.2019 рр. - гірник очисного вибою з повним робочим днем в шахті (07 років 07 місяців 27 днів - провідна професія).

Шахта «Дніпровська» ДТЕК «Павлоградвугілля»:

02.01.2020 - по теперішній час (26.05.2020 року - дата звернення за призначенням пенсії) - гірник очисного вибою з повним робочим днем в шахті (00 років 04 місяців 24 днів - провідна професія).

До матеріалів справи долучені довідки на підтвердження пільгового характеру роботи.

Всього обрахунок пільгового стажу позивача згідно записів трудової книжки та уточнюючих довідок складає 18 років 10 місяців 29 днів.

Зарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача спірним відповідачем не визнавалося.

Щодо зарахування відповідачем періоду безпосередньої участі позивача в АТО до пільгового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-ХІІ.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (надалі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статтей і та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналогічна норма закріплена у постанові КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданим 16.07.2015 р. позивач має статус учасника бойових дій.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 в період з 05.09.2014 року по 30.09.2015 року підставі указу Президента України № 607/2014 від 21.07.2014 року про часткову мобілізацію із збереженням місця роботи та середнього заробітку, період проходження військової служби при частковій мобілізації також підтверджується довідкою № 4/20 від 13.01.2020 року.

З 15.09.2016 р. по 24.09.2019 р. позивач проходив військову службу за контрактом, із збереженням місця роботи та середнього заробітку, що також підтверджується витягом з наказу № 281 від 24.09.2019 р.

Згідно довідки № 3967 від 30.09.2015 р., виданою військовою частиною - польова пошта В0829 позивач безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 04.10.2014 по 08.12.2014 року, з 16.12.2014 по 30.05.2015 року, з 17.06.2015 по 30.09.2015 року;

Згідно довідки № 3/3978 від 04.01.2020 року безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 01.10.2016 по 30.10.2016 року, з 31.03.2017 по 11.06.2017 року, з 03.07.2017 по 25.10.2017 року;

Згідно довідки № 3/3977 від 04.01.2020 року безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення з 30.04.2018 по 23.05.2018 року, з 07.06.2018 по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 по 15.10.2019 року.

За наведених обставин суд дійшов висновку, шо в загальному підрахунку вказаний період складає 02 років 05 місяців 24 дні має бути зарахований до пільгового стажу роботи позивача в потрійному розмірі (один місяць служби за три).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики від 02.10.2018 до законодавчого врегулювання і внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовується Роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Роз`яснення Міністерства соцполітики України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку, може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці роботи".

Таким чином, враховуючи викладене, на момент призову на дійсну військову службу на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 607/2014 від 21.07.2014 року та під час проходження військової служби за контрактом позивач працював за професією, що надавала право на пенсію на пільгових умовах, а саме підземним гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем під землею, що є провідною професією, та після звільнення в запас приступив до роботи на цій посаді, з чого слідує висновок, що позивач має право на зарахування періоду перебування на військовій службі та періоду безпосередньої участі в АТО до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в кратному розмірі відповідно до наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р. "Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років" яким передбачено, період перебування в районах проведення антитерористичної операції підлягає зарахуванню на пільгових умовах один місяць за три та з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8.

Суд зазначає, що незарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Враховуючи, що з кратного періоду безпосередньої участі в АТО 02роки 05 місяців 24 дні вже враховані в одинарному розмірі в періоді мобілізації, тому для кратного обчислення зараховується 04 років 10 місяців 00 днів.

Таким чином, стаж роботи за провідною професією : 09 років 00 місяців 16 днів + 04 років 10 місяців 00 днів = 13 років 10 місяців 16 днів, що в кратності відповідно до роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8 складає 17 років 01 місяців 16 днів. Отже, повний пільговий стаж складає: 09 років 00 місяців 16 днів + 17 років 01 місяців 16 днів = 26 років 11 місяців 29 днів.

Відтак, станом на момент звернення із заявою від 26.05.2020 р. до відповідача про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням кратного обчислення періоду мобілізації та безпосередньої участі в АТО позивач має достатній стаж для призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» більш ніж 25 років (26 років 11 місяців 29 днів).

На підставі викладеного, при наявності записів в трудовій книжці, та враховуючи що період безпосередньої участі в антитерористичній операції зараховується до пільгового стажу один місяць служби за три з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в призначенні пенсії від 26.05.2020 року є протиправною.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, враховуючи ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 245 КАС України, є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних відносинах, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з формальних підстав порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог;

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Водночас, з врахуванням позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 18.07.2018 у справі №826/3520/15, зважаючи на природу та підстави даного спору та враховуючи Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, суд вважає за доцільне зазначити, що орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.

Враховуючи, що єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії було недостатність пільгового стажу у зв`язку із незарахуванням періодів безпосередньої участі позивача в АТО та суд встановив протиправність відмови органу пенсійного фонду у зарахуванні такого періоду у трикратному розмірі до пільгового стажу при обчисленні пенсії, а також з урахуванням того, що відносно інших періодів відповідачем заперечень зазначено не було, суд вважає належним способом захисту, в даному випадку, буде задоволення вимог позову в частині зобов`язання призначити пенсію ОСОБА_1 згідно його заяви від 26.05.2020 р.

Такі дії суду не матимуть наслідком втручання суду у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, позовна заява підлягає задоволенню у обраний позивачем спосіб захисту.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У відповідності до ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений відд сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви про призначення пенсії від 26.05.2020 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 04.10.2014 по 08.12.2014 року, з 16.12.2014 по 30.05.2015 року, з 17.06.2015 по 30.09.2015 року ; з 01.10.2016 по 30.10.2016 року, з 31.03.2017 по 11.06.2017 року, з 03.07.2017 по 25.10.2017 року та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони з 30.04.2018 по 23.05.2018 року, з 07.06.2018 по 20.10.2018 року, з 02.04.2019 по 15.10.2019 року у стаж роботи за провідною професією підземного гірника очисного вибою з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три період проходження військової служби при частковій мобілізації з 05.09.2014 р. по 30.09.2015 р. та період військової служби за контрактом з 15.09.2016 р. по 24.09.2019 р. у стаж роботи за провідною професією підземного гірника очисного вибою з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви про призначення пенсії з 26.05.2020 року.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова