Ухвала суду № 91404508, 07.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 вересня 2020 року Справа № 160/6417/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів по банківському вкладу, стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський”, в якій просила суд:

- визнати незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу та такими що порушують норми ст. 24 (дискримінація) Конституції України;

- визнати право ОСОБА_1 на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму (гарантовану суму відшкодування) згідно рахунку № НОМЕР_1 договору банківського вкладу;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану Законом України суму відшкодування у розмірі 86 500 грн. (вісімдесят шість тисяч п`ятсот гривень);

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 35908,68 грн. (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень 68 копійок);

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 10138,27 грн. (десять тисяч сто тридцять вісім гривень 27 копійок).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що між позивачем (вкладник) та ПАТ “Банк Михайлівський” укладений договір банківського вкладу (депозиту) №980-027-000003696 "Поточний рахунок “Ощадний”. На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 прийнято рішення № 812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський”. На момент введення тимчасової адміністрації на поточному рахунку позивача в ПАТ “Банк Михайлівський” № НОМЕР_2 знаходилися грошові кошти в сумі 86 500 грн., що підтверджується випискою (довідкою) про рух коштів по поточному рахунку № НОМЕР_2 . відкритому на підставі договору №980-027-000003696 "Поточний рахунок “Ощадний”. Через відмову Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та його працівників -уповноважених осіб на ліквідацію, виплати гарантовану суму позивач подала позов до адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04 листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Банк Михайлвський”, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Рішення по справі № 804/4740/18 набрало законної сили. Разом з цим, відповідач не повертає грошові кошти у вигляді банківського вкладу, через що такі дії є протиправними, та порушують права та інтереси позивача.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2020 року зазначена вище справа розподілена та 15.06.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: уточненого адміністративного позову із копією та додатками у відповідності до кількості учасників справи з зазначенням: чітко сформованими та викладеними позовними вимогами, відомостями про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом”; засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача); оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1325,47 грн.

Копія ухвали від 17.06.2020 року направлялася позивачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовим відправленням. Однак, на адресу суду повернулося поштове відправлення з відміткою на конверті "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 1 статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси, повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на викладене, судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.

Аналогічний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/3699/17, від 14.03.2019 у справі №0940/1233/18, від 28.05.2020 у справі №215/3308/18.

Суд також зауважує, що згідно частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частинами 1, 3 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зазначає, що позивач, направивши позов до суду, не звернулася у будь-який спосіб до суду, щоб дізнатись про стан розгляду позовної заяви.

Відтак, суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що позивач стала ініціатором судового процесу, вважаючи, що її права були порушені, у подальшому свідомо нехтувала своїми процесуальними правами та обов`язками, не цікавившись станом розгляду її позовної заяви. Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не можете ставити під сумнів здійснення судочинства судом.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що станом на 07.09.2020 ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху не виконана, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті, жодних клопотань та/або заяв на адресу суду від позивача не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч. 8 ст. 169 КАС України.

Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів по банківському вкладу, стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник