Рішення № 91404608, 26.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року Справа № 160/5765/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С. при секретарі судового засідання – Чорній М.В.

за участю: представника позивача - Березюка М.М. представника відповідача - Поташникова Є.В. представника третьої особи - Рябко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Павлоградська міська рада про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна КП «Павлоградтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 03342250), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2003 року у відповідача виник податковий борг та на даний час він складає 41 142 174,07 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2017 р. по справі №804/3144/17 було задоволено позовні вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на загальну суму 4 028 149,12 грн. Станом на теперішній час, залишок несплаченої суми за судовим рішенням складає 3 446 556,71 грн. Самостійно відповідач податковий борг не сплачує, тому до КП «Павлоградтеплоенерго» застосовані заходи примусового стягнення, а саме: на розрахункові рахунки боржника виставлено інкасові доручення, але ці заходи не призвели до погашення податкової заборгованості. Інкасові доручення повернуто без виконання через відсутність коштів на рахунках та попереднім арештом за іншим виконавчим документом. Контролюючим органом зареєстровано податкову заставу на все майно та майнові права відповідача. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу від 09.10.2000 р. №65-880 (термін дії продовжено до 01.06.2022 р.). За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом для отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна КП «Павлоградтеплоенерго», яке перебуває у податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю з викладених у ньому підстав, та з урахуванням відповіді на відзив і заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, а його представник в судовому засіданні, пред`явлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що на сьогоднішній день за КП «Павлоградтеплоенерго» існує податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 41 142 174,07 грн. Даний податковий борг виник з 2003 року. КП «Павлоградтеплоенерго» створене на базі майна Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» - «Павлоградтеплоенерго», яке передано у власність територіальної громади м.Павлограда, згідно з рішенням обласної ради від 24.10.2002 р. № 83-5/ХХІV, шляхом перетворення Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» - «Павлоградтеплоенерго» в Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго»

Відповідно до затвердженого рішенням Павлоградської міської ради № 2004-62VІІ від 16.01.2020 року статуту КП «Павлоградтеплоенерго» - є об`єктом права власності територіальної громади міста Павлограда. Засновником підприємства є Павлоградська міська рада, яка володіє і має право розпоряджатися майном, що знаходиться на балансі підприємства та входить до цілісного майнового комплексу. КП «Павлоградтеплоенерго» не має право самостійно розпоряджатися майном, яке знаходиться у нього на балансі та на праві повного господарського відання. Отже, власником майна підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Дніпропетровської області і управління ним згідно з чинним законодавством здійснює Павлоградська міська рада. За таких обставин, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи заявлені позовні вимоги не підтримала та зазначила, що згідно з статутом КП «Павлоградтеплоенерго», затвердженого рішенням Павлоградської міської ради від 16.01.2020 року № 2004-62/VІІ, підприємство є суб`єктом права власності територіальної громади міста Павлограда. Засновником підприємства є Павлоградська міська рада, виконавчий комітет якої є органом управління майном. Позивачем не надано доказів недостатності грошових коштів у відповідача для здійснення погашення податкового боргу, а саме: доказів проведення реалізації всього майна, стосовно якого запроваджена податкова застава. Отже позивач не виконав всі приписи ПК України, щодо процедури погашення податкового боргу. Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 19.02.2014 року по справі № 2а-11801/11/2070.

Враховуючи, що майно КП «Павлоградтеплоенерго» перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Павлоград і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи яке, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном за згодою власника. А отже відсутні правові підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна КП «Павлоградтеплоенерго», що перебуває у податковій заставі, через перебування майна яким користується платник податків у власності Павлоградської міської ради. Враховуючи викладене, третя особа просила також суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП «Павлоградтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 03342250) знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Станом на час розгляду справи у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 41 142 174,07 грн.

З метою погашення податкового боргу КП «Павлоградтеплоенеро», позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках що обслуговують платника податків. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2017 р. по справі №804/3144/17 було задоволено позовні вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на загальну суму 4028149,12 грн. (ПДВ – 3 466 605,58 грн.; податку на прибуток – 561 543,54 грн.).

Станом на теперішній час, залишок несплаченої суми за даним судовим рішенням складає 3 446 556,71 грн. та складається по податку на додану вартість:

- податкової декларації з податку на додану вартість №9246391690 від 20.12.2016 р. з терміном сплати 30.12.2016 р., в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 571 193 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9267490891 від 20.01.2017 р. з терміном сплати 30.01.2017 р., в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 61 686 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9024136256 від 20.02.2017 р. з терміном сплати 02.03.2017 р., в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 668 101 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9045001798 від 20.03.2017 р. з терміном сплати 30.03.2017 р., в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 372 316 грн.;

- уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України) №9002301192 від 01.07.2016 р., в розмірі 206 658 грн. з самостійно нарахованою штрафною санкцією 6 200 грн.;

- уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України) №9002301253 від 01.05.2016 р., в розмірі 233 000 грн. з самостійно нарахованою штрафною санкцією 6 990 грн.;

- уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України) №9002369512 від 01.10.2016 р., в розмірі 84 грн. з самостійно нарахованою штрафною санкцією 3 грн.

Судом також встановлено, що податковим органом було проведено камеральні перевірки податкової звітності, про що складено наступні акти перевірок:

- на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.76, п.200.10 ст.200 ПК України проведено камеральну перевірку з питання несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за серпень, вересень, жовтень 2013 року, червень, липень, серпень, вересень 2014 року, та рішень про розстрочення податкового боргу з ПДВ №7/17 від 29.03.2013 р., №2а/2822/11 від 08.06.2011 р., №2а-9910 від 27.12.2011 р., №2а-10086/0 від 09.03.2011 р., №2-а-3315/0 від 07.04.2011 р., про що складено акт від 13.12.2016 р. №202/04-10-12-01-21/3342250. За результатами акту сформовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2016 р. №0004781201 на суму 1 003 165,42 грн. та вручено засобами поштового зв`язку посадовій особі КП «Павлоградтеплоенерго»;

- на підставі п.19.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №2-а-3315/0 від 07.04.2011 р., №2а-10086/0 від 09.03.2011 р., №2а-9910 від 27.12.2011 р., №2а/2822/11 від 08.06.2011 р. та за листопад 2014 р., про що складено акт від 10.02.2017 р. №104/04-10-12-01-24-03342250. На підставі акту було сформовано податкове повідомлення-рішення від 02.03.2017 р. №0001901201 на суму 23 172 грн. та вручено засобами поштового зв`язку посадовій особі КП «Павлоградтеплоенерго».

В зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань, платнику відповідно до п.129.1 ст.129 ПК України нарахована пеня у розмірі 293 988,29 грн.

На вищевказаний борг, контролюючим органом, відповідно до Закону України №2181-ІІІ (чинного на дату виникнення податкового боргу) в автоматичному режимі було сформовано та вручено посадовій особі КП «Павлоградтеплоенерго» першу податкову вимогу від 27.05.2003 р. №1/630, та другу від 03.07.2003 р. №2/824.

Як видно з матеріалів справи, самостійно КП «Павлоградтеплоенерго» податковий борг не сплачує, тому до відповідача застосовані заходи примусового стягнення, а саме: на розрахункові рахунки боржника виставлено інкасові доручення, але ці заходи не призвели до погашення податкової заборгованості. Оскільки інкасові доручення повернуто без виконання через відсутність коштів на рахунках та попереднім арештом за іншим виконавчим документом.

Відповідно п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов`язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (чинного на дату виникнення податкового боргу) контролюючим органом зареєстровано податкову заставу на все майно та майнові права КП «Павлоградтеплоенерго».

У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу від 09.10.2000 р. №65-880 (термін дії продовжено до 01.06.2022 р.).

Станом на 01.02.2020 р. загальна вартість майна КП «Павлоградтеплоенерго» описаного у податкову заставу становить 14 848 792,57 грн. Відповідно до балансу КП «Павлоградтеплоенерго станом на 31.12.2019 р. залишкова балансова вартість основних засобів складає 22 066 грн.

Відповідно до ст.89 ПК України, 15.03.2013 р. прийнято рішення №7845/10/19/630-03342250 про опис майна КП «Павлоградтеплоенерго» у податкову заставу.

На підставі рішення від 15.03.2013 р. №7845/10/19/630-03342250, проведено опис майна КП «Павлоградтеплоенерго» у податкову заставу, про що складено акти від 27.03.2013 р. №12/10/19-03342250, від 09.08.2016 р. №38/10/04-10-17-37-03342250, від 14.06.2018 р. №03342250/7/10, від 19.03.2019 р. №03342250/10/10.

У державному реєстрі обтяжень на нерухоме майно 29.04.2013 р., 30.04.2013 р., 07.05.2013 р. зареєстровано та внесено відповідні номерні записи про обтяження.

У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 16.08.2016 р., 15.06.2018 р., 21.03.2019 р., зареєстровано податкову заставу за реєстраційними номерами: №15935819 та №17358023 відповідно.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При розгляді адміністративної справи суд вважає за потрібне застосовувати положення Закону України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який був чинним на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов`язань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.

Відповідно до п.п.5.1, 5.4. ст.5 даного Закону податкове зобов`язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов`язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

В силу п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 цього Закону податкове зобов`язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2. та 4.3. ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2. цього пункту.

Узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.

Активи платників податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 цього Закону).

В силу п.3.1.1. ст.3 Закону України “Про погашення зобов`язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” активи платників податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключено за рішенням суду.

Статтею 16 Закону України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.8.1 ст.8 даного Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували у його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов`язань або податкового боргу.

Незважаючи на те, що за відповідачем рахується податковий борг, а також наявне майно, що перебуває у податковій заставі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна КП «Павлоградтеплоенерго», що перебуває у податковій заставі, задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.60.6 ст.60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

У зв`язку з тим, що на протязі 2003 - 2020 років підприємством ніколи податковий борг повністю не був погашений, а законодавством передбачено тільки формування та вручення першої та другої податкової вимоги (до 01.01.2011 р.), тому на новостворений борг податкові вимоги не формувались.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

Відповідно до п.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Пунктом 87.3.2 ст.87 ПК України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з установчими документами КП «Павлоградтеплоенерго» воно є підприємством комунальної форми власності, засновником якого є Павлоградська міська рада.

Майно КП “Павлоградтеплоенерго” перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Павлоград і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи яке, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном за згодою власника, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту.

Так, КП “Павлоградтеплоенерго” розпоряджається майном за згодою власника. Павлоградською міською радою було прийнято ряд рішень щодо розпорядження цим майном, а саме: «Про внесення змін до рішення Павлоградської міської ради №1002-32/VII від 22.12.2017 р. «Про затвердження Програми щодо надання фінансової підтримки підприємствам, що належить до комунальної форми власності територіальної громади міста Павлограда, на 2018-2020 роки».

В силу п.1.2 статуту КП «Павлоградтеплоенерго» є об`єктом права власності територіальної громади міста Павлограда. Засновник Підприємства є Павлоградська міська рада

Відповідно до п.5.4 статуту КП «Павлоградтеплоенерго» - комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Пунктом 8.1 статуту визначено, все майно КП «Павлоградтеплоенерго» перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Павлограда, і закріпляється за КП «Павлоградтеплоенерго» на праві господарського відання.

Згідно з п.8.4 статуту підприємство має право лише за згодою Власника відчужувати майно, що належить до основних фондів.

Відповідно до п.4.1 статуту КП «Павлоградтеплоенерго» підприємство, для здійснення господарської діяльності, наділяється майном, яке є комунальною власністю і належить територіальній громаді м.Павлоград. Комунальне майно підприємства закріпляється за ним на праві господарського відання.

Пунктом 4.4. Статуту визначено, що відчуження нерухомого та рухомого майна підприємства та надання його під заставу здійснюється за рішенням Засновника.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Згідно з пунктом 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Отже, власником майна підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Дніпропетровської області і управління ним згідно з чинним законодавством здійснює Павлоградська міська рада.

П.20 ст.43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що вирішення питань управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад здійснюється виключно на пленарних засіданнях районної або обласної ради.

Згідно з матеріалами справи, третя особа – Павлоградська міська рада такої згоди не давала. Доказів зворотного позивачем суду не надано.

Як передбачено статтею 21 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією України та Законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Таким чином, статтею 95 ПК України передбачено можливість звернення органу державної податкової служби до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, тобто майна, власником якого є підприємство - платник податків.

Відповідно до ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Частиною 1 статті 176 ЦК України територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, суд вважає, що прийняття рішення про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі порушує права Павлоградської міської ради та фактично позбавляє можливості власника майна погодити своїм рішенням реалізацію з прилюдних торгів активів відповідача, проаналізувати результати оцінки майна, а в разі незгоди оскаржити оцінку майна до суду.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v.Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В силу пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю, з викладених вище підстав.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Павлоградська міська рада про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 04.09.2020 року.

Суддя К.С. Кучма